Ухвала суду № 43845032, 11.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2015 рокусправа № 0870/6178/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. у справі №0870/6178/12

за позовом Приватного підприємства "НОКС - ЖС"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "НОКС - ЖС" (далі по тексту - позивач, ПП "НОКС - ЖС") звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, податковий орган) №0002712302 від 13.06.2012р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 206901,00 грн., №0002722302, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 204778,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки податкового органу пов'язані з оцінкою фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ «ЮЖНЕФТЬ» як фіктивних. Позивач наполягає на тому, що висновки відповідача є безпідставними, що правочини, укладені позивачем із вказаним підприємством, не мають ознак фіктивних, є реальними і виконаними в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: податковими та видатковими накладними, а також платіжними документами, які підтверджують здійснення повного розрахунку. Позивач стверджує, що чинне законодавство України передбачає презумпцію правомірності правочину. Так, зазначає позивача, відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним в судовому порядку. За твердженням позивача ним до складу податкового кредиту та валових витрат віднесено суми на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства. І навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це є підставою для відповідальності саме цієї особи, але не тягне за собою негативних наслідків для добросовісного платника податків.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. При цьому суд погодився з доводами позивача та зазначив, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів п.138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п. 198,3, п.198.6, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України є необгрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення № 0002712302 від 13.06.2012р. та № 0002722302 від 13.06.2012р., прийняті на підставі висновків перевірки - неправомірні.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини справи, а також невірно застосував норми податкового законодавства.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, в травні 2012 року ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «НОКС-ЖС» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. при взаємовідносинах з ТОВ «ЮЖНЕФТЬ» в червні - серпні 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 20.05.2012р. № 1280/22/34441005, в якому зазначено про порушення позивачем пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 204778 грн. та завищення суми податкового кредиту на загальну суму 178069 грн.

На підставі акту перевірки були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 13.06.2012р. № 0002712302, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 206901,00 грн., в тому числі за основним платежем - 178069,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28832,00 грн.;

- від 13.06.2012р. № 0002722302, в якому визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 204778,00 грн., в тому числі за основним платежем - 204778,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами: позивачем по справі укладено договір постачання від 04.05.2011 року за №040 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮЖНЕФТЬ» (м. Херсон), відповідно до пп.1.1 п.1 якого ТОВ «Южнефть» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ПП «НОКС-ЖС» (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти нафтопродукти та сплатити їх вартість у відповідності з умовами Договору та додаткових угод. Податковий орган зазначає, що додаткові угоди, які були б укладені між вказаними суб'єктами, до перевірки не надані, тому відповідач дійшов висновку, що під час перевірки позивачем по справі не підтвердив належними доказами зв'язок господарських операцій по зазначеному договору з господарською діяльністю Приватного підприємства «НОКС - ЖС».

Крім того, відповідачем було використано висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 03.03.12 №59/22-6/36838342 ДПІ у м.Херсоні щодо діяльності ТОВ «Южнефть», в якому, зокрема, зазначається, що Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Южнефть» від 03.12.09 №100257403 анульовано 30.09.11р. на підставі заяви власника про ліквідацію. Період здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами 04 травня 2011року - 31 серпня 2011року, тобто одразу після проведення господарських операцій платник ТОВ «Южнефть» подав заяву про відмову від свідоцтва платника податку на додану вартість. На даний час підприємство має стан платника 3 - прийнято рішення про припинення (ліквідацію, закриття); основні засоби, залишки ТМЦ у ТОВ «Южнефть» відсутні. Тому відповідач стверджує, що у контрагента позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні в достатній кількості трудові ресурси, власні чи орендовані транспортні засоби та інше обладнання, яке необхідно для виконання договору поставки, а тому угоди, укладені з ним, не спричиняють реального настання правових наслідків, тобто є нікчемними.

Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, який не погодився з доводами податкового органу.

Так, з аналізу матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, вбачається наступне.

За приписами п.14.1.18, п.14.1.181 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Нормами п.198.3 ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ). Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПКУ). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 ПКУ). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8. ст.201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ).

Підпунктом 198.6 п.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

За п.10.1 Наказу ДПАУ № 1002 від 24.12.2010р. «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення» придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а також інших подібних документів

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначився, що податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків-покупцем. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку-покупця, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспірно позбавляють покупця права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів, зокрема, таких як обов'язкова сплата постачальниками сум податку до бюджету, у т.ч. по ланцюгу постачання товару тощо, норми податкового законодавства не передбачають. Податковий кредит формується за умови списання платником податків грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг), отримання ним товару, та повинен підтверджуватися податковою накладною.

Наявність податкових накладних від контрагента-постачальника, оформлених відповідно до норм ПКУ та Закону України «Про податок на додану вартість», підтверджується актом перевірки, в якому міститься перелік податкових накладних, на підставі яких сформовано позивачем податковий кредит у періоді, що перевірявся відповідачем.

Судом першої інстанції враховано, що ТОВ «ЮЖНЕФТЬ» на момент вчинення правочинів та їх виконання був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість, анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ЮЖНЕФТЬ» відбулося після періоду господарських операцій позивача з цим контрагентом.

Таким чином, податковий орган не довів порушення позивачем п. 198,3, п.198.6 ст. 198 ПКУ, доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Безпідставним також є висновком податкового органу порушення позивачем підпункту 134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України.

Так, за пп. 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПКУ витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140. статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст.138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому до складну валових витрат згідно з п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, з акту перевірки позивача випливає, що витрати останнього пов'язані з придбанням у ТОВ «ЮЖНЕФТЬ» (товару)послуг, пов'язані з господарською діяльністю ПП «НОКС - ЖС».

Суд першої інстанції вірно визначився, що виконання правочинів, укладених між ПП «НОКС - ЖС» та вказаним підприємством, виконано, що підтверджено видатковими та податковими накладними, що надавалися позивачем до перевірки. Правочин між ПП «НОКС - ЖС» та ТОВ «ЮЖНЕФТЬ» відповідає вимогам чинного законодавства України, при його укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвим умов, предметом правочину є товари, що не обмежені в цивільному обороті України; правочин сторонами було виконано - товар передано, грошові кошти сплачено, що стало підставою для формування валових витрат у відповідних звітних періодах.

Будь-яких зауважень до оформлення документів первинного бухгалтерського обліку не зазначено та не підтверджено.

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Матеріали справи підтверджують, що контрагент позивача ТОВ «ЮЖНЕФТЬ» на момент здійснення господарських операцій знаходився на податковому обліку як платник ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення цих господарських операцій не було анульовано. Позивачем надані до перевірки всі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо змісту та форми первинних документів, підтверджують фактичне отримання позивачем товару та послуг від постачальників, оскільки містять повну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції, а також щодо дати та місця її здійснення та свідчать про реальні зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, та до складу валових витрат, приймаючи до уваги, що зазначені накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих накладних вимогам Податкового кодексу України, акт перевірки не містить, ПП «НОКС - ЖС» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим ним послугам (товарам) до складу податкового кредиту та суми податку до складу валових витрат, оскільки його право підтверджується належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

Доводи податкового органу щодо оцінки правочинів з точки зору їх нікчемності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність угоди не впливає на податкові зобов'язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов'язується законом з характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

За встановлених обставин слід погодитись з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи; висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. у справі №0870/6178/12 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2012р. у справі №0870/6178/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскарженою згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна