Рішення № 43841475, 26.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2015Справа №912/2432/13

За позовомПрокурора Ульяновського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській областідо 1. Кіровоградської обласної державної адміністрації 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомотів ЛТД» 3. Ульяновської районної державної адміністраціїпровизнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору, зобов'язання повернути земельну ділянкуСуддя Смирнова Ю.М.

Представники:

прокурор Одуденко А.В.від позивачане з'явилисьвід відповідача-1 не з'явилисьвід відповідача-2 Кондратюк В.С. - представник від відповідача-3не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Ульяновського району Кіровоградської області в порядку ст. 29 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області з позовом до Кіровоградської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомотів ЛТД» та Ульяновської районної державної адміністрації, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 1089-р від 10.12.2008 «Про надання земельної ділянки ТОВ «Автомотів ЛТД» для розташування комплексу придорожнього сервісу»;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.01.2010, укладений між Ульяновською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомотів ЛТД»;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомотів ЛТД» повернути земельну ділянку площею 1,178 га, вартістю 579724,00 грн на території Новоселицької сільської ради державі в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 справу № 912/2432/13 направлено до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 у задоволенні позовних вимог Прокурора Ульяновського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області - відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 у справі № 912/24232/13 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов Прокурора Ульяновського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області до Кіровоградської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомотів ЛТД», Ульяновської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору та зобов'язання повернути земельну ділянку - задоволено повністю, а саме:

- визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 10.12.2008 №1089-р «Про надання земельної ділянки ТОВ «Автомотів ЛТД» для розташування комплексу придорожнього сервісу»;

- визнано недійсним договір оренди землі від 26.01.2010, укладений між Ульянівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомотів ЛТД»;

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомотів ЛТД» повернути земельну ділянку площею 1,1783 га, вартістю 579724,00 грн, кадастровий номер 3525586000:02:000:7507, розташовану на території Новоселищної сільської ради Ульянівського району Кіровоградської області державі в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області.

Постановою Вищого господарського суду від 21.01.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 - скасовані, а справа № 912/2432/13 направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу №912/2432/13 передано на новий розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 справу № 912/2432/13 прийнято до провадження суддею Смирновою Ю.М. , розгляд справи призначено на 18.03.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 розгляд справи відкладено на 26.03.2015.

В судовому засіданні 26.03.2015 прокурор заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №1089-р від 10.12.2008 є протиправним та підлягає скасуванню, а укладений договір визнанню недійсним, оскільки при прийнятті спірного розпорядження були порушені норми чинного законодавства України, зокрема щодо заборони вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб. Крім того, прокурором з посиланням на приписи ст.ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про зобов'язання відповідача-2 повернути державі в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області земельну ділянку площею 1,178 га, вартістю 579 724,00 грн. на території Новоселицької сільської ради.

Відповідач-1 - Кіровоградська обласна державна адміністрація - представників в судове засідання не направив. Проте, через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли письмові заперечення на позов, в яких відповідач-1 проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 10.12.2008 №1089-р «Про надання земельної ділянки ТОВ «Автомотів ЛТД» для розташування комплексу придорожнього сервісу» було прийнято у відповідності до вимог чинного на той час земельного законодавства, зокрема ст.ст. 17, 123, 124 Земельного кодексу України, та в межах визначеної законом компетенції, а тому підстави для визнання його незаконними та скасування - відсутні, як відсутні підстави і для визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди. Крім того, відповідач-1 наголошував, що передана відповідачу-2 земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, енергетики та іншого призначення.

Також, відповідачем-1 через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмову заяву про застосування до вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 1089-р від 10.12.2008 «Про надання земельної ділянки ТОВ «Автомотів ЛТД» для розташування комплексу придорожнього сервісу» трирічного строку позовної давності згідно ст. 257 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 26.03.2015 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 10.12.2008 №1089-р «Про надання земельної ділянки ТОВ «Автомотів ЛТД» для розташування комплексу придорожнього сервісу» було прийнято у відповідності до вимог чинного на той час земельного законодавства, зокрема ст.ст. 17, 123, 124 Земельного кодексу України, та в межах визначеної законом компетенції, у зв'язку з чим підстави для визнання його незаконним та скасування, які і підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.01.2010 - відсутні.

Також, відповідачем-2 подано письмову заяву про застосування до вимог прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 1089-р від 10.12.2008 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.01.2010 трирічного строку позовної давності згідно статті 257 Цивільного кодексу України.

Відповідач-3 - Ульяновська районна державна адміністрація - в судове засідання 26.03.2015 представників не направила. Про розгляд справи була повідомлена належним чином за адресою свого місцезнаходження.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №1089-р від 10.12.2008 «Про надання земельної ділянки ТОВ «Автомотів ЛТД» для розташування комплексу придорожнього сервісу» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки «Автомотів ЛТД», надано «Автомотів ЛТД» в оренду на 49 років земельну ділянку площею 1,178 га пасовищ за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Новоселицької сільської ради Ульяновського району, для розташування комплексу придорожнього сервісу; визначено склад угідь - землі, що використовуються в комерційних цілях, категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, енергетики та іншого призначення.

26.01.2010 між Ульяновською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та ТОВ «Автомотів ЛТД» (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №1089-р від 10.12.2008, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для розташування комплекс придорожнього сервісу, яка знаходитися за адресою: Новоселицька сільська рада Ульяновського району Кіровоградської області.

