Рішення № 43841440, 23.04.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015 р. Справа № 914/825/15

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Всесвіт Комфорту», м. Львів;до відповідача:Приватного підприємства «Львівтехмонтаж», м. Львів;про:стягнення 35000,00 грн. боргу за договором №010131 від 01.01.2014р., 5215,00 інфляційних втрат, 661,64 грн. три відсотки річних Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І.

Представники сторін: від позивача: Тибінка В.Я. - адвокат (довіреність б/н від 25.11.2013р.);від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

13.03.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Всесвіт Комфорту» (надалі - Позивач) до Приватного підприємства «Львівтехмонтаж» (надалі - Відповідач) про стягнення 35000,00 грн. боргу за договором №010131 від 01.01.2014р., 5215,00 інфляційних втрат, 661,64 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 16.03.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 30.03.2015р. У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 30.03.2015р., суд відклав розгляд справи на 23.04.2015р.

Представник позивача в судове засідання 23.04.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

В засіданні зазначив, що 01.01.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №0101131, на виконання якого позивачем були виконані, а відповідачем прийняті будівельні роботи по монтажу системи димовидалення в складських приміщеннях по вул. Б. Хмельницького, 67 у м. Червонограді на загальною вартістю 80000,00 грн. Відповідач зобов'язувався протягом 5 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт оплатити виконані роботи, однак останній оплатив їх лише частково, перерахувавши 45000,00 грн., натомість решта виконаних робіт на суму 35000,00 грн. залишилися неоплаченим. Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача 5215,00 грн. інфляційних втрат та 661,64 грн. три відсотки річних.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 23.04.2015р. повторно не забезпечив, вимог ухвали суду від 30.03.2015р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №0101131 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) зобов'язується виконати наступні роботи: монтаж системи димовидалення в складських приміщеннях ТОВ «Дюна-Вест», що знаходиться за адресою: м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 67.

На виконання умов Договору, позивачем були виконані, а відповідачем без зауважень прийняті роботи з монтажу системи димовидалення, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за липень б/н від 18.07.2014р. Акт підписаний повноважними представниками сторін Договору та скріплений їх печатками.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за липень 2014р., вартість робіт складає 80000,00 грн.

Розрахунок здійснюється напротязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 2.2. Договору).

З матеріалів справи судом встановлено, що 28.02.2014р. відповідачем в якості передоплати за роботи було перераховано 20000,00 грн. та 13.03.2014р. - 25000,00 грн., всього 45000,00 грн., до сплати залишилося 35000,00 грн.

Господарським судом також встановлено, що в досудовому порядку позивач звертався до відповідача з претензією вих.№1 від 20.01.2015р., якою вимагав погасити борг, однак така залишилася без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що станом на 23.04.2015р. жодних грошових коштів від відповідача в рахунок погашення заборгованості не надходило, розмір боргу не змінився.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли підрядні відносини на підставі Договору №0101131 від 01.01.2014р. При цьому суд зазначає, що в позивача в наявності знаходиться лише факсовий примірник вказаного Договору. Разом з тим суд бере до уваги вказаний примірник договору як належний доказ, з огляду на наступне.

В письмових поясненнях вих.№33 від 20.04.2015р. позивач зазначив, що текст договору розроблявся ТОВ «Компанія «Всесвіт Комфорту» та в подальшому підписані зі сторони позивача два його примірники були скеровані відповідачу для підписання та скріплення печаткою, однак ПП «Львівтехмонтаж» не повернув оригінальний підписаний примірник договору, а лише надіслав його факсовим зв'язком.

З факсового примірника Договору вбачається, що такий був надісланий позивачу з телефону/факсу (224-40-14), який вказано відповідачем в Договорі.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 180 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Крім цього, з наявних в матеріалах справи Довідки про вартість будівельних робіт/та витрати/ за липень 2014р. та Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014р., що такі складені та підписані повноважними представника сторін на підставі Договору №0101131 від 01.01.2014р.

Крім цього, як свідчать банківські виписки по рахунку ТОВ «Компанія Всесвіт комфорту», відповідачем в якості передоплати за даним договором перераховувалися грошові кошти в сумі 20000,00 грн. - 28.02.2014р., в призначенні платежу значиться «Передплата за монтаж електротехнічної частини та автоматики шафи димовидалення зг. Договору №029/13ДВ від 16.09.2013р.». Разом з тим, листом вих.№017/14/ЛТМ від 12.03.2014р. відповідач просив призначенням зазначеного платежу вважати «Передплата за монтаж системи димовидалення згідно Договору №0101311 від 01.01.2014р.». 13.03.2015р. відповідачем здійснено передоплату в розмірі 20000,00 грн., де призначенням платежу значиться «оплата за монтаж димовидалення згідно Договору №0101131 від 01.01.2014р.».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про належність факсового примірника Договору №0101311 від 01.01.2014р., як доказу існування договірних відносин між сторонами.

Факт виконання позивачем робіт за Договором та прийняття їх відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи Актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014р. б/н від 18.07.2014р.

Згідно ч. 1 ст. 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способом її визначення.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як Акт приймання виконаних будівельних робіт був підписаний сторонами Договору 18.07.2014р., розрахуватися за виконані роботи, в силу приписів п. 2.2. Договору, відповідач повинен був до 25.07.2015р. включно.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 2.2. Договору строк, кошти в розмірі 35000,00 грн. сплачені не були, відтак ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку.

Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з боржника 5215,00 грн. інфляційних втрат та 661, 64 грн. 3% річних.

Здійснивши перерахунок інфляційних та річних суд зазначає, що інфляційні розраховані вірно та підлягають стягненню з відповідача повністю, в заявленому розмірі. Натомість три відсотки річних підлягають стягненню з відповідача частково в розмірі 655,89 грн., оскільки їх нарахування проводилося не з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконане (з 26.07.2014р.), а з 24.07.2014р., всупереч приписам п. 1.7. Постанови Пленуму ВГС України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Львівтехмонтаж» (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 11, офіс 147; код ЄДРПОУ 34167976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Всесвіт Комфорту» (79016, м. Львів, вул. Декарта, 6, офіс 18; код ЄДРПОУ 37741218) 35000,00 грн. боргу, 5125,00 грн. інфляційних втрат, 655,89 грн. три відсотки річних та 1825,17 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.