Ухвала суду № 43841882, 28.04.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"28" квітня 2015 р.Справа № 5023/9360/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши заяву ДП "Завод ім. В.О.Малишева" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі

за позовом ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", м. Маріуполь, до ДП "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків, про про стягнення 11702,07 грн. за участю представників:

заявника (боржника) - Куцин М.А. (дов.),

стягувача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Розглядається заява ДП "Завод ім. В.О.Малишева" про визнання наказу господарського суду Харківської області, виданого 23.12.2011р. у справі № 5023/9360/11, таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що кредиторська заборгованість боржника перед стягувачем, ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування", є погашеною, оскільки стягувач не заявив своєчасно кредиторські вимоги в межах провадження справи про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева".

У судове засідання з'явився представник заявника (боржника), який підтримав подану заяву.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився.

Про призначене судове засідання на 20.04.2015р. стягувач повідомлявся ухвалою суду від 09.04.2015р., яка отримана стягувачем 16.04.2015р., тобто завчасно.

Від ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" електронною поштою 17.04.2015р. через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви, у зв'язку з тим, що підприємство пізно отримало ухвалу суду та не може забезпечити явку повноважного представника через проведення в регіоні антитерористичної операції та складнощами в транспортному сполученні з м. Маріуполь до м. Харкова.

В розгляді заяви 20.04.2015р. оголошена перерва до 28.04.2015р. о 12:00 год.

Про оголошену перерву стягувач повідомлявся листом суду.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 117 ГПК України господарський суд розглядає заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника, при цьому неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Враховуючи те, що судом вжито усіх заходів для своєчасного та належного повідомлення учасників судового процесу про розгляд заяви, те, що розгляд заяви призначено в судове засідання з дотримання строків встановлених ст. 117 ГПК України, а також те, що неявка стягувача не є перешкодою для розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності стягувача.

Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи та матеріали поданої заяви, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.2011р. по справі № 5023/9360/11 за позовом ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" до ДП "Завод ім. В.О. Малишева" про стягнення 11702,07 грн., позовні вимоги задоволені частково : стягнуто з ДП "Завод імені Малишева" на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" інфляційні втрати в сумі 6739,60 грн., 3% річних у сумі 1760,20 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

23.12.2011р. на виконання рішення суду виданий відповідний наказ, який пред'явлено стягувачем до виконання та який на теперішній час не виконаний.

Відповідно до ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частиною 4 ст. 117 ГПК України передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково

Тобто у відповідності до положення частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав виконавчий документ - наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, не тільки у випадку безпосередньо припинення обов'язку боржника, а і у інших випадках, наявність яких позбавляє можливості виконання наказу.

Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011 року у справі № 5023/10655/11 відносно боржника - ДП "Завод ім. Малишева" порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Заявник вказує, що 30.10.2012р. в офіційному друкованому органі Верховної Ради України, а саме у "Голосі України" № 204(5454) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Завод ім. Малишева" та введення процедури розпорядження майном.

Відповідно до ст. 14 ч. 1, 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Грошові вимоги стягувача до боржника виникли до моменту порушення провадження у справі № 5023/10655/11 про банкрутство боржника, тому відповідно до абз. 6 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ці вимоги стягувача є конкурсними, і стягувачу необхідно обов'язково звернутися щодо включення цих грошових вимог до реєстру вимог кредиторів в процесі розгляду справи про банкрутство боржника.

До вимог кредиторів, які повинні заявлятися у справі про банкрутство, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносить і безспірні вимоги кредиторів, тобто, ті, які підтверджені виконавчими документами, тому наявність судового рішення про задоволення грошових вимог не звільняє кредитора від обов'язку заявити їх в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування присічного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі № 5023/10655/11 про банкрутство боржника затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника, також визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які рахуються за даними бухгалтерського обліку боржника та не були заявлені у місячний строк з моменту публікації оголошення.

Стягувач - ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" до господарського суду із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство не звертався, не був включений до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі № 5023/10655/11, внаслідок чого його вимоги про стягнення боргу за виконавчим документом - наказом господарського суду Харківської області, виданого 23.12.2011р. у справі № 5023/9360/11, про стягнення з ДП "Завод імені Малишева" на користь ПАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" інфляційних втрат у сумі 6739,60 грн., 3% річних у сумі 1760,20 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., слід вважати погашеними на підставі ч. 2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвали господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі № 5023/10655/11 про банкрутство боржника.

З огляду на наведене, враховуючи погашення грошового зобов'язання боржника в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вбачається неможливість виконання наказу, що є в свою чергу підставою для задоволення заяви боржника та визнання в порядку частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати наказ господарського суду Харківської області, виданий 23.12.2011р. у справі № 5023/9360/11, про стягнення з ДП "Завод імені Малишева" на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" інфляційних втрат у сумі 6739,60 грн., 3% річних у сумі 1760,20 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Суддя В.О. Яризько