На думку прокурора, прийняте розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню. Зокрема, прокурор зазначає, що розпорядження прийнято з перевищенням повноважень, визначених нормами Земельного кодексу України. Як наслідок - прокурор вказує на недійсність укладеного на підставі такого розпорядження Договору оренди від 26.01.2010.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження) передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

За приписами ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 у справі №912/2432/13, Вищий господарський суд України вказав, зокрема, що суд першої інстанції не дослідив належним чином чи була дотримана процедура вилучення спірної земельної ділянки, яка у відповідності до вимог земельного законодавства мала передувати наданню її в оренду та чи була вилучена вказана земельна ділянка у передбачений законодавством спосіб, беручи до уваги приналежність спірної земельної ділянки до особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження) до особливо цінних земель відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.

На стадії розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, під час розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням земельної ділянки для несільськогосподарських потреб Державним підприємством «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» установлено, що на земельній ділянці розташовано чорнозем типовий малогумусний та чорнозем сильнореградований легкоглинистий (шифр 53л), який згідно з ст. 150 Земельного кодексу України та наказом Держкомзему України від 06.10.2003 № 245 «Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів» віднесено до категорії особливо цінних.

Вказане підтверджується також картограмою ґрунтів, розробленою ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент прийняття оспорюваного розпорядження) земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

З огляду на статус спірної земельної ділянки як особливо цінних земель та її приналежності до державної форми власності, до відносин, пов'язаних із вилученням такої земельної ділянки та передачі її в орендне користування, підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України, яка в даному випадку є спеціальною нормою по відношенню до інших положень земельного законодавства, що регулюють порядок вилучення та передачу в оренду земельних ділянок.

Тобто, вирішення питання про вилучення спірної земельної ділянки до повноважень Кіровоградської обласної державної адміністрації не належить, а є компетенцією Кабінету Міністрів України.

Наведене свідчить, що при видачі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 1089-р від 10.12.2008 «Про надання земельної ділянки ТОВ «Автомотів ЛТД» для розташування комплексу придорожнього сервісу» мало місце порушення приписів ст.150 Земельного кодексу України.

В подальшому, на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №1089-р від 10.12.2008 між Ульяновською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та ТОВ «Автомотів ЛТД» (орендар) було укладено договір оренди спірної земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6. ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Судом встановлено, що при видачі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 1089-р від 10.12.2008, на підставі якого укладено спірний Договір оренди, мало місце порушення приписів ст.150 Земельного кодексу України, а вирішення питання про вилучення спірної земельної ділянки до повноважень Кіровоградської обласної державної адміністрації не належить.

Водночас суд відзначає, що відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 155 Земельного кодексу України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Пунктом 5 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

В рамках даної справи прокуром подано позов в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8.04.2011 № 445/2011, Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Згідно з пунктом 3 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8.04.2011 №445/2011, основним завданнями Держземагентства України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Пунктом 6-1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8.04.2011 № 445/2011, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Відповідно до Положення про Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 14.06.2013 № 261, Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане (п. 1), завданням Головного управління є реалізація повноважень Держземагенства України на території Кіровоградської області (п. 3).

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань подає у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин (п. 4.3), здійснює ведення державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок (п. 4.14), організовує здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру (п. 4.15), передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області (п. 4.29).

Натомість, спір у даній справі виник стосовно правомірності передачі в орендне користування земельної ділянки, яка є земельною ділянкою особливо цінних земель, що перебуває у державній власності.

Вирішення питання про вилучення та передачу в оренду спірної земельної ділянки належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Таким чином, з огляду на покладені на Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області функції та надані йому повноваження (до яких повноваження щодо вирішення питання про вилучення спірної земельної ділянки не належить), прийняття спірного розпорядження та подальше укладення договору оренди земельної ділянки прав або інтересів Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області не порушують.

Крім того, суд відзначає, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для визнання розпорядження недійсним, підлягають дослідженню обставини, які мали місце станом на момент видання оспорюваного акта.

Спірне розпорядження було видано у 2008 році, а договір оренди - укладено в 2010 році.

В свою чергу, Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області (як територіальний орган Державного агентства земельних ресурсів України) було зареєстровано як юридичну особу 09.07.2013. Відомостей стосовно правонаступництва Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області щодо інших органів державної влади матеріали справи (в тому числі виписка та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) не містять.

Наведене виключає можливість порушення прав Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області внаслідок видання оспорюваного розпорядження та укладення спірного Договору оренди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ані прокурором, ані позивачем належними та допустимими доказами факту порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача - Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області внаслідок видання розпорядження Кіровоградської обласної державної адміністрації №1089-р від 10.12.2008 та укладення Договору оренди від 26.01.2010 не доведено.

За таких обставин, позов Прокурора Ульяновського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області задоволенню в частині визнання незаконним та скасування розпорядження № 1089-р від 10.12.2008 та визнання недійсним Договору задоволенню не підлягає.

Оскільки судом не встановлено порушення внаслідок видання спірного розпорядження та укладення оспорюваного правочину прав та інтересів позивача, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо заявлених прокурором вимог відсутні.

Зважаючи, що судом відмовлено в задоволенні вимог прокурора про визнання недійсним Договору оренди від 26.01.2010, як правової підстави користування позивачем спірною земельною ділянкою, вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 1,178 га, вартістю 579724,00 грн на території Новоселицької сільської ради державі в особі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області також задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська обл., місто Кіровоград, вулиця Тимірязєва, будинок 84; ідентифікаційний код 38802868) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.04.2015.

Суддя Ю.М. Смирнова