Ухвала суду № 43846113, 28.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р.Справа № 818/3911/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 818/3911/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - відповідач, УПФ України в м. Сумах), в якому просить суд визнати протиправною і скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах від 04.04.2013 № Ю-13 про сплату фінансових санкцій та пені у сумі 10577145,62 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправною та скасування вимоги було задоволено

Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 04.04.2013 № Ю-13 про сплату боргу у загальному розмірі 10 577 145, 62 грн., у тому числі: фінансові санкції (штрафи) - 5 218 412, 33 грн. та пеня - 5 358 733, 29 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 р. без змін.

Позивачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, яке не підлягає задоволенню, в зв'язку з його не обґрунтованістю.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 квітня 2013 року відповідачем винесено вимогу № Ю-13 про сплату боргу, згідно з якою станом на 01 квітня 2013 року заборгованість позивача зі сплати фінансових санкцій і пені становить 10577145,62 грн., у т.ч.: фінансових санкцій - 5218412,33 грн., пеня -5358733,29 грн. (а. с. 6, т. 1).

Не погодившись із вищевказаною вимогою, РПАТ "Сумихімпром" звернулось до суду з даним позовом про її скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної вимоги УПФУ в м. Сумах від 04.04.2013 р. № Ю-13.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

З наявної в матеріалах справи копії вимоги від 04.04.2013 № Ю-13 (а.с. 6) вбачається, що до неї увійшли суми фінансових санкцій та пені, визначені рішеннями УПФУ в м. Сумах, а саме: № 606 від 15.12.2010, № 188 від 21.04.2011, № 450 від 09.06.2009, № 186 від 19.04.2010, № 469 від 18.06.2009, № 538 від 02.11.2010, № 605 від 15.12.2010, № 289 від 27.09.2011, № 670 від 22.09.2009.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що позивач був зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником

якого є відповідач).

Рішенням Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми № 606 від 15 грудня 2010 року до позивача застосовано штраф в розмірі 18 173, 23 грн. та нарахована пеня в розмірі 35 491, 38 грн. (а. с. 46, т. 1).

З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до Сумського окружного адміністративного суду.

Постановою суду від 02.03.2012 по справі № 2а-1870/1149/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012, позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" штраф в розмірі 18 173, 23 грн. та пеню в розмірі 35 491, 38 грн. (а. с. 47-49, т. 1).

На підставі виконавчого листа суду про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" 53664,61 грн. заборгованості ВДВС 16.09.13 р. відкрито виконавче провадження № 39798099 (а.с. 50, т. 1).

Рішенням відповідача від 18 червня 2009 № 469 до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 1 429 199, 50 грн.

З метою стягнення заборгованості, визначеної рішенням від 18.06.2009 № 469, відповідач звернувся з позовом до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 по справі № 2а-1870/6869/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 (а.с. 61-64, т. 1), позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" фінансові санкції в сумі 1429199,50 грн. (а. с. 58, т. 1), на виконання судового рішення видано виконавчий лист і 16.09.2013 р. за ним відкрито виконавче провадження № 39789860 ВДВС Сумського міського управління юстиції.

Рішенням відповідача від 19 квітня 2010 року № 186 до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф у розмірі 328283, 32 грн. та нарахована пеня в розмірі 900388,72 грн. (а.с. 65, т. 1).

З метою стягнення зазначеної заборгованості, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 по справі № 2а-1870/6460/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012, позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 1 228 672 грн. 04 коп. (а. с. 68-71, т. 1).ВДВС Сумського міського управління юстиції на підставі заяви УПФУ в м. Суми 16.09.2013 р. відкрито виконавче провадження № 39789453 про примусове стягнення 1228672,04 грн. з ПАТ "Сумихімпром" за рішенням відповідача № 186 від 19.04.2010 р.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, визначено частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження". Цей перелік не є вичерпним. Згідно з пунктом 8 цієї норми виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, є, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Так, відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску є виконавчим документом.

Згідно з частиною п'ятою зазначеної статті (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчої службою в порядку, встановленому законом.

