Рішення № 43841588, 23.04.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2015 р.Справа № 5-28/17-1501-2011

За позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про виселення та стягнення 2218,50грн.

Головуючий Погребна К.Ф.

Суддя Гут С.Ф.

Суддя Никифорчук М.І.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Гоцуленко С.В. - довіреність;

Пахомов В.В. - довіреність;

Брушньовська І. І. - довіреність;

Від відповідача: ОСОБА_6 - довіреність;

ОСОБА_2 - довіреність;

В судовому засіданні 23.04.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: Брушньовська І. І. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з нежитлових підвальних приміщень загальною площею 51,9кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 на користь департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2107,91грн. та пені в розмірі 110,59грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2011р. (суддею Гуляк Г.І.) було порушено провадження по справі № 28/17-1501-2011 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Згідно автоматизованої системи документообігу суду та протоколу розподілу справ між суддями справу №28/17-1501-2011 було передано на розгляд судді Погребної К.Ф., яка своєю ухвалою від 15.07.2011р. прийняла відповідну справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2011р. справу №5-28/17-1501-2011 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області та прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Гут С.Ф., суддя Никифорчук М.І..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.09.2011р. призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі №5-28/17-1501-2011 було зупинено до закінчення проведення експертизи, надання висновку. Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз

У зв'язку з надходженням до господарського суду Одеської області повідомлення від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість дачі висновку, провадження по справі №5-28/17-1501-2011 було поновлено ухвалою суду від 18.01.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2012р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області провадження по справі №5-28/17-1501-2011 було зупинено а матеріали справи були на правлені до Прокуратури міста Одеси для проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України.

Приймаючи до уваги повернення матеріалі справи №5-28/17-1501-2011 до господарського суду, провадження по справі №5-28/17-1501-2011 було поновлено.

Представник позивача після поновлення провадження по справі в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання з'являвся, надав відзив на позов відповідно якого позовні вимоги не визнавав, вважав їх необґрунтованими безпідставними в зв'язку з чим просив суд в задоволення позову відмовити.

Після поновлення провадження по справі представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення від 21.04.2015р.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.04.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

06.04.2010р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення №13/31 (далі - договір).

Згідно п.1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення, загальною площею 22 кв.м , які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Як вбачається з матеріалів справи 06.04.2010р. за актом приймання-передачі майна, орендодавець передав а орендар прийняв у користування орендоване майно.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що строк дії договору оренди до 05.03.2013р.

Додатковим погодженням від 09.04.2010р. було змінено площе орендованих приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, з 22,0 кв.м на 51,9 кв.м, згідно листа орендаря від 06.04.2010р.

За орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за першій після підписання договору оренди місяць 250грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України (п. 2.2. договору).

Позивач зазначає, що додатковими погодженнями до договору розмір орендної плати змінювався.

Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.2.4. договору).

За даними Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором оренди щодо оплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача за розрахунком позивача, станом на 31.01.2011р. виникла заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 2107,91грн.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення об'єкта оренди.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, 11.02.2011р. направив на адресу відповідача повідомлення вих. №01-15/899, яке отримано відповідачем 18.02.2011р., про відмову від договору оренди №13/31 від 06.04.2010р. в порядку ст.782 Цивільного кодексу України; запропонував здійснити фактичну передачу позивачу приміщення за актом приймання-передачі та оплатити заборгованість з орендної плати та пені в строк до 27.02.2011р.

Проте, зазначене повідомлення було залишено відповідачем без уваги.

Посилаючись на вищенаведені обставини, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди нежилого приміщення №13/31 від 06.04.2010р. в розмірі 2107,91грн., про стягнення якої і просить позивач. Враховуючи, що доказів сплати вказаної заборгованості відповідач, в порядку ст.33 ГПК України, не надав, позов в цій частині підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору нарахована пеня в розмірі 110,59грн. Розглянувши здійсненний позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 110,59грн. за порушення грошових зобов'язань за договором оренди підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення об'єкта оренди. У разі відмови орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

11.02.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення вих. №01-15/899 про відмову від договору оренди №13/31 від 06.04.2010р. в порядку ст.782 Цивільного кодексу України; запропонував здійснити фактичну передачу позивачу приміщення за актом приймання-передачі та оплатити заборгованість з орендної плати та пені в строк до 27.02.2011р.

Позивач зазначає, що вказане повідомлення відповідач отримав 18.02.2011р., в зв'язку з чим договір оренди припинив свою дію в порядку ст.. 782 ЦК України.

Втім, відповідач вимоги позивача не виконав, не здійснив передачу нежитлових підвальних приміщень загальною площею 51,9кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, акт приймання -передачі не підписав, заборгованість по орендній платі та пеню не сплатив.

Відповідно до ст..785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, ст..27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачає необхідність повернення орендарем орендодавцю об'єкту оренди у разі припинення орендних відносин.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, відповідач зобов'язаний у 15-денний термін передати позивачу приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати позивачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Від так, приймаючи до уваги той факт, що договір оренди нежилого приміщення №13/31 від 06.04.2010р. припинено, а у відповідача відсутні правові підстави для використовування приміщення, яке ним орендувалось, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо виселення відповідача з нежитлових підвальних приміщень загальною площею 51,9кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що відповідний договір оренди нею не підписувався, оскільки з цього приводу судом була призначена почеркознавча експертиза, яка не була проведена з огляду на той факт, ФОП ОСОБА_2 не були надані вільні зразки її підпису необхідні для проведення відповідної експертизи.

Отже в матеріалах справи відсутні будь які докази як б підтверджували відповідні посилання відповідача.

Посилання відповідача на наявність іншого договору судом до уваги також не приймаються, оскільки предметом позову є саме договір оренди нежилого приміщення №13/31 від 06.04.2010р..

Саме за цим договором відповідач отримував відповідні нежитлові підвальні приміщення загальною площею 51,9кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується актом приймання-передачі від 06.04.2011р.. Зазначений акт підписано одома сторонами.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (65007, АДРЕСА_1; код:НОМЕР_1) з нежитлових підвальних приміщень загальною площею 51,9кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 на користь департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595).

3.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (65007, АДРЕСА_1; код:НОМЕР_1)на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595) 2107 (дві тисячі сто сім)грн. 91коп. заборгованості по орендній платі; 110 (сто десять)грн. 59коп. пені. та 423 (чотириста двадцять три)грн. 00коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 28 квітня 2015 р.

Головуючий К.Ф. Погребна

Суддя С.Ф. Гут

Суддя М.І. Никифорчук