Ухвала суду № 43845116, 27.04.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Філь О.Є.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року справа №235/1289/15-а

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р. Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Чебанова О.О.

розглянувши в порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України

в м. Красноармійську та Красноармійському районі

Донецької області

на постанову Красноармійського міськрайонного суду

Донецької області

від 26 березня 2015 року

по адміністративній справі № 235/1289/15-а

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України

в м. Красноармійську та Красноармійському районі

Донецької області

про визнання протиправними дій,скасування рішення та

зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду першої інстанції від 26 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 (позивач у справі) задоволені, визнані протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області (управління, відповідач у справі) щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_3 за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55, статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», скасоване рішення управління від 27 лютого 2015 року про відмову позивачу в призначенні пенсії, зобов'язано управління призначити з 1 грудня 2014 року та виплатити позивачу пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з зарахуванням періоду роботи в Комунальному закладі охорони здоров'я «Обласний спеціалізований будинок дитини» з 5 липня 2007 року по 30 листопада 2014 року до стажу роботи у подвійному розмірі у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Постановою суду встановлений контроль за виконанням рішення (арк. справи 54-55).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для обчислення пільгового стажу роботи позивача у закладі з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, за яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі (а. с. 58-59).

Апелянт доводить те, що будинки дитини відносяться до закладів медико-соціального захисту передбачених Переліком закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 28 жовтня 2002 року № 385, спеціалізований будинок дитини створюється для медико-соціального захисту дітей, в тому числі ВІЛ-інфікованих, забезпечує надання медичної допомоги дітям. Узагальнюючи наведені доводи посилається на лист Міністерства охорони здоров'я яким визначена відсутність підстав для обчислення працівникам дитячого будинку стажу у подвійному розмірі.

Апеляційний розгляд здійснюється відповідно до пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, 1 грудня 2014 року звернулась до управління із заявою про призначення пенсії за вислугу років, як медичний працівник, згідно статті 52, пункт «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Розділу 15 Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням управління від 27 лютого 2015 року про відмову в призначенні пенсії прийнятого В.О. начальника управління О.І. Лопушанською позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно статті 52,55 пункту «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як на момент звернення заявник не має необхідного стажу який дає право на пенсію за вислугу років 25 років.

За висновком управління страховий стаж позивача складає 24 роки 2 місяця 5 днів, спеціальний стаж за вислугу років складає 18 років 10 місяців 11 днів. До спеціального стажу за вислугу років період роботи в «Обласному спеціалізованому будинку дитини» з 05.07.2007 по 30.11.2014 року враховано в одинарному розмірі, так як на працівників будинку дитини дія статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не поширюється.

Підпунктом «е» статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

В Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою КМУ від 4 листопада 1993 року №909, будинок дитини включено до Розділу «1-Освіта». Приміткою 1-1 до Переліку лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) які працюють у навчальних закладах і установах, перелічених у розділі «1-Освіта», відносяться до числа осіб, що мають право на пенсію за вислугу років.

Позивач, як медична сестра будинку дитини відноситься до кола осіб, що мають право на пенсію за вислугу років.

Що стосується кратності обчислення стажу у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то право на таке обчислення передбачене самим фактом праці у закладі, без зазначення, що це має бути заклад охорони здоров'я, на відміну від інших видів професійної діяльності зазначених цією статтею.

Колегія суддів зазначає, що між сторонами відсутні будь-які розбіжності стосовно періоду та характеру роботи позивача, єдине спірне питання стосується кратності обчислення стажу роботи, заперечення управління з цього питання спростовується самим аналізом спірної норми.

Посилання апелянта на лист Міністра охорони здоров'я від 2 квітня 2009 року (арк.. справи 45) колегія суддів не приймає з огляду на положення принципу законності, закріпленого частиною 4 статті 9 КАС України та частини другої статті 117 Конституції України, а також положення частини другої статті 5 КАС України. Аналіз зазначених норм доводить, що лист за своєю правовою природою не належить до документів, які можуть регулювати та застосовуватись при оцінці спірних відносин.

З урахуванням кратності обчислення спірного періоду роботи позивач має достатній спеціальний стаж для призначення пенсію за вислугу років станом на 1 грудня 2014 року, тобто на момент звернення до управління.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 94, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2015 року по справі №235/1289/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2015 року по справі № 235/1289/15-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 27 квітня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

О.О. Чебанов