Частиною 14 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що у разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику. Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Тобто, у розумінні законів України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску та рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, у випадках, коли судом було задоволено позовні вимоги УПФУ про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" заборгованості за рішеннями органів Пенсійного фонду України (№ 606 від 15.12.2010 р., № 469 від 18.06.2009 р., № 186 від 19.04.2010 р.), необхідно виконувати або рішення суду, або рішення УПФУ в м. Сумах, при цьому у відповідача відсутнє право на одночасне виконання і рішення суду про стягнення заборгованості, яке ґрунтується саме на відповідному рішенні УПФУ в м. Сумах, і рішення Пенсійного органу про застосування штрафних санкцій і пені, оскільки таке виконання тягне подвійну сплату одних і тих же сум боргу.

Колегія суддів зауважує, що спірна вимога УПФ № Ю-13 є виконавчим документом, яка виконується нарівні з судовим рішенням у примусовому порядку, а тому прийняття такої за той же період і по тим же сумам заборгованості є протиправним.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством передбачено два можливих шляхи врегулювання спорів по сплаті заборгованості зі страхових внесків: досудовий (у вигляді направлення органом Пенсійного Фонду платнику вимоги, узгодження суми недоїмки) та судовий, які одночасно застосовуватись не можуть.

Такий висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у постанові від 24.11.2011 року по справі № К/9991/67042/11.

У зв'язку з чим, виставлення вимоги про стягнення коштів за умови наявності відкритих виконавчих проваджень по виконанню рішень, суми за якими включено у вимогу, є протиправним.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на пп. "ґ" п.8.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2001р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі по тексту - Інструкція), з наступних підстав.

Як встановлено зазначеною нормою Інструкції, вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі. У випадку, зазначеному в підпункті "г", вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби.

Таким чином, УПФУ в м. Сумах не мало правових підстав для направлення позивачу вимоги про сплату заборгованості, рішення про стягнення сум якої прийняте судом.

Таким чином, позивач намагався звернути до виконання декілька виконавчих документів з метою подвійного стягнення з відповідача однієї і тієї ж заборгованості.

Однак, відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням відповідача від 09 червня 2009 року № 450 до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 1 955 626, 48 грн. та нарахована пеня в розмірі 612 935, 51 грн. (а.с. 51, т. 1 ).

З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі № 2а-1870/4337/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 р., позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" заборгованість в сумі 2 568 561 грн. (а.с. 53-55, т. 1).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2013 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" задоволено, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 скасовано, в задоволенні позову відмовлено (а.с. 56-57, т. 1).

Так, рішенням відповідача від 21 квітня 2011 року № 188 до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 290 311, 55 грн. та нарахована пеня в розмірі 653 166, 82 грн. (а.с. 40, т. 1)

З метою стягнення заборгованості за зазначеним рішенням, Управління пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось із позовом до Сумського окружного адміністративного суду. 19.04.2012 постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 по справі № 2а-1870/1652/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені в сумі 943478,37 грн. (а. с. 42, т. 1).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 по справі № 2а-1870/1652/12 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 скасовано, в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" боргу на підставі рішення № 188 від 21.04.2011 відмовлено (а.с. 43, т. 1).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 02 листопада 2010 року № 538 до позивача застосовано штраф в розмірі 261591,27 грн. та нарахована пеня в розмірі 737687, 38 грн. (а.с. 108, т. 1).

З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 по справі № 2а-1870/7981/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах відмовлено (а. с. 109-112, т. 1).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як встановлено статтею 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у стягненні сум за рішеннями № 188 від 21.04.2011 р., № 450 від 09.06.2009 р., № 538 від 02.11.2010 р було відмовлено, а тому відповідач після набрання законної сили відповідними судовими рішеннями не мав права виставляти вимогу на суми, вказані у цих рішеннях.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" (а.с.78, т. 1).

