Ухвала суду № 43845057, 25.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"25" лютого 2015 р.справа № 808/3033/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі № 808/3033/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску та повернення стягнутих єдиних внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску №№ 0002481708, 0002521701, 0002471701, 0002511701, 0002501701 від 31 березня 2014 року; стягнути з відповідача сплачені єдині внески у сумі 10 128 грн. 10 коп..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області та отримує пенсію за віком з 02.01.2009 відповідно до Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Північної та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, як особа, у якої стаж роботи в Районах Крайньої Півночі складає понад 20 років та яка досягла 50-річного віку.

Відповідно до пенсійного посвідчення №2126401126, позивачці призначена пенсія за віком довічно.

Позивачка зареєстрована 07.06.1999 Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області як фізична особа-підприємець. Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії Ж №2843892 від 17.12.2010, позивачка є платником єдиного податку.

У зв'язку з несплатою позивачем єдиного внеску відповідачем були прийняті рішення №0002481708, №0002521701, №0002471701, №0002511701, №0002501701 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 року громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон України № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України №1058-IV).

Відповідно до абзацу першого статті 26 Закону України №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема: 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачка народилась 21.03.1958, отримує пенсію за віком з 02.01.2009 відповідно до Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Північної та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, як особа, у якої стаж роботи в Районах Крайньої Півночі складає понад 20 років та яка досягла 50-річного віку.

Відтак, право жінок на пенсію за віком, що статтею 12 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) та з урахуванням частини другої статті 26 Закону № 1058-ІV у редакції, чинній на час вчинення спірних відносин, пов'язується, зокрема, з досягненням 56 років 6 місяців.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 зазначеного Закону (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 3609-VI, які набрали чинності 6 серпня 2011 року), особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Так, судом першої інстанції вірно визначено, що фізичні особи-підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 року і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону України № 2464-VI. Так, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року по справі № 808/3033/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак