Постанова № 43844099, 24.04.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 р. м. Чернівці cправа № 824/3302/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,

представника позивача - Петренка В.О.,

представника відповідача - Кифлюка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Архіваріус ЛТД" до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління Державної казначейської служби України у м.Чернівцях про визнання протиправною бездіяльність та стягнення надмірно сплаченої суми страхових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Архіваріус ЛТД» (далі - позивач або ТОВ «Архіваріус ЛТД») звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (далі - відповідач або УПФУ) щодо не повернення їм надмірно сплаченої суми страхових внесків протиправною та стягнути на їх користь надмірно сплачені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 52512,32 грн.

Ухвалою від 22.12.2014 р. залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне казначейство служби України у м. Чернівцях (далі - третя особа або Держказначейство).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Архіваріус ЛТД» перебуває на обліку в УПФУ та маючи вільні кошти, в рахунок майбутніх платежів, авансом сплачувало до УПФУ кошти як страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ). Враховуючи зміни з адмініструванням ЄСВ, що відбулись з проведенням адміністративної реформи, ТОВ «Архіваріус ЛТД» просив повернути надмірно сплачену суму страхових внесків в розмірі 52512, 32 грн. Однак через протиправну бездіяльність відповідача по не поверненню надмірно сплачену суму страхових внесків по ЄСВ, позивач змушений був звернутися до суду.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, суду пояснив наступне.

Так, відповідач за результатами перевірки, встановив факт надмірної сплати позивачем страхових внесків в розмірі 52512, 32 грн. Враховуючи зміни з адмініструванням ЄСВ, що відбулись з проведенням адміністративної реформи, ТОВ «Архіваріус ЛТД» неодноразово, як у спосіб звернень по телефону так і письмово звертався з приводу повернення надмірно сплачених сум страхових внесків.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем факту надмірної сплати позивачем страхових внесків та виходячи із того, що відповідач ухиляється від добровільного повернення позивачу суми в розмірі 52512, 32 грн., просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача суду пояснив наступне.

Так, згідно довідки № 31 від 0912.2011 р. про результати планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у період, що перевірявся, платник перебував на спрощеній системі оподаткування з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2010 р. платник зобов'язаний перерахувати до УПФУ страхові внески в загальній сумі 32122,99 грн., а фактично платником перераховано на рахунки управління 1825,17 грн. та зараховано частку єдиного податку (42%) в сумі 82810,13 грн., яка надійшла від органів Державного казначейства України. Станом на 08.09.2011 р. переплата страхувальника становить 52512, 32 грн., однак ця переплата утворилась за рахунок надходжень частки єдиного податку, а тому вона в розумінні пенсійного законодавства України не є страховим внеском та не може відповідно бути повернута позивачеві.

Під час накопичення спірної суми позивач був платником страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування і переплати за цим платежем не було.

Враховуючи вищезазначене, повернення коштів, які надійшли до УПФУ від органів Державного казначейства України в складі єдиного податку, платнику не проводиться, у зв'язку із чим вважає позов не обґрунтованим.

Представник третьої особи суду пояснив, що Держказначейство може повернути кошти позивачу, лише якщо до них надійде відповідний висновок щодо повернення надмірно сплаченої суми грошового зобов'язання з ЄСВ у сумі 52512,32 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, ТОВ «Архіваріус ЛТД» є юридичною особою, зареєстрованою в УПФУ як платник страхових внесків.

Так, в період з 06.12.2011 р. по 09.12.2011 р. УПФУ проведена планову перевірку ТОВ «Архіваріус ЛТД» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 02.04.2009 р. до 01.12.2011 р.

Зазначена перевірка проведена на підставі направлення від 06.12.2011 р. № 30, виданого головним спеціалістом відділу по контрольно-перевірочній роботі Микуляк Г.І. та відповідно до плану проведення перевірок платників єдиного внеску (наказ управління Пенсійного фонду України в районі м. Чернівцях від 01.12.2011 р. № 62).

Перевіркою встановлено, що за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2010 р. позивач зобов'язаний перерахувати до Пенсійного фонду України страхові внески в загальній сумі 32122, 99 грн., а фактично платником перераховано на рахунки управління 1825,17 грн. ( в т.ч. сплачено страхових внесків за ставкою 33,2 % в сумі 0, 00 грн. та за ставкою 2% в сумі 1825,17 грн.) та зараховано частку єдиного податку (42 %) в сумі 82810,13 грн., яка надійшла від органів Держказначейства. Станом на 08.09.2011 р. переплата страхувальника по карткам особового рахунку становить 52512,32 грн.

