Ухвала суду № 43845558, 20.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Справа № 9104/103636/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Гудима Л.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року по справі за позовом дочірнього підприємства «Електротехізоляція» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

дочірнє підприємство «Електротехізоляція» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 10 лютого 2012 року № 0000911511, № 0001041511, від 23 січня 2012 року № 0000311511 та від 21 листопада 2011 року № 0032021511.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 10 лютого 2012 року № 0000911511, № 0001041511, від 23 січня 2012 року № 0000311511 та від 21 листопада 2011 року № 0032021511.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для даної справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що 04.11.2011р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено перевірку, за результатами якої складено акт №4426/2522/1511/31357555 про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо виявлених помилок, яким встановлено порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно п. 37.1 ст. 37 цього кодексу підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що розділ III застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З огляду на це апелянт вважає, що пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень кодексу дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Підтвердженням вказаного також слугує абзац другий п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 згаданого кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Позивачем у декларацію за II квартал 2011р. включено від'ємне значення в тому числі за 2010 рік, хоча правильно було б включити від'ємне значення отримане за І квартал 2011 року. Згідно наказу ДПА України за №114 від 28.02.11р. «Про затвердження Форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який діяв на час спірних правовідносин, в рядку 06.6 вказаної декларації зазначено: Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011р.), згідно примітки 4 від'ємне значення включається відповідно до ст. 150 розділу III Податкового кодексу України.

Враховуючи вище наведене просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.12р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено камеральну перевірку платника податків ДП «Електротехізоляція», про що складено акт від 04.11.2011 р. № 4426/2522/1511/31357555 згідно якого платник податків подав декларацію з податку на прибуток за ІІ кв. 2011 р. з показниками р.01 «доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» в сумі 6434404 грн., р. 04. «витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» в сумі 6434404 грн., р. 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду» в сумі 2725065 грн., р. 07 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» в сумі 0 грн. ДПІ вважала, що підприємством завищено р. 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду», який враховується при обчисленні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в Декларації з податку на прибуток за II кв. 2011 р. на суму 2725065 грн., отже занижено об'єкт оподаткування на суму 2725065 грн. та занижено податок на прибуток на суму 626765 грн., чи порушено п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України. За наслідками перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0032021511 від 21.11.2011 р. яким визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 626727 гривень, в т.ч. 626726 грн. - основний платіж і 1 грн. - штрафна санкція.

Не погодившись з висновками податкового органу та податковим повідомленням-рішенням, платник оскаржував його в адміністративному порядку. Відповідно Рішенням № 1283/10/25-005/75 від 18.01.2012р. ДПА у Львівській області скасувала податкове повідомлення-рішення № 0032021511 від 21.11.2011 р. в частині застосування 1 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств та донарахувала 39 грн. основного платежу з податку на прибуток підприємств. На виконання цього рішення, ДПІ у Галицькому районі м. Львова надіслала позивачеві подакове повідомлення-рішення № 0000311511 від 23.01.2012р. на суму 626765 грн. (тобто на 38 грн. більше, ніж попереднє). Крім того 15.02.2012 р. позивач отримав з ДПІ у Галицькому районі додатково лист від 10.02.2012р. №2153/15-116 про відкликання податкового повідомлення-рішення № 0000311511 від 23.01.2012р. Додатково надійшло також два нових податкових повідомлення-рішення, а саме: №0000911511 від 10.02.2012 р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 39 грн. та № 0001041511 від 10.02.2012 р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 626726 грн. Рішенням ДПС України від 14.02.2012р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011р. № 0032021511 з урахуванням рішення ДПА у Львівській області від 18.01.2012 р. № 1283/10/25-005/75.

Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до п.1 підрозділу 4 Особливості справляння податку на прибуток підприємств розділу XX Перехідних положень, розділ III податок на прибуток ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом, при цьому відповідно до розділу XIX прикінцевих положень ПК України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише з 01.04.2011 р. Отже в період з 01.01.2011 р. по 01.04.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат регулювались саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р.- положеннями ПК України.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX Перехідних положень ПК України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році (тобто, з II кварталу 2011) з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Суд першої інстанції правильно вважав, що наведене положення не встановлює порядку розрахунку об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств в І кварталі 2011 р., а лише визначає порядок врахування результату розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 р., коли таким результатом є від'ємне значення.

Згідно п. 150.1 ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Таким чином, вказана норма передбачає включення збитків, сформованих в 2010 р. до І, II та наступних кварталів 2011 р.

Як уже зазначалось вище в період до 01.04.2011 р. положення ПК України не діяли, а діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тому платник податків, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування має керуватись положеннями саме цього Закону. Відповідно до п.6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону згідно якого у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З огляду на це суд підставно вважав, що правомірним є формування платником цього податку валових витрат у І кварталі 2011 р. в тому числі з сумою від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами 2010 р., що являє собою результат розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 р., який після формування є неподільним.

В спірній ситуації судом першої інстанції з'ясовано, що до декларації за І кв. 2011 р. включено скорегований валовий дохід (р. 03.) у сумі 2806996 грн., скориговані валові витрати (р. 06) в сумі 5531635 грн., в т.ч. від'ємне значення за 2010р. у сумі 3031717 грн. (р. 04.9), амортизаційні відрахування (р. 07.) в сумі 426 грн. Отже, об'єкт оподаткування в цьому періоду має від'ємне значення в сумі 2275065 грн. (р. 08). Ця сума від'ємного значення (- 2275065 грн.) включена до складу витрат II кв. 2011 року.

З урахуванням цього суд вірно вважав, що висновок ДПІ у Галицькому районі м. Львова про включення платником в II кварталі 2011 р. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього періоду іншого, ніж від'ємне значення об'єкту оподаткування І кварталу 2011 р., не заслуговує на увагу, а відтак твердження податкового органу про неправомірність включення до в 2011 та наступних за ним періодах збитків, які виникли до 01.01.2011 р. не відповідає законодавчим нормам Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», який підлягав застосуванню до 01.04.2011 р. та нормам вже чинного п. 150.1 ст. 150 ПК України, якою також не встановлено відповідної заборони. пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а тому, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Крім того судом першої інстанції вірно враховано, що згідно п. 60.1.ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (п. 60.1.2); контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (п. 60.1.3). Відповідно до п. 60.3 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. Згідно п. 60.4 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу. З огляду на це суд правильно зазначив, що закон не передбачає викликання податкових повідомлень-рішень листами органу державної податкової служби. Податкове повідомлення-рішення № 001041511 від 10.02.2012р. на зменшену суму 626726 гри. надійшло до позивача 15.02.2012р., а отже з цього дня вважається відкликаним податкове повідомлення-рішення № 0032021511 від 21.11.2011 р. Однак у рішенні ДПС України від 14.02.2012р. № 2639/6/10-2415 дається оцінка податкового повідомлення-рішення № 0032021511 від 21.11.2011р., яке залишено без змін.

Крім того, суд вірно вважав, що прийняття податкового повідомлення-рішення на суму 626765 грн. (з урахуванням зменшення на 1 грн. і збільшення на 39 грн.) не відповідає положенням п. 60.6 ст. 60 ПК України, яким передбачено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на сумув збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що податкове повідомлення-рішення № 0000311511 віл 23.01.2012р на суму 626765 грн. направлено без додержання вищенаведеного порядку, у зв'язку з чим для виправлення помилки його було згодом відкликано листом від 10.02.2012р. та направлено нові податкові повідомлення-рішення. Проте, такий порядок відкликання теж не відповідає Закону, і не призводить до втрати чинності податковим повідомленням-рішення, яке відкликається, а отже породжує правову невизначеність, яка повинна бути усунута судом.

Зважаючи на всі наведені обставини суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підтягають задоволенню.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року по справі № 2а-2122/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Л.Я. Гудим