Ухвала суду № 43845378, 28.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/932/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.15р. у справі №826/932/15 за позовом Дочірнього підприємства «Трансгарант-Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.14р. №131826552207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «САПСАН-ЮГ» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в силу відсутності у контрагента позивача фактичних та економічних можливостей для здійснення такого роду операцій, що встановлено актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «САПСАН-ЮГ».

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «САПСАН-ЮГ» за період з 01.01.14р. по 28.02.14р., за результатами якої складено акт від 03.09.14р. №827/26-55-22-07/32667198.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.09.14р. №131826552207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 761 718 грн., в т.ч.: за основним платежем - 507 812 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 253 906 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 507 812 грн.

Такий висновок ґрунтується на висновках акта ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.04.14р. №238/22-03/34059455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «САПСАН-ЮГ» за період діяльності з 01.01.13р. по 28.02.14р.» та листі ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.08.14р. №2021/7/26-51-22-03-04 про доповнення матеріалів перевірки, згідно яких встановлено відсутність у товариства фактичних та економічних можливостей (основні фонди, трудові ресурси, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби) для здійснення такого роду операцій.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону та розкривають зміст і обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «САПСАН-ЮГ» укладено договір від 20.01.14р. №20/01/14-1, предметом якого є купівля-продаж олії соняшникової нерафінованої виробленої з урожаю 2013 року. Поставка товару забезпечується продавцем на умовах СРТ «Інкотермс 2010».

Відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 CPT (Carriage Paid To (... named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення), термін "фрахт/перевезення оплачено до" означає, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Як свідчать обставини справи, поставка товару здійснювалась в обумовлений п.3.1.договору від 20.01.14р. №20/01/14-1 пункт призначення (с.Галициново, Октябрського району, Миколаївської області, вул. Набережна,27 - вантажоодержувачу ТОВ НП Термінал «Укрхарчопромсировина», що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними про автомобільне перевезення.

Завантажування олії соняшникової в автомобільний транспорт забезпечувалось ТОВ «САПСАН-ЮГ», як це передбачено п.3.1. договору.

Про вивантаження олії соняшникової на терміналі свідчать реєстри вивантажених автоцистерн з номерами держреєстрації і номерами товарно-транспортних накладних.

На підтвердження факту виконання договору купівлі-продажу матеріали справи містять також рахунки-фактури, видаткові, податкові накладні, акти здачі-приймання (огляд автоцистерн), які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Крім того, позивачем надано копії посвідчень про якість придбаного товару.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «САПСАН-ЮГ», що підтверджується копіями платіжних доручень та не заперечується податковим органом.

Як свідчать обставини справи, позивачем було придбано товар з метою його експорту за контрактом № 21012014/2 від 21.04.14р., укладеним з DVS Compani LTD.

Митне оформлення товару по зовнішньоекономічному контракту ДП «Трансгарант-Україна» виконував (організовував виконання) TOB НП «Термінал-Укрхарчопромсировина» за договором №0120-2 від 20.01.14р. Факт отримання Позивачем послуг з митного оформлення товару підтверджують акт надання послуг №5 від 07.03.14p., рахунок на оплату №8 від 07.03.14р., акт надання послуг №19 від 14.03.14p., рахунок на оплату №39 від 14.03.14р.

Факт експорту (вивезення) товару за межі митної території України підтверджується вантажно-митними деклараціями №504010000/2014/000598 від 14.03.14р., ВМД №504010000/2014/000510 від 07.03.14р.

В результаті операції з придбання олії соняшникової для використання її у господарській діяльності-продажу на експорт, прибуток позивача згідно з бухгалтерською довідкою склав 455 976,94 грн.

На момент здійснення господарських операцій, ТОВ «САПСАН-ЮГ» було належним чином зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та платником ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів, з метою встановлення обставин щодо неможливості вчинення контрагентом позивача спірних господарських операцій, судом апеляційної інстанції, згідно з ухвалою від 16.04.15р., було витребувано від податкового органу докази в обґрунтування правової позиції, однак таких доказів апелянтом надано не було.

Покликання податкового органу на акт ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.04.14р. №238/22-03/34059455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «САПСАН-ЮГ» за період діяльності з 01.01.13р. по 28.02.14р.» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.14р. у справі №804/6539/14, яка набрала законної сили, зокрема, визнано протиправними дії ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ «САПСАН-ЮГ», за результатами якої складено акт № 238/22-03/34059455 від 16.04.14р. та дії щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ «САПСАН-ЮГ» з контрагентами вказаними у акті № 238/22-03/34059455 від 16.04.14р.

Так, відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства контрагентом позивача, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з вказаним контрагентом.

У будь-якому разі, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для таких контрагентів, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату податків до бюджету несе кожна конкретна особа - платник ПДВ, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.15р. у справі №826/932/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.15р. у справі №826/932/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 29.04.15р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.