Ця переплата виникла через перерахування Держказначейством на рахунок УПФУ частини сплаченого ТОВ «Архіваріус ЛТД» єдиного податку в розмірі 42%. ТОВ «Архіваріус ЛТД» неодноразово просило повернути зазначені кошти, однак УПФУ йому в цьому відмовило.

Суд вважає дії УПФУ законними, виходячи із наступного.

Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (діяв на момент виникнення переплати, далі - Указ №727), встановлено для визначеного цим актом суб'єктів малого підприємництва правила (спосіб) та механізм сплати єдиного податку.

При цьому суд вважає за необхідним охарактеризувати правову природу єдиного податку.

По своїй правовій природі єдиний податок не є соціальним збором, а є податковим платежем (податок), який сплачується суб'єктом господарювання відповідно до Указу №727. Метою запровадження єдиного податку було забезпечення самозайнятості населення в період тотального безробіття, підвищення податкової культури у взаємовідносинах держави і платників податків, навчання ефективному веденню бізнесу, наповнення державного бюджету та фінансова підтримка соціальних фондів у т.ч. Пенсійного фонду України.

За рахунок єдиного податку наповнення бюджетів здійснювалось пропорційно, при цьому ці кошти, які пропорційно розподілялись, не змінювали свого цільового призначення - податкового платежу. Єдиний податок спростив підхід до адміністрування податкових платежів, його адмініструванням займались органи державної податкової служби, а не соціальні фонди.

Згідно з абзацами 4-9 пункту 3 Указу № 727 суб'єкти підприємницької діяльності-юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця на окремий рахунок відділень Держказначейства, а ці відділення наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 %; до місцевого бюджету - 23 %; до Пенсійного фонду України - 42 %; на обов'язкове соціальне страхування - 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 %).

Під час накопичення спірної суми ТОВ «Архіваріус ЛТД» було платником єдиного податку та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідна частина єдиного податку, яка надходила на рахунки УПФУ зараховувалась на погашення зобов'язань з сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплату пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України, що формується за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07. 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Абзацом 36 статті 1 Закону № 1058 встановлено, що страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1, 2 статті 5 Закону № 1058 встановлена сфера дії даного закону, а саме, що він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; платники страхових внесків, їх права та обов'язки і порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внескам.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону № 1058 встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 страхувальниками зазначених осіб є роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 цього ж Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

За визначенням наведеним у статті 18 Закону №1058, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство; іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Як встановлено судом вище, зазначена у позові переплата, виникла у зв'язку із надмірною сплатою позивачем єдиного податку, а не страхового внеску. При цьому у силу положень ст.18 Закону №1058 страховий внесок не міг бути включений до єдиного податку, оскільки останній є податковим платежем.

Відповідно до частини 13 статті 20 Закону №1058 суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням ПФУ.

Вище судом встановлено, що позивач не сплачував УПФУ страхові внески до солідарної системи, а тому вони не можуть бути повернуті відповідно до положень ч.13 ст.20 Закону №1058.

Використання єдиного податку на погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків не змінює правової природи сплачених коштів, оскільки для платника вони залишаються податком.

Сплата ж єдиного податку унеможливлює для платника вплив на подальший рух відповідних коштів, адміністрування яких є повноваженням спеціальних владних суб'єктів, у даному разі органів державної податкової служби. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 р., справа К/9991/25755/11.

Чинне законодавство України не містить жодної норми, яка б зобов'язувала УПФУ повернути позивачеві частину грошових коштів, сплачених, як єдиний податок. УПФУ не є та не було адміністратором єдиного податку, позивач не сплачував на рахунки УПФУ єдиний податок, а тому дії УПФУ по не поверненню таких коштів позивачеві є правомірними.

У разі переплати ТОВ «Архіваріус ЛТД» єдиного податку, з метою його повернення, воно має звернутись до органу, який адміністрував такий податок, а не до УПФУ.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Архіваріус ЛТД» до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про визнання протиправною бездіяльність та стягнення надмірно сплаченої суми страхових коштів - не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Архіваріус ЛТД" до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці про визнання протиправною бездіяльність та стягнення надмірно сплаченої суми страхових коштів - відмовити в повному обсязі.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Анісімов

Постанова в повному обсязі складена 29 квітня 2015 р.