Ухвала суду № 43846109, 28.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р.Справа № 818/8/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2015р. по справі № 818/8/15 за позовом Конотопського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Конотопський міськрайонний центр зайнятості (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2878грн.53коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2015. адміністративний позов Конотопського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено

Стягнуто з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Конотопського міськрайонного центру зайнятості (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Фрунзе,20, рахунок №37179001000391 ГУДКСУ в Сумській області, м. Конотоп, МФО 837013, код за ЄДРПОУ 21112588) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 2878грн.53коп. (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім грн. п'ятдесят три коп.) .

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 р.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, сторонами надані клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.04.2014 року ОСОБА_1 звернулася до Конотопського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного (а.с.6), у зв'язку з чим наказами від 11.04.2014 року №НТ14011 та від 15.04.2014 року №НТ140415 їй було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю в установленому законодавством розмірі протягом 180 календарних днів з 15.04.2014 року до 11.10.2014 року (а.с.11, 30-32).

09.10.2014 року при проведенні розслідування страхових випадків відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України №60/62 від 13.02.2009 року, встановлено факт неподання ОСОБА_1 відомостей про обставини, які впливають на умови надання особі статусу безробітного, виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, а саме: реєстрації її як фізичної особи-підприємця з 12.05.2005 року до 10.12.2009 року (останній вид зайнятості перед зверненням до центру), про що складено акт №35 (а.с.9-10).

З 09.10.2014 року ОСОБА_1 знята з обліку з Конотопського міськрайонного центру зайнятості у зв'язку зі встановленням факту подання недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

10.10.2014 року директором Конотопського міськрайонного центру зайнятості видано наказ №30 "Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю", з яким ОСОБА_1 ознайомилась під підпис (а.с.7).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що кошти виплачені ОСОБА_1 як особі, що знаходилась на обліку як безробітна підлягають поверненню, оскільки нею при подачі заяви щодо надання статусу безробітного не було своєчасно подано відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. У разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно.

Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.

Колегія судів зазначає, що при проведенні розслідування страхових випадків було встановлено факт того, що ОСОБА_1 з 12.05.2005 року до 10.12.2009 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець

Згідно з п.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року №727/98 в редакції Указу Президента №746/99 від 28.06.1999 року (чинного на момент реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця) суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником певних видів податків і зборів (обов'язкових платежів) в тому числі і внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Відповідно до п. 6.13, п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці від 20.11.2000 року № 307, у разі визнання в установленому порядку особи безробітною за межами дворічного періоду після її працевлаштування допомога по безробіттю визначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Якщо особа не була працевлаштована або без сплати внесків на страхування на випадок безробіття здійснювала підприємницьку або іншу діяльність (виконувала роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, забезпечувала себе роботою самостійно), працювала за межами України за відсутності міжнародних договорів, що передбачають взаємне визнання страхового (трудового) стажу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, то допомога по безробіттю їй не призначається.

Колегія судів зазначає, що докази того, що в період реєстрації ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця страхові внески на випадок безробіття до відповідного Фонду у складі єдиного податку були сплачені в матеріалах справи відсутні.

Так в ході судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 своєчасно не подала відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вказує на те, що під час звернення до центру зайнятості за наданням статусу безробітного та виплатою допомоги по безробіттю трудова книжка відповідачем не подавалася, про що свідчить пункт 4.2 персональної картки НОМЕР_2 (а.с.4, зворотній бік), де проставлений прочерк.

Частиною 2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III встановлений обов'язок осіб, зареєстрованих в установленому законом порядку як безробітні, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці від 20.11.2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що оскільки ОСОБА_1 своєчасно не подала відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, а саме те, що вона з 12.05.2005 року до 10.12.2009 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець, та в цей період не сплачувала внески на страхування на випадок безробіття, а тому в період з 08.04.2014 року до 09.10.2014 року відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 2878грн.53коп., що підлягає поверненню.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2015р. по справі № 818/8/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.