ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
28.04.2015 р. Справа№ 914/1328/15
Суддя Господарського суду Львівської області Гутьєва В.В.
розглянула матеріали позовної заяви: Приватного підприємства «В+К», м. Львів
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Західного регіонального департаменту АТ «Банк «Фінанси та кредит», м. Львів
про зобов’язання вчинити дії та стягнення пені і відсотків за несвоєчасне перерахування грошових коштів
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено Приватним підприємства «В+К» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Західного регіонального департаменту АТ «Банк «Фінанси та кредит» про зобов’язання вчинити дії та стягнення пені і відсотків за несвоєчасне перерахування грошових коштів.
Заява Приватного підприємства «В+К» підлягає поверненню з наступних підстав.
До заяви Приватного підприємства «В+К» не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та у встановленому розмірі. Додане до заяви платіжне доручення № 354 від 22.04.2015 р. на суму 1 827,00 грн. не може слугувати належним доказом сплати судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI з наступними змінами та доповненнями судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Пунктом 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (04050, вул. Артема, 60, м. Київ; код ЄДРПОУ 09807856) виконати платіжне доручення № 1829 від 26.02.2015 р. на суму 56 425,00 грн. для сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за січень 2015 р., яке подане Приватним підприємством «В+К» (79052, м. Львів, вул. Чупринки, 59/10; код ЄДРПОУ № 36873942). Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04050, вул. Артема, 60, м. Київ; код ЄДРПОУ № 09807856) суму пені у розмірі 3 385,80 грн. та 3 % річних у розмірі 249,62 грн. всього на суму 3 635,42 грн. на користь Приватного підприємства «В+К» (79052, м. Львів, вул. Чупринки, 59/10; код ЄДРПОУ № 36873942). Відтак, у позовній заяві об’єднано дві вимоги - майнового та немайнового характеру. Відповідно до п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, до заяви Приватного підприємства «В+К» не додано належних доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До позовної заяви долучено неналежно засвідчену копію описів вкладення та поштові квитанції про відправлення позовної заяви з додатками відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Згідно з п. 2.2 (абз. 2, 4, 5) Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що доданими до позову доказами не підтверджено право Західного регіонального департаменту АТ «Банк «Фінанси та Кредит» представляти інтереси Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в судах, відтак, не підтверджено дотримання встановленої ст. 15 ГПК України територіальної підсудності справ господарському суду.
Позивач у позовній заяві вказує про участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ДПІ у Франківському р-ні м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області. Проте позивач не подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ДПІ у Франківському р-ні м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області. Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне заяву Приватного підприємства «В+К» повернути без розгляду.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя –
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Приватного підприємства «В+К» з доданими до неї документами, всього на 19 арк. повернути без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Гутьєва В.В.
Судове рішення № 43841451, Господарський суд Львівської області було прийнято 28.04.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1328/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: