Постанова № 43843376, 13.01.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2015 року Справа № 814/3327/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ - Торг" про стягнення податкового боргу в сумі 6 929,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа №814/1210/14 за позовом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ - Торг" про стягнення податкового боргу в сумі 6 929,25 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року провадження у справі №814/1210/14 за адміністративний позов Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ - Торг" про стягнення податкового боргу в сумі 6 929,25 грн. було закрито.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області було задоволено, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

31.10.2014 року вказана адміністративна справа надійшла до Миколаївського окружного адміністративного суду та згідно розпорядження в. о. керівника апарату суду від 03.11.2014 року відповідно до повторного автоматичного розподілу справ, зазначену адміністративну справу 03.11.2014 року передано судді Лебедєвій Г.В.

Розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ - Торг" про стягнення податкового боргу в сумі 6 929,25 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2014 р. було прийнято справу до провадження та призначено її до судового розгляду. В обґрунтування позовних вимог Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області зазначила, що станом на момент звернення до суду за товариством з обмеженою відповідальністю "СВ - Торг" рахується заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 6 929,25 грн., яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Представник позивача в судове засідання 13.01.2015 року не з'явився, надав до суду клопотання від 13.01.2015 року про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідач до судового засідання не з'явився, судова повістка про виклик до суду була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але, повернута до суду з поштовою відміткою від 12.12.2014 року: "підприємство вибуло".

Згідно ч. 4 ст.33 КАС України, судова кореспонденція надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, за такою адресою, вважається, що судова кореспонденція вручена їм належним чином. Згідно ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" (код ЄДРПОУ 31448076) зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, як юридична особа 27.03.2001 року №15221200000009705, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.5-8).

Відповідач знаходиться на обліку як платник податків в державній податковій інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області з 29.03.2001 року за №050297, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 24.11.2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.5).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" (код ЄДРПОУ 31448076) знаходиться на податковому обліку в Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, як платник окремих видів податку.

За товариством з обмеженою відповідальністю "СВ - Торг" рахується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 6929,25 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком податкового боргу (а.с.15). Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Питання щодо плати за землю, в тому числі стосовно орендної плати, з 01.01.2011 року врегульовано Податковим кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та ст.19 Закону України “Про оренду землі” використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Згідно п. 288.2 та п. 288.3 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по податку з орендної плати за землю з юридичних осіб виникла на підставі наданої відповідачем декларації від 18.02.2013 року №1300001592 з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), згідно якої платник податку зобов'язаний сплачувати орендну плату за землю з січня 2013 року по листопад 2013 року включно, по 997,35 грн. за кожен звітний місяць, в грудні 2013 року - 997,34 грн., які було подано до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Проте, в порушення вимог Податкового кодексу України відповідачем не сплачено суму самостійно задекларованого податкового зобов'язання з орендної плати за землю по строку сплати 30.07.2013 року, в сумі - 997,35 грн.; по строку сплати 30.08.2013 року, в сумі - 997,35 грн.,; по строку сплати 30.09.2013 року, в сумі - 997,35 грн.; по строку сплати 30.10.2013 року, в сумі - 997,35 грн.; по строку сплати 30.11.2013 року, в сумі 997,35 грн.; по строку сплати 30.12.2013 року, в сумі - 997,35 грн.; по строку сплати 30.01.2014 року, в сумі - 997,34 грн.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наявність на обліковому рахунку платника податку переплати в розмірі 52,19 грн., загальна сума податкового боргу відповідача по податку орендної плати за землю становить 6929,25 грн.

Згідно п. п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2013 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога форми "Ю" від 31.10.2013 року №138-15 щодо заборгованості по орендній платі за землю в сумі 1942,51 грн., яка була отримана відповідачем 25.11.2013 року, про що свідчить підпис про отримання на повідомленні про вручення поштового відправлення рекомендованого листа (а.с.12).

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 6929,25 грн. на дату розгляду справи суду не надані. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості.

Відповідно до п. 41.2 ст.41 ПКУ органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 20.1.34 ст.20 ПКУ контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п.95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, суд вважає, що позовні вимоги Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163, КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ - Торг" про стягнення податкового боргу в сумі 6 929,25 грн. – задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Торг" (код ЄДРПОУ 31448076) на користь держави податковий борг по сплаті орендної плати за землю у розмірі 6929,25 грн. (шість тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень двадцять п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва