МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2015 року Справа № 814/527/15
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 471,71 грн., -
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 471,71 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не сплатив своєчасно та в повному обсязі самостійно визначену податковою декларацією суму податкового зобов'язання по податку на доходи з фізичних осіб, що призвело до податкового боргу в сумі 471,71 грн. Отже, оскільки станом на момент звернення до суду за фізичною особою-громадянином ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 471.71 грн., яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження. Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних клопотань щодо причин неприбуття у судове засідання та заперечень на адміністративний позов відповідачем до суду надано не було.
Таким чином, зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження, з урахуванням належного сповіщення відповідача про розгляд справ, на підставі пункту 10 частини 1 ст.3, частини 6 ст.128 КАС України, суд розглянув адміністративний позов в порядку письмового провадження. Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як вбачається з довідки-розрахунку Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про стан податкового боргу станом на 18.12.2014 року за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 472 грн., з яких відповідачем сплачено 0,29 грн., а тому сума податкового боргу складає 471,71 грн.
Згідно п.36.1.ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.
Як вбачається з матеріалів справи, дана заборгованість відповідача виникла з податку на доходи фізичних осіб із самостійним визначенням сум податкових зобов'язань платником податку в податковій декларації за 2013 рік в сумі - 472,00 грн., яка була подана 15.04.2014 року до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області. Згідно з пунктом 54. 1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у встановлений строк суму податкового зобов'язання відповідачем сплачено не було. Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області винесена податкова вимога форми «Ф» від 01.08.2014 року № 6415-14 на суму податкового боргу у розмірі 567,80 грн., яка отримана відповідачем 09.08.2014 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у розмірі 471,70 грн. станом на момент розгляду справи до суду не надано. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання до суду довідок про наявність заборгованості та облікової картки платника податків. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст. ст.2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158- 163, 167 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 471,71 грн. - задовольнити. Стягнути з фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Держави податковий борг в сумі 471,71 грн. (чотириста сімдесят одна гривня сімдесят одна копійка). Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Г.В. Лебедєва
Судове рішення № 43843406, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 10.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/527/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: