Ухвала суду № 43845274, 23.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4774/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Борисюк Л.П., Міщука М.С.,

при секретарі: Бєліцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український видавничий центр ГАЛАКТИКА-С» до Ірпінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Український видавничий центр ГАЛАКТИКА-С» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №0000742204 від 25.07.2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувальним засобом при розгляді справи не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі пункту 75.1 статті 75, пункту 78.1. статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 25 червня 2014 року № 517 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «УВЦ ГАЛАКТИКА-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «ВЕЛЬ» за період з 01.02.2012 року по 30.09.2012 року.

Результати перевірки оформлено актом від 11.07.2014 року № 643/22-4/33016269.

На основі висновків акту перевірки від 11.07.2014 року Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2014 року № 000074204, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «УВЦ ГАЛАКТИКА-С» з податку на додану вартість на суму 52182 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 13045,5 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

07.02.2012 року між ТОВ «УВЦ ГАЛАКТИКА-С» та ПП «ВЕЛЬ» укладено договір про виготовлення поліграфічної продукції, надання послуг з друкарської підготовки, макетування, дизайну № СФ-33/12.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Виконання умов договору №СФ-33/12 підтверджується актами здачі-прийняття робіт, замовленнями на цифровий друк листівок, макетами сторінок, податковою накладною №19 від 09.02.2012 року, актом виконаних робіт №2 від 09.02.2012 року, податковою накладною №38 від 14.02.2012 року, актом виконаних робіт №3 від 14.02.2012 року, податковою накладною №55 від 20.02.2012 року, актом виконаних робіт №7 від 20.02.2012 року, податковою накладною №67 від 23.02.2012 року, актом виконаних робіт №28 від 23.02.2012 року, податковою накладною №99 від 29.02.2012 року, актом виконаних робіт №10 від 29.02.2012 року, податковою накладною №100 від 29.02.2012 року, актом виконаних робіт №1 від 29.02.2012 року, податковою накладною №37 від 07.03.2012 року, актом виконаних робіт №51 від 07.03.2012 року, податковою накладною №59 від 15.03.2012 року, актом виконаних робіт №58 від 15.03.2012 року, податковою накладною №85 від 23.03.2012 року, актом виконаних робіт №62 від 23.03.2012 року.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначені обставини, укладені між ТОВ «УВЦ ГАЛАКТИКА-С» та ПП «ВЕЛЬ» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

Щодо твердження відповідача про нікчемність договорів, укладених між ТОВ «УВЦ ГАЛАКТИКА-С» та ПП «ВЕЛЬ», слід зазначити наступне.

В даній адміністративній справі, відповідачем, який посилається на нікчемність укладеного між позивачем та його контрагентом договору, повинно бути надано належні докази на обґрунтування нікчемності укладеного правочину.

Крім того, для визнання правочину нікчемним на тій підставі, що його укладено з метою порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суд досліджує в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення правочину, якою із сторін і в якій мірі виконано правочин, а також вину сторін у формі умислу.

Під наявністю умислу у сторін правочину розуміється те, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали протиправність правочину, який укладався, і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, передбачали настання протиправних наслідків і бажали або свідомо допускали їх настання.

Відповідачем на підтвердження позиції щодо нікчемності правочину не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договору, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з внесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, у наданих позивачем видаткових і податкових накладних зазначено перелік товарів, що відповідає умовам договору та видам господарської діяльності позивача.

Виконання договору підтверджується також подальшим використанням придбаних товарів в межах господарської діяльності позивача.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відповідає дійсним обставинам справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Ірпінської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Л.П. Борисюк

М.С. Міщук

Повний текст ухвали виготовлено 28.04.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Борисюк Л.П.

Міщук М.С.