21 лютого 2012 року в газеті "Голос України" № 33 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" (а.с.79, т. 1).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За приписами ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" (далі - Постанова) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Правові наслідки порушення вказаних вимог визначені нормами ч.2 цієї ж статті та полягають у тому, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

До цього слід додати, що виходячи зі змісту ч.15 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що строк сплати нарахованих рішенням від 02.09.2009 № 670 фінансових санкцій у вигляді штрафу та пені настав у серпні 2010 року (набрання законної сили ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010 по справі № 2а-330/10/1870).

22.03.2012 року УПФУ в м. Сумах подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром". З наявної в матеріалах справи копії вказаної заяви вбачається, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішенням № 670 від 22.09.2009 р. не була заявлена позивачем до реєстру вимог кредиторів (а.с.80-81, т. 1).

Частиною 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи викладене, зокрема і те, що рішення № 670 від 22.09.2009 року про нарахування фінансових санкцій - 345 542, 23 грн. та пені - 732 023, 36 грн. прийнято відповідачем до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", грошові вимоги за цим рішенням є конкурсними, оскільки не були заявлені у справі про банкрутство, не були включені до реєстру вимог кредиторів, у зв'язку з чим вважаються погашеними.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішенням Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми № 605 від 15 грудня 2010 року до позивача застосовано штраф в розмірі 296349,15 грн. та нарахована пеня в розмірі 678724,63 грн. (а. с. 72, т. 1).

Постановою державного виконавця від 30.09.2013 було відкрито виконавче провадження ВП №39988538 на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2013 та на підставі виконавчого листа по справі № 2а-1870/9428/12, виданного 04.07.2013.

Постановою державного виконавця від 08.10.2013 виконавче провадження було зупинено.

Рішенням Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми № 289 від 27.09.2011 року до позивача застосовано штраф в розмірі 293335,60 грн. та нарахована пеня в розмірі 10008315грн. (а. с. 133, т. 1).

Постановою державного виконавця від 30.09.2013 було відкрито виконавче провадження ВП № 39988639 на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2013 та на підставі виконавчого листа по справі № 2а-1870/9815/12, виданного 04.07.2013.

Постановою державного виконавця від 08.10.2013 виконавче провадження було зупинено.

Постановою державного виконавця від 19.01.2015 ВП № 39988639 було закінчено.

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли після порушення справи про банкрутство. А поточною заборгованістю є заборгованість, яка виникла після порушення справи про банкрутство.

Як було зазначено вище, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року у справі № 5021/2506/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

22 березня 2012 року УПФ України в м. Сумах подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", з якої вбачається, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішеннями від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289, до реєстру вимог кредиторів не заявлена.

Також колегія судів зазначає, що на момент прийняття ухвали господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", рішення УПФ України в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач) від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289 про стягнення фінансових санкцій перебували у процесі оскарження, тобто були такими, що не набрали законної сили, і відповідач не набув права вимоги до позивача щодо сплати за вказаним рішенням фінансових санкцій та пені, а у позивача станом на 24 жовтня 2011 року ще не виникло обов'язку їх сплачувати, а тому вимоги УПФ України в м. Сумах щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішеннями від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289 є поточними.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Отже, законодавством встановлено порядок стягнення заборгованості, в якому направлення вимоги про сплату боргу передує зверненню до суду з відповідним позовом. При цьому, вчинення дій в зворотному напрямку не передбачено.

Суд дійшов висновку, що право УПФ України в м. Сумах на стягнення суми фінансових санкцій та пені, які були включені ним у вимогу від 04.04.2013 № Ю-13, реалізовано відповідачем шляхом звернення до суду із позовами про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" заборгованості, що виникла на підставі рішень від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289, а тому УПФ України в м. Сумах реалізувало своє право на стягнення суми фінансових санкцій та пені згідно рішень від 15 грудня 2010 року № 605 та від 27 вересня 2011 року № 289, а тому у відповідача відсутні правові підстави для включення до спірної вимоги сум фінансових санкцій та пені за вказаними рішеннями.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини у справі та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті спірної вимоги № Ю-13 від 04.04.2013 року про сплату боргу в розмірі 15427713,12 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування вищевказаної вимоги.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірності спірної вимоги належним чином не довів.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 818/3911/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Пянова Я.В. Зеленський В.В.