Постанова № 43843289, 27.04.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2015 року № 813/1430/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Євротерм-Львів» до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Євротерм-Львів» звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про, з врахуванням ухвали про закриття провадження у справі, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2015 року за №0000372201, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 11521801 грн. 00 коп., в тому числі 9217441 грн. 00 коп. - основний платіж та 2304360 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що позивачем подано первинні бухгалтерські документи, які в своїй сукупності підтверджують господарські операції з реалізації товарно-матеріальних цінностей, і як наслідок правомірність формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Також, позивач звертає увагу суду на те, що ревізори з метою обґрунтування своєї позиції свідомо спотворюють норми чинного законодавства. Крім того, у позовній заяві наводяться мотиви протиправності визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, з яких досягнуто податкового компромісу.

Представник позивача дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити повністю.

Відповідач в запереченні на позовну заяву зазначає про те, що у виписках банку вказано прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи та не вказано реквізити фізичної особи - платника (РНКО, серію, номер паспорта чи іншого документа, що ідентифікує особу), а тому ідентифікувати особу, яка здійснювала платежі неможливо. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що товарно-матеріальні цінності, які списані з балансу підприємства, передано невстановленим особам, а не продано. Крім того, у запереченнях йдеться про обставини, на яких ґрунтувались спірні податкові повідомлення-рішення, з грошових зобов'язань, які зазначені в останніх, досягнуто податкового компромісу.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини справи, суд встановив таке.

За результатами планової виїзної перевірки ПП «Євротерм-Львів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року, контролюючим органом складено акт від 23.02.2015 року за №152/13-50-22-02-17/НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.03.2015 року:

за №0000372201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 11903661 грн. 00 коп., в тому числі 9522929 грн. 00 коп. - основний платіж та 2380732 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

за №0000382201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 106624 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 85299 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 21325 грн. 00 коп.

При цьому, слід зазначити, що позивачем не було досягнуто податкового компромісу в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток, яке ґрунтувалось на висновках з приводу не включення до складу доходів, отриманих коштів від не ідентифікованих осіб без укладених договорів, в тому числі про їх повернення.

А тому, предметом судового дослідження є обставини, на яких ґрунтувались висновки контролюючого органу щодо згаданого порушення.

В акті перевірки зазначено, що в порушення підп.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135, п.135.2, п.135.2, п.135.4, підп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 ПК України занижено дохід, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 45863047 грн. 00 коп. за рахунок отримання безготівкових коштів від не ідентифікованих осіб.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Що стосується заниження доходів, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 45863047 грн. 00 коп.

В акті перевірки зазначено, що вибуття товару з балансу ПП «Євротерм-Львів», оформлене накладними на реалізацію, які не мають юридичної сили, так як не відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: в них відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Також, продовжено в акті, товар передано невстановленим особам без компенсації їх вартості, а отримані кошти на розрахунковий рахунок в розмірі 45863047 грн. 00 коп. від не ідентифікованих фізичних осіб є безповоротною фінансовою допомогою у зв'язку з відсутністю будь-яких договорів про умови їх повернення.

У відповідності до положень підп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 135.1 ст.135 ПК України, в редакції чинній на момент вчинення аналізованих господарських операцій, передбачено, що доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з, зокрема, доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті.

Як передбачено підп.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.137.1 ст.137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У відповідності до п.135.2 ст.135 згаданого Кодексу, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Абзацами першим та другим п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Вимоги до таких документів передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями.

Так, у відповідності до положень ст.1 цього Закону, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як передбачено ч.2 ст.9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, контролюючим органом надавалась оцінка видатковим накладним, які наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з інформації, яка наявна у видаткових накладних, такі містять обов'язкові реквізити, в тому числі прізвище, ім'я, по-батькові покупців та їх підписи, що дозволяє суду прийти до висновку про складення первинного документа у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та надати їм доказової сили згідно ч.4 ст.70 КАС України.

Слід також звернути увагу на те, що контролюючим органом в акті перевірки не у відповідності до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено обов'язкові реквізити первинного документа, а саме «особистий підпис, а також дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» замість «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції», як зазначену у згаданій нормі.

Також, в матеріалах справи наявні платіжні доручення та банківські виписки, зміст яких, зокрема прізвище, ім'я, по-батькові покупців, поряд із зазначеними видатковими накладними, дозволяє зробити висновок про те, що вони містять відомості про одні і ті ж господарські операції та підтверджують їх здійснення.

При цьому, трактування контролюючим органом операції з продажу товарів окремо від документів, які підтверджують здійснення розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності, не може вважатись обґрунтованим та спростовується наведеними нормами чинного законодавства та зібраними у справі доказами.

Як наслідок, необґрунтованим є посилання контролюючого органу на норми Податкового кодексу України, які регулюють правовідносини з приводу оподаткування безповоротної фінансової допомоги.

Не можна залишити поза увагою і те, що висновок контролюючого органу про передачу товару невстановленим особам та про отримання коштів від не ідентифікованих осіб, на переконання суду, є надуманим, оскільки контролюючий орган маючи можливість перевірити осіб на підставі інформації, яка міститься у згаданих первинних документах (прізвище, ім'я, по-батькові), не вжив жодних заходів для отримання доказів у підтвердження зазначеного висновку.

Крім того, наведені в акті перевірки норми чинного законодавства у своїй сукупності беззаперечно не можуть вказувати на те, що зазначені господарські операції є оптовою торгівлею, а тому таке ототожнення контролюючим органом цих операцій з оптовими є надуманим.

Інші обставини, на які посилається відповідач спростовуються вищевкладеним.

За таких обставин, суд вважає, що грошові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 9217441 грн. 00 коп. визначено протиправно.

Крім того, оскільки згадана сума основного платежу грошового зобов'язання з податку на прибуток, яка визначена у спірному податковому повідомленні-рішенні, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, необґрунтованим є і застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов обґрунтованим в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2015 року за №0000372201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 11521801 грн. 00 коп.

Щодо судових витрат, то такі, у відповідності до вимог ст.94 КАС України належить присудити з позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 20.03.2015 року за №0000372201, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 11521801 грн. 00 коп., в тому числі 9217441 грн. 00 коп. - основний платіж та 2304360 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Євротерм-Львів», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 467 грн. 39 коп. (чотириста шістдесят сім гривень тридцять дев'ять копійок) сплаченого судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 квітня 2015 року.

Суддя В.Я.Мартинюк