Постанова № 43843006, 29.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 р. Справа № 805/1379/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Дзержинського комунального автотранспортного підприємства «Комунальник»

про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків на суму податкового боргу з екологічного податку в розмірі 557348,44 гривень

Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Дзержинського комунального автотранспортного підприємства «Комунальник» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків на суму податкового боргу з екологічного податку в розмірі 557348,44 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - Дзержинське комунальне автотранспортне підприємство «Комунальник» є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області. У відповідача у зв'язку з несплатою поточних платежів виник податковий борг за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, пені та штрафних санкцій з екологічного податку (розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах) згідно податкових повідомлень-рішень в розмірі 557348,44 гривень, який виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих відповідачем в деклараціях, чим порушено вимоги п. 36.1 статті 36 Податкового кодексу України.

Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з рахунків відповідача в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 557348,44 гривень.

Позивач надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Дзержинське комунальне автотранспортне підприємство «Комунальник» є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 31217531, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 8-9), перебуває на обліку в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 13 листопада 2003 року за № 201 згідно з довідкою форми № 4-ОПП від 19 лютого 2014 року № 14727 (а.с. 11).

Відповідачем подано до податкової інспекції сім декларацій з екологічного податку за період: з I кварталу 2013 року по III квартал 2014 року включно, в яких відповідач у рядку 1.1.4 до декларації визначив до сплати суми податкових зобов'язань за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у загальній сумі 560602,47 гривень (а.с. 13-16, 20-29). Також, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах відповідачу нарахована пеня у розмірі 7943,28 гривень. Між позивачем та відповідачем 30 серпня 2013 року був укладений договір про розстрочення податкового боргу № 32/05-03-11-02 (а.с. 18), яким відповідачу надається розстрочення сплати податкового боргу на зальну суму 29990,00 гривень під проценти визначені п. 129.4 статті 129 Податкового кодексу України строком на 4 місяці починаючи з 13 вересня 2013 року рівними частинами в сумі 7497,50 гривень, що підтверджується рішенням про розстрочення податкового боргу № 32/05-11-02 (а.с. 17). В матеріалах справи відсутні документи, щодо розірвання договору про розстрочення податкового боргу від 30 серпня 2013 року № 32/05-03-11-02. Також, слід зазначити, що позивач не заявляє дану суму, а саме 29990,00 гривень до стягнення, тому вона не є спірною.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 240.1 статті 240 Податкового кодексу України встановлено, що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов'язання за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах та пені у розмірі 538555,75 гривень не сплачені.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах та пені в розмірі 538555,75 гривень.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Крім того, податковими повідомленнями-рішеннями: від 14 лютого 2014 року № 0000131500 на суму 5207,57 гривень, 26 березня 2014 року № 0000721500 на суму 1212,90 гривень, 19 травня 2014 року № 0002271500 на суму 1703,68 гривень, 29 липня 2014 року № 0002681500 на суму 1368,85 гривень, 07 жовтня 2014 року № 0001211500 на суму 9299,69 гривень до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції з екологічного податку (розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах) на загальну суму 18792,69 гривень за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, які вручені головному бухгалтеру підприємства Марковій Е.Н. (а.с. 30-31). Даних щодо скасування податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішенням позивача № 11 від 10 жовтня 2011 року описано майно відповідача у податкову заставу згідно з актом опису майна № 9 від 10 листопада 2011 року та внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 34-36).

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до вимог п. 1.10 статті 1 і п.п. 6.2.3. п. 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу були виставлені податкові вимоги.

25 грудня 2007 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/64, яка отримана уповноваженою особою відповідача 25 грудня 2007 року, про що свідчить підпис на корінці вимоги (а.с. 32).

29 січня 2008 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/6, яка також отримана уповноваженою особою відповідача 29 січня 2008 року, про що свідчить підпис на корінці вимоги (а.с. 32).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи - зворотнього боку облікової картки відповідача ( а.с. 38-53), податковий борг Дзержинського комунального автотранспортного підприємства «Комунальник» з 2013 року не переривався, у зв'язку з чим податкові вимоги є діючими, відкликанню не підлягали.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, пені та штрафних (фінансових) санкцій та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі позову Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Дзержинського комунального автотранспортного підприємства «Комунальник» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків на суму податкового боргу з екологічного податку в розмірі 557348,44 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Дзержинського комунального автотранспортного підприємства «Комунальник» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків на суму податкового боргу з екологічного податку в розмірі 557348,44 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Дзержинського комунального автотранспортного підприємства «Комунальник» (код ЄДРПОУ 31217531) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з екологічного податку в розмірі 557348 (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч триста сорок вісім) гривень 44 копійки.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 29 квітня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.