Ухвала суду № 43845945, 28.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 р. Справа № 821/2336/14

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Інвест» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного Управління Міндоходів у Херсонській області (правонаступник - ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Інвест» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

08.07.2014р. ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області (правонаступник - ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТОВ «Агрохім-Інвест», в якому просила стягнути кошти з рахунків у банках, в тому числі готівки, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 306081,69 грн.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що податковий борг виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань відповідно до поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за період березень-квітень 2014р., декларації з податку на прибуток від 03.03.2014р. Так, за результатами перевірки ТОВ «Агрохім-Інвест» було винесено податкове повідомлення-рішення, яким збільшено товариству грошові зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції, однак, вказану суму податкового боргу відповідач добровільно не сплатив, в зв'язку із чим, остання підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року адміністративний позов ДПІ у м.Херсоні задоволено. Стягнуто кошти з рахунків ТОВ «Агрохім-Інвест» у банках, що його обслуговують, та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу: - по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - в сумі 304040,69 грн., по податку на прибуток приватних підприємств - в сумі 2041 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, директор ТОВ «Агрохім - Інвест» 27.08.2014 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального і матеріального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - ТОВ «Агрохім-Інвест» здійснює господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням Херсонського виконавчого комітету міської ради 02.04.2012 р. Товариство взято на облік до ДПІ у м. Херсоні 03.04.2012р.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за ТОВ «Агрохім-Інвест» станом на 20.06.2014 р. рахується податковий борг на загальну суму - 306081,69 грн., а саме: по податку на додану вартість - 304 040,69 грн. та податку на прибуток 2041 грн. (згідно поданої декларації від 03.03.2014р. №9091120586).

В грудні 2012р. працівниками ДПІ у м. Херсоні було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Агрохім-Інвест» з питань підтвердження правових відносин з ПП «ДО» за липень-серпень 2012р., з ТОВ «РЕАЛ-К» та ТОВ «Сервіс Авто» за серпень 2012 року, а також з контрагентами-покупцями за вказані періоди.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 05.12.2012р., на підставі якого, в свою чергу, уповноваженою особою ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2012р. №0008722200, яким ТОВ «Агрохім-Інвест» збільшено грошові зобов'язання з ПДВ на 293237 грн. (у т.ч. за основним платежем - на 234589 грн. та за штрафними санкціями на 58648 грн.).

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкової інспекції відповідач оскаржив його до суду.

Однак, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.04.2013р. (справа №2а-5378/12/2170), залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2014р. ТОВ «Агрохім-Інвест» було відмовлено у задоволенні позову до ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012р. №0008722200.

Таким чином, всі грошові зобов'язання за спірний період, відповідно до поданих самим же відповідачем декларацій та ухвали 2-ї інстанції від 16.04.2014р., вважаються узгодженими.

19.04.2014 року відповідачу було вручено податкову вимогу №5124-25 від 16.04.2014р. на суму 305774,06 грн. (відомостей про оскарження цієї п\вимоги у справі не має та відповідачем не надано).

Крім того, 16.04.2014 року податковим органом прийнято рішення №261 про опис майна в податкову заставу.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно із ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як слідує з ч.5 п.56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду із позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

А у відповідності до вимог п.57.3. ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі ж оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності - протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановлений законом строк добровільно не сплатив суму грошового зобов'язання, то згідно із п.п.129.1.1 ст.129 ПК України, йому була нарахована пеня в сумі 12627,69 грн.

Також, по справі встановлено, що товариством відповідача було подано до податкового органу декларації з ПДВ від 18.04.2014 р. №9021986575 - на суму 1900 грн. та від 20.05.2014р. №9021986575 - на суму 2855 грн., але ці самостійно визначені підприємством зобов'язання не були сплачені ним у встановлені строки.

Отже, в зв'язку з наявністю переплати на особовому рахунку підприємства у сумі 12 грн. та частковою сплатою у сумі 6567 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 304040,69 грн.

Податковий борг же по податку на прибуток приватних підприємств, в свою чергу, виник за рахунок несплати підприємством узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно декларації з податку на прибуток від 03.03.2014р. №9091120586 на суму 2100 грн.

В зв'язку з наявністю переплати на особовому рахунку підприємства у сумі 59 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 2041 грн.

Отже, за вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що зазначеними вище деклараціями відповідач фактично самостійно визначив свої податкові зобов'язання по податку на додану вартість та на прибуток, а тому, вони є узгодженими.

Як вже зазначалося вище, відповідно до приписів п.57.1. ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.203.1. ПКУ, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як встановлено по справі, вказаний податковий борг відповідач добровільно не сплатив. Згідно облікових карток з податку на додану вартість та прибутку станом на 30.06.2014 р. загальна сума заборгованості складає 306081,69 грн.

Відповідно до п.59.4. ст.59 ПК України, платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, надсилається податкова вимога.

Як вже вказувалося вище, на адресу ТОВ «Агрохім-Інвест» позивачем було направлено податкову вимогу №5124-25 від 16.04.2014 року на суму 305774,06грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також, відповідно до п. 89.3 ст.89 ПК України, ДПІ було прийнято рішення і про опис майна у податкову заставу від 16.04.2014 р. № 261.

Однак, разом з тим, усі вказані вище застосовані податковим органом заходи для погашення податкового боргу не призвели до реального погашення цього податкового боргу.

Так, зі змісту п.1 ст.14 ПК України слідує, що «податковий борг» - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності ж до пп.41.1.1. п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючим органом є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно бази даних ДПІ у м.Херсоні, за ТОВ «Агрохім-Інвест» обліковуються відкриті розрахункові рахунки у банках - ПАТ «Укрінбанк» та ХФ ПАТ КБ «Приватбанк».

Приписами пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

А відповідно до положень абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Крім того, згідно із п.95.4 ст.95 ПКУ, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, за таких обставин, апеляційний суд приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку про те, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню.

До того ж, слід зазначити й про те, що згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Інвест» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко