ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 квітня 2015 року № 826/3637/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЦ Центр К"
до
Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві
про
визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача винести податкове повідомлення – рішення за актом перевірки від 29.01.2013 №197/22-521-36405283 або відновити задекларовані податкові зобов’язання ПДВ за липень 2012 року;
- зобов’язати відповідача відновити задекларовані податкові зобов’язання з податку на додану вартість позивача за липень 2012 року;
- зобов’язати відповідача винести податкове повідомлення – рішення за актом перевірки від 29.01.2013 №197/22-521-36405283.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3637/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16 березня 2015 року.
Сторони в судові засідання 16 березня 2015 року, 26 березня 2015 року та 07 квітня 2015 року не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У зв’язку з неявкою сторін розгляд справи судом відкладено на 20 квітня 2015 року.
В судовому засіданні 20 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його.
Представник відповідача в судове засідання 20 квітня 2015 року не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Постач буд Опт» за період липень 2012 року.
Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту1 статті 216, статі 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 Податкового кодексу, а саме: вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 29 січня 2013 року №197/22-521-36405283.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» звернулось до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві з листом від 06 лютого 2015 року, яким просило прийняти податковим органом на підставі акта перевірки від 29 січня 2013 року №197/22-521-36405283 відповідне податкове повідомлення-рішення або відновити в Автоматизованій системі «Податковий блок» показники податкових зобов’язань та податкового кредиту ПДВ за липень 2012 року в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ «АБЦ Центр К» (код ЄДРПОУ 36405283).
Листом від 18 лютого 2015 року №3828/10/26-53-22-04, відповідач повідомив ТОВ «АБЦ Центр К», що за результатами акту перевірки податкові повідомлення-рішення не передбачені.
Позивач не погоджується із безпідставною відмовою контролюючого органу винести податкове повідомлення-рішення, за наслідками проведеної перевірки, на підставі акту від 29 січня 2013 року №197/22-521-36405283 або відновити в Автоматизованій системі «Податковий блок» показники податкових зобов’язань та податкового кредиту ПДВ за липень 2012 року в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ «АБЦ Центр К», оскільки зазначена бездіяльність відповідача призводить до порушення прав та законних інтересів позивача.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог з урахуванням вищенаведеного, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пункту 86.1 статт 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Більш того, пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
При цьому, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).
Разом з цим, процедура розгляду заперечень на акт перевірки та порядок оформлення висновку за результатами їх розгляду встановлюється частиною 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. за N 34/18772.
Так, вказаним Порядком встановлено, що за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.
Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, що проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, посадові (службові) особи якого проводили перевірку.
Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному Спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у Спеціальному журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.
Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.
При проведенні перевірки та складанні акту перевірки посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на його думку мають місце, висловлювати власну позицію з питань, що входять до об’єкту перевірки, відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків певні угоди на його думку є нікчемними, та за процедурою може відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не робить ці угоди автоматично нікчемними (недійсними) та не покладає на платника податків будь-яких обов’язків (у т.ч. із сплати податків).
В свою чергу, платник податків у разі незгоди із викладеними в акті перевірки висновками та встановленими в ньому порушеннями має право подати заперечення на такий акт та зазначені в ньому висновки до податкового органу, який повинен здійснити перевірку достовірності вказаної в акті інформації та правильності кваліфікації визначених у ньому порушень законодавства і при невідповідності тих чи інших обставин або висновків винести відповідне рішення.
В даному випадку нікчемність зазначених в Акті перевірки позивача договорів не є юридично встановленим фактом. Даного висновку, який має правове значення, може дійти лише суд у судовому рішенні, мотивуючи (у мотивувальній частині) певне судове рішення, пов’язане, наприклад, із розглядом вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Мотивація акту перевірки, дії щодо відображення висновків посадових осіб ДПІ в акті перевірки з посиланням на недійсність (нікчемність) договорів, є позицією інспектора (ДПІ), яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов’язків, яка, однак, як зазначено вище, само по собі не створює для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки виходячи із змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України з наведених підстав договір може бути визнаний недійсним лише судом.
Відтак, дії відповідача щодо формування та відображення висновків в акті перевірки, які самі по собі не створюють правових наслідків для позивача, не порушують прав позивача, а самі процедурні дії відповідача щодо визначення та відображення висновків інспектора в акті перевірки є функціональним обов’язком відповідача за процедурою оформлення результатів перевірки, який в даному випадку виконувався відповідачем шляхом відображення зазначених висновків в акті перевірки, оцінку яким (висновкам по суті порушень) надає суд при розгляді питання щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого ДПІ на підставі цих висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, висновки акту перевірки, з якими не погоджується позивач, не потягли за собою будь-яких негативних для позивача наслідків, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати право позивача порушеним.
У відповідності до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Наказом Державної податкової адміністрації України, що був чинний на момент вчинення спірних правовідносин, «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18 квітня 2008 року №266 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі по тексту - Методичні рекомендації).
Зі змісту пункту 1.1 Методичних рекомендацій вбачається, що вони запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.
Відповідно до п.п.1.3.3 п.1.3 Методичних рекомендацій для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:
- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;
- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;
- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
У відповідності до пунктів 4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПА України від 14 червня 2012 року N 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.
Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та у випадку відсутності зауважень до її оформлення - відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності.
Згідно пункту 2.6 Методичних рекомендацій працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.
Наведене свідчить, що АІС “Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.
Таким чином, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.
З огляду на викладене вбачається, що показники по платнику ПДВ в автоматизованій системі формуються на підставі даних, задекларованих платниками податків у податкових деклараціях з ПДВ.
Таким чином, наявність відповідної інформації в обумовленому програмному продукті органу податкової служби безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платника податків, тобто не породжує правових наслідків.
Дана позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2013 року по справі №К/800/12884 (2а-17480/12/2670).
Отже, такі дії, по суті, є лише збиранням доказової інформації податковим органом, що фіксується в акті перевірки, який виступає носієм цієї доказової інформації.
Враховуючи, що позивачем не доведено суду, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені контролюючим органом, а також з урахуванням відсутності підстав для винесення податкового повідомлення-рішення, за наслідками проведеної перевірки, викладеної в акті від 29 січня 2013 року №197/22-521-36405283 або відновлення в Автоматизованій системі «Податковий блок» показників податкових зобов’язань та податкового кредиту ПДВ за липень 2012 року в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ «АБЦ Центр К», суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЦ Центр К» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник
Судове рішення № 43844295, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 28.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/3637/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: