Ухвала суду № 43845549, 07.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 р. Справа № 876/6181/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Запотічного І. І.

за участю секретаря Гнатик А. З.

представника позивача Кордонець М. Г.

представника відповідача Шевчук І. З.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 червня 2014 року по справі № 813/2215/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галка" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, яким просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000102200/0/5300 від 3 березня 2008 року.

Позов мотивує тим, що органом державної податкової служби під час проведення перевірки безпідставно встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Окрім того, позивач вважає, що відповідачами порушено вимоги законодавства при здійсненні ним процедури адміністративного оскарження зазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також пропущено строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року позов задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 3 березня 2008 року № 0000102200/0/5300 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ "Торговий дім "Галка" 3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2013 року касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова та Державної податкової адміністрації у Львівській області задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5 червня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова рішення № 0000102200/0/5300 від 3 березня 2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 50165,53 грн.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем допущено порушення вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а відтак штрафні санкції, накладені на нього, є законними.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року за результатами якої складено акт № 240/12/23-1/32327123 від 18 лютого 2008 року та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000102200/0/5300 від 3 березня 2008 року, яким платнику податків визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 54228,20 грн.

Відповідно до акта перевірки позивачем порушено вимоги статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Зокрема товари за контрактами позивача з нерезидентами надійшли на територію України (були розмитнені) з перевищенням 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Так, на виконання умов контракту від 5 травня 2006 року № 1-ЕОЕ укладеного між "SCAN HOLDINGS (Р) LIMITED" (Індія) та позивачем, останній платіжним дорученням від 8 грудня 2006 року № 6 здійснив попередню оплату нерезидентові в сумі 38309 доларів США. Граничний термін (90 календарних днів) надходження товару - 8 березня 2007 року. Позивач отримав товар (кришки жерстяні) згідно із ВМД ІМ74 № 3630 від 15 березня 2007 року на суму 42272 доларів США.

Згідно із контрактом від 26 березня 2007 року № 1-ІТ позивач платіжним дорученням від 25 квітня 2007 року № 1 провів попередню оплату фірмі "Wega S.r.l." (Італія) у сумі 11610 Євро. Граничний термін (90 календарних днів) надходження товару - 24 липня 2007 року. Підприємство отримало товар (електричні кавові млини) згідно із ВМД ІМ74 № 8197 від 22 червня 2007 року на суму 11610 Євро.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України (2002 року, чинного на час виникнення спірних відносин) межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Відповідно до ст. 1 вказаного Кодексу під «ввезенням в Україну та вивезенням з України» розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України. Тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При чому «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою ВМД.

Відтак, імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту завершення оформлення ВМД.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не було пропущений 90-денний строк відстрочення поставки в господарських відносинах по контракту від 26 березня 2007 року № 1-ІТ з "Wega S.r.l.".

Щодо відстрочення поставки по контракту від 5 травня 2006 року № 1-ЕОЕ укладеного між "SCAN HOLDINGS (Р) LIMITED" (Індія) та позивачем то строк було перевищено з 9 березня 2007 року до 15 березня 2007 року (моменту перетину кордону товаром).

Оскільки в оскарженому рішенні розмір пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності обчислювався виходячи з помилкового твердження про пропущення такого терміну щодо одного контракту та невірного визначення кількості днів порушення такого терміну щодо іншого, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскарженого рішення в частині.

Щодо пені нарахованої відповідачем по контракту від 5 травня 2006 року № 1-ЕОЕ укладеного між "SCAN HOLDINGS (Р) LIMITED" (Індія) та позивачем то нарахування такої є вірним за період з 9 березня 2007 року до 15 березня 2007 року.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 червня 2014 року по справі № 813/2215/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Запотічний І. І.

Повний текст ухвали складено 10 квітня 2015 року