Постанова № 43843855, 29.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 р. № 820/3331/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонька А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 10124 грн.56 коп. на користь Держави.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом у сумі 10124,56 грн. У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, Вознесенською ОДПІ ГУ у Миколаївській області направлено відповідачу податкову вимогу № 2551-14 від 01.09.2014 р. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених законодавством України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника податкового органу.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою з поштовим повідомленням, які направлялися за офіційним місцем знаходженням. Відповідно до ст.35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області № 765-р від 29.11.2002 р. ''Про надання в оренду земельної ділянки для рибогосподарських потреб гр. ОСОБА_1'', відповідач отримав земельну ділянку із земель водного фонду площею 26,0 га терміном на 5 років на території Дмитрівської сільської ради.(а.с.9)

Суд зазначає, що між Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки № 50 від 26.12.2002 р., зі змісту якого встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 150,00 грн. за один гектар в рік.

Тобто, орендна плата за календарний рік з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації становила: 2005 р.-2006 рр. - 1,035 х 3900,00 грн. = 4035, 50 грн. в рік; 2007 р. - 1,028 х 4036,50 грн. = 4149,52 грн.; 2008 р. - 1,152 х 4149, 52 грн. = 4780,25 грн; 2009 -2014 рр. - 1,059 х 4780,25 грн. = 5062,29 грн. в рік.

В подальшому, між Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_1 було укладено угоду про зміни і доповнення № 142 від 26.03.2004 р., за якою змінено термін дії договору оренди на строк 20 років з дня підписання його сторонами та дня державної реєстрації.

Судом встановлено, що відповідачем суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку у встановлені законодавством строки сплачено не було, в результаті чого, Вознесенською ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області було винесено податкові повідомлення - рішення: № 152-00 від 24.06.2013 р., з орендної плати з фізичних осіб на суму 5062,28 грн. та №195-00 від 30.06.2014 р. з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 5062,28 грн. (а.с. 13-14).

Суд зазначає, що вищезазначені податкові повідомлення - рішення Вознесенської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області є чинними та на час розгляду даного адміністративного позову є узгодженими.

Таким чином, загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 складає 10124,56 грн., з яких: 5062,28 грн. - сума боргу, нарахована податковим повідомленням-рішенням № 152-00 від 24.06.2013 р., 5062,28 грн. - сума боргу, нарахована податковим повідомленням-рішенням № 195-00 від 30.06.2014 р.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового-повідомлення рішення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю у встановлені строки, Вознесенською ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 5577-17 від 12.12.2013 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено право контролюючого органу застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На час розгляду адміністративної справи сума заборгованості не сплачена та складає 10124,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а також враховуючи те, що представник відповідача визнав адміністративний позов, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 10124,56 грн. (десять тисяч сто двадцять чотири гривні 56 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.