Постанова № 43843748, 27.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/969/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Корецької О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Корецької Оксани Миколаївни про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2015 року ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Корецької Оксани Миколаївни (надалі - державний виконавець Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецька О.М., відповідач) про скасування постанов про накладення штрафу від 04 червня 2014 року та від 18 червня 2014 року ВП№41688495.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 14 травня 2014 року відновлено виконавче провадження №41688495, за яким постановлено продовжити виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 07 жовтня 2013 року, а саме зобов'язати його, як голову правління КС "Офіцерська кредитна спілка" ОСОБА_3 повернути КС "Офіцерська кредитна спілка" установчі документи, документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності, документи ділової переписки, печатку ради КС "Офіцерська кредитна спілка" та майно спілки". Зазначав, що дана постанова державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ йому не направлялась. Про існування постанови про відновлення виконавчого провадження №41688495 йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 27 червня 2014 року. Крім того, 28 травня 2014 року та 17 червня 2014 року, були складені акти державного виконавця за яким встановлено, що зобов'язання по рішенню суду в частині передачі КС "Офіцерська кредитна спілка" належній їй установчі документи, документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності, документи ділової переписки, печатку ради КС "Офіцерська кредитна спілка" та майно спілки не виконано. Ці акти було складено без його присутності, без його пояснень. На підставі акту від 28 травня 2014 року постановою про накладення штрафу від 04 червня 2014 року було накладено на ОСОБА_3 штраф у розмірі 170,00 грн. та на підставі акту від 17 червня 2014 року постановою про накладення штрафу від 18 червня 2014 року накладено на ОСОБА_3 штраф у розмірі 340,00 грн. Дані постанови про накладення штрафу Державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецької Оксани Миколаївни від 04 червня 2014 року та від 18 червня 2014 року вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

З-поміж іншого зазначив, що Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 16.03.2015 року, за результатом розгляду скарги на дії державного виконавця, визнано дії державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецької О.М. в частині неповідомлення ОСОБА_3 про наявність Постанови державного виконавця від 14 травня 2015 року про відновлення виконавчого провадження №41688495 та винесення постанов про накладення штрафу від 04 червня 2014 року та від 18 червня 2014 року - неправомірними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на те, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв у чіткій відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

З наявних матеріалів справи суд встановив, що 24 липня 2013 року рішенням Октябрського районного суду м. Полтави позов голови спостережної ради КС "Офіцерська кредитна спілка" Пальцева Г.В. задоволено. Зобов'язано голову правління КС "Офіцерська кредитна спілка" ОСОБА_3 повернути КС "Офіцерська кредитна спілка" належні їй установчі документи, документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності, документи ділової переписки, печатку ради КС "Офіцерська кредитна Спілка" і майно спілки. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КС "Офіцерська кредитна спілка" судові витрати у сумі 214 гривень 60 копійок.

30 січня 2014 року державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецькою О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41688495 /а.с.40-41/.

24 лютого 2014 року державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецькою О.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження /46-47/.

14 травня 2014 року постановою начальника відділу Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецькою О.М. про відновлення виконавчого провадження №41688495 відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/554/516/2013 року виданого 07 жовтня 2013 про зобов'язання голову правління КС "Офіцерська кредитна спілка" ОСОБА_3 повернути кредитній спілці "Офіцерська кредитна спілка" належні їй установчі документи, документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності, документи ділової переписки, печатку ради КС "Офіцерська кредитна Спілка" і майно спілки.

Як встановлено у судовому засіданні з пояснень сторін, вказана постанова ОСОБА_3 не направлялася. Про неї він дізнався при ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження 27 червня 2014 року.

04 червня 2014 року постановою ВП №41688495 про накладення штрафу державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецькою О.М. накладено на боржника Голову правління КС "фіцерська кредитна спілка" ОСОБА_3 штраф у розмірі 170,00 грн. /а.с.58/.

18 червня 2014 року постановою ВП №41688495 про накладення штрафу державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецькою О.М. накладено на боржника Голову правління КС "Офіцерська кредитна спілка" ОСОБА_3 штраф у розмірі 340,00 грн. /а.с.62/.

Копії постанов від 04 червня 2014 року та 18 червня 2014 року направлені позивачу відповідно: 04 червня 2014 року за вих.№32673та 18 червня 2014 року за вих.№35497 /а.с.57,61/.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю постанов відповідача про накладення штрафу від 04 червня 2014 року та від 18 червня 2014 року ВП№41688495, оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи оцінку оскаржуваним постановам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" /надалі - Закону України №606-XIV/ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 статті 31 Закону України №606-XIV передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З наданої відповідачем копії матеріалів виконавчого провадження не вбачається факту надсилання державним виконавцем боржнику копії постанови від 14 травня 2014 року про відновлення виконавчого провадження №41688495, що може свідчити про ненадання останньому строку (можливості) для добровільного виконання рішення суду, а тому суд приходить до висновку, що постанови державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецької О.М. про накладення штрафу від 04 червня 2014 року та від 18 червня 2014 року ВП№41688495 підлягають скасуванню.

Крім того, 04 липня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави з скаргою на дії державного виконавця та просив скасувати постанови про накладення штрафу від 04 червня 2014 року та від 18 червня 2014 року ВП№41688495.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16.03.2015 року скаргу задоволено частково, визнано дії державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Корецької О.М. в частині неповідомлення ОСОБА_3 про наявність Постанови державного виконавця від 14 травня 2015 року про відновлення виконавчого провадження №41688495 та винесення постанов про накладення штрафу від 04 червня 2014 року та від 18 червня 2014 року - неправомірними/а.с.15/.

Наявною в матеріалах справи Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2014 року /а.с.16-17/, яка набрала законної сили, встановлений факт, що постанова про відновлення виконавчого провадження 14 травня 2015 року по ВП №41688495 в порушення норм статті 31 Закону України №606-XIV не направлялася державним виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доводяться при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням встановлених Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2014 року обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що оскаржувані постанови є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати постанови про накладення штрафу від 04 червня 2014 року та від 18 червня 2014 року ВП №41688495.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі" № 24- 152/0/4-13 від 28 січня 2013 року вказано, що у пункті 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" надано роз'яснення, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, яка не виконана самостійно боржником, є підставою для її примусового виконання.

В цьому ж пункті постанови пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" з посиланням на пункт 7 частини другої статті 17 Закону України №606-XIV зазначається, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Також зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також постановою пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" розтлумачено, що до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні (пункт 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (із змінами, внесеними згідно з постановами Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 р. № 5, від 14 вересня 2012 р. № 10)).

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви не майнового характеру в даному випадку складає 73,08 грн.

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 73,08 грн., що підтверджується квитанцією №ПН197 від 24 березня 2015 року /а.с.3/, суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

З урахуванням частини першої статті 9 Закону про судовий збір, згідно з якою судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, у резолютивній частині постанови суд повинен зазначити особу, з якої стягується судовий збір, суму стягнення та рахунок (спеціальний фонд Державного бюджету України), на який цей збір стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Корецької Оксани Миколаївни про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Корецької Оксани Миколаївни про накладення штрафу від 04 червня 2014 року та від 08 червня 2014 року ВП№41688495.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 /сімдесят три/ грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2015 року.

Суддя Г.В. Костенко