Ухвала суду № 43846076, 28.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р.Справа № 816/194/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю"Поладіс-Монтаж" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 816/194/15-а за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю"Поладіс-Монтаж" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

23 січня 2015 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поладіс-Монтаж" про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 154742,47 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог /а.с. 60-61/), посилаючись на наявність у відповідача податкової заборгованості, яка виникла у результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених самостійно ТОВ "Поладіс-Монтаж" у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р. адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поладіс-Монтаж" про стягнення податкового боргу було задоволено.

Стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Поладіс-Монтаж" (ідентифікаційний код 37154252, місцезнаходження: вул. Шевченка, 64, кім. 3, м. Кременчук, Полтавська область) заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 154742,47 грн /сто п'ятдесят чотири тисячі сімсот сорок дві гривні сорок сім копійок/ на р/р 31111029700008, одержувач: УК у м. Кременчук /м. Кременчук/ 14010100, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області податкову декларацію з податку на додану вартість від 19 серпня 2014 року, згідно якої відповідачем самостійно визначено розмір податку на додану вартість у сумі 539,00 грн /а.с. 31-32/.

Також, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2014 року №0001042202/356, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 139330 грн /а.с. 16/.

У зв'язку з сплатою податкових зобов'язань відповідачу було нараховано пеню на загальну суму 15594,14 грн. /а.с. 63-64/.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що сума податкового боргу в розмірі 154742,47 грн., підтверджується матеріалами справи, є узгодженою сумою податкового боргу, на час розгляду справи в суді залишається несплаченою.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія судів зазначає, що доказів сплати податку на додану вартість у сумі 539,00 грн., яка визначена податковою декларацією та є узгодженою відповідачем, не надано.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи ТОВ "Поладіс-Монтаж" на корінці податкового повідомлення-рішення/а.с. 16/.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 18 березня 2014 року №0001042202/356, відповідач оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року /а.с. 23-30/, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року /а.с. 17-22/ у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Поладіс-Монтаж" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 с.т 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 18 березня 2014 року №0001042202/356 в розмірі 139330,00 грн., вважається узгодженим.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу Країни пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно з п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У зв'язку з несплатою відповідачем зобов'язання зі сплати податку на додану вартість позивачем винесено податкову вимогу від 09 вересня 2014 року №5858-25 /а.с. 40/, яка отримана відповідачем 10 жовтня 2014 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи ТОВ "Поладіс-Монтаж" на корінці зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 40/.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що узгоджена сума податкового боргу ТОВ "Поладіс-Монтаж" становить 15472,47 грн. /а.с. 67-68/, що апелянтом спростовано не було.

Доводи апелянта про те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року /а.с. 23-30/, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року оскаржена до Вищого адміністративного суду України, колегія судів не бере до уваги оскільки докази скасування касаційною інстанцією судових рішень по справі чи зупинення їх виконання відсутні.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Колегія судів зазначає, що заявлена позивачем сума боргу у розмірі 154742,47 грн. є узгодженою та не є сплаченою, а тому підлягає стягненню з розрахункових рахунків відповідача.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Поладіс-Монтаж" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 816/194/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.