Ухвала суду № 43845928, 28.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р.Справа № 820/741/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки "Лозівський взаємний кредит" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015р. по справі № 820/741/15

за позовом Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Кредитної спілки "Лозівський взаємний кредит"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Лозівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Лозівська ОДПІ, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кредитної спілки "Лозівський взаємний кредит" (далі - КС "Лозівський взаємний кредит", відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 114559,47 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 р. позов задоволено.

Стягнуто з рахунків Кредитної спілки "Лозівський взаємний кредит" (юридична адреса: 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Перемоги, буд. 4, нежитлове приміщення № 1, код ЄДРПОУ: 26420886) у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 114 559,47 (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 47 коп. на р/р 33215800700015, одержувач: Лозівське УДКСУ у Харківській області. код одержувача, 38053090, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме: п. 3 ч. 1 ст. 156, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що КС "Лозівський взаємний кредит" перебуває на обліку в Лозівській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області, як платник податків, з 01.10.2003 року (код ЄДРПОУ: 26420886).

Станом на 17.07.2014 р. КС "Лозівський взаємний кредит" має податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 114559,47 грн., з яких:

- штрафна санкція у сумі 114535,94, яка застосована контролюючим органом та визначена у податковому повідомленні-рішенні від 19.05.2010 р. № 0000051700/3;

- пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 23,53 грн.

Позивачем було складено податкову вимогу №2594-25 від 03.11.2014 р., яка була вручена 03.11.2014 року посадовій особі відповідача, проте податковий борг у вказаній сумі у добровільному порядку останнім не сплачений.

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 114559,47 грн., доказів його погашення не надано, а тому вимоги даного адміністративного позову є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (Пункт 59.5 ст.59 ПК України.)

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України позивачем було складено податкову вимогу №2594-25 від 03.11.2014 р., яка була вручена 03.11.2014 року посадовій особі відповідача, але сума податкового боргу відповідачем самостійно не була сплачена та рішення суб'єкта владних повноважень не було оскаржено у визначений законом спосіб, а тому сума боргу вважається узгодженою.

Відповідно до ст. 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.)

Відповідно до статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 20.1.18. ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

З огляду на той факт, що матеріалами справи підтверджена наявність у відповідача податкового боргу зі сплати податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 114559,47 грн., з яких: штрафна санкція у сумі 114535,94 грн., яка застосована контролюючим органом та визначена у податковому повідомленні-рішенні від 19.05.2010 р. № 0000051700/3; пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 23,53 грн., а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що вимоги даного адміністративного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що податкове повідомлення-рішення від 19.05.2010 р. № 0000051700/3, на підставі якого було застосовано штрафні санкції, було предметом оскарження в Харківському окружному адміністративному суді.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року по справі № 2-а-7152/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 року, адміністративний позов КС "Лозівський взаємний кредит" задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ, зокрема і № 0000051700/3 від 19.05.2010 р.

В свою чергу, постановою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2014 року вищезазначені судові рішення скасовані та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного суду України від 17.03.2015 року по вказаній справі, суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 36 Податкового кодексу України).

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме незастосування п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України щодо зупинення провадження по вказаній справі до прийняття рішення Верховним судом України, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки на даний час Верховним судом України прийнято відповідну постанову.

Порушення судом норм процесуального права при ухваленні рішення не впливають на правильно вирішену справу по суті.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки "Лозівський взаємний кредит" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2015р. по справі № 820/741/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя П'янова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.