Рішення № 43841367, 20.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа № 911/944/15

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., розглянувши матеріали

за позовом відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д,

до товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІТА", ідентифікаційний код: 31704186, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7,

про відшкодування шкоди в порядку регресу,

за участю представників сторін:

від позивача: Павлюк О.В., який діє на підставі довіреності від 20.02.2015 року № 08-03-25/57-15;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІТА" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу в сумі 28 634,43 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять чотири гривні 43 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від 19.12.2012 року № 05-03-11/627-12, за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12 травня 2013 року в м. Києві на перехресті вулиць Ушинського та Антонова за участю застрахованого Позивачем транспортного засобу, Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 28 634,43 грн., у зв'язку з чим Позивач набув право вимоги до Відповідача на одержання виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2015 року порушено провадження у справі № 911/944/15 та призначено розгляд справи на 20.04.2015 року.

06.04.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшов лист від 01.04.2015 року № 13-692/09-06-06/5060 (вх. № 7708/15 від 06.04.2015 року) з доданими документами.

В судове засідання 20.04.2015 року з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали від 12.03.2015 року, надав пояснення по справі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 12.03.2015 року не виконав.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу Р 01032 4850655 9 (вх. №7575/15 від 07.04.2015 року), Відповідач отримав ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2015 року про порушення провадження у справі 30.03.2015 року.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову та час і місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу Р 01032 4850655 9, суд дійшов висновку про те, що Відповідач був належним чином завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Незважаючи на те, що Відповідач був обізнаний про час та місце розгляду справи, витребуваних судом доказів, зокрема, відзиву на позовну заяву не подав; про причини неподання витребуваних судом доказів не повідомив.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 20.04.2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

19.12.2012 року між відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (страховик) та підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від 19.12.2012 року № 05-03-11/627-12 (далі за текстом: Договір страхування).

Відповідно до п. 4 Особливої частини Договору страхування, місцем дії Договору є: по ризикам КАСКО і «Нещасний випадок» - територія України, країн Балтії, європейської частини країн СНД (за винятком території краснодарського і Ставропольського країв, Республіки Калмикія та території інших республік Північного Кавказу, які входять у склад Росії); території європейських країн, які входять у міжнародну систему автострахування «Зелена карта»; по ризику «Цивільна відповідальність» - територія України.

Згідно п. 2.1. Загальної частини Договору страхування, предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані із: володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, зазначеними у Додатку 2 до цього Договору, а також додатковим обладнанням до вказаних ТЗ; обов'язком Страхувальника, згідно із законодавством України, відшкодування шкоди. Заподіяну третім особам (їхньому життю, здоров'ю та майну) внаслідок експлуатації ТЗ, зазначеному у Додатку 2 до цього договору; життям, здоров'ям і працездатністю Застрахованих осіб.

Пунктом 14.1 Загальної частини Договору страхування визначено, що якщо збитки, заподіяні Страхувальнику внаслідок настання страхового випадку, були пов'язані з виною третіх осіб, зокрема, власників інших транспортних засобів, то згідно законодавству України, Страховик має право вимоги до винних осіб у розмірі виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 12.05.2013 року о 13 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вулиць Ушинського та Антонова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу SCODA Fabia, номерний знак АА0584МС, номер кузова TMBEH15J8CB503449, що належить ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд", під керуванням Каргопольцева В'ячеслава Анатолійовича, та транспортного засобу Hyundai Getz, номерний знак АА9854КО, номер кузова KMHBT51DBBU046097, що належить Медведчук Ірині Миколаївні, під керуванням Савченка Сергія Володимировича, що підтверджується довідкою Солом'янського ВДАІ РУ ГУМВС України в м. Києві та відомостями про дорожньо-транспортну пригоду № 9197811.

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 31.05.2013 року у справі № 760/9855/13-п, 12.05.2013 року о 13 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вулиць Угинського та Антонова Савченко Сергій Володимирович, керуючи автомобілем Хюндай, д/н АА9854КО, перед поворотом ліворуч не надав дорогу автомобілю Шкода, д/н АА0584МС, що рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 16.13 ПДР, у зв'язку з чим Савченка С.В. визнано винним у скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП і піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. в дохід держави.

Згідно п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Як встановлено судом, 13.05.2013 року, з дотриманням вимог п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд" до Позивача подано заяву про страхову виплату від 13.05.2013 року № 122.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума страхового відшкодування, завданого власнику автомобіля SCODA Fabia, номерний знак АА0584МС, номер кузова TMBEH15J8CB503449, в результаті його пошкодження складає 28 634,43 грн. з ПДВ, що підтверджується Протоколом (Актом) огляду транспортного засобу від 14.05.2013 року, дослідженням № АА0584МС-16.05/5 від 16.05.2013 року, ремонтною калькуляцією № АА0584МС від 15.05.2013 року, контрольним листом № АА0584МС від 15.05.2013 року, Протоколом (Актом) огляду транспортного засобу від 17.05.2013 року, дослідженням № АА0584МС-22.05/5 від 22.05.2013 року, ремонтною калькуляцією № АА0584МС-D від 21.05.2013 року, контрольним листом № АА0584МС-D від 21.05.2013 року, рахунком-фактурою № АВК2-1052 від 20.06.2013 року, контрольним листом № СК2-00262 від 20.06.2013 року, ремонтною калькуляцією № СК2-00262 від 20.06.2013 року, страховим актом № 37087-31-К від 23.07.2013 року, розрахунком страхового відшкодування від 23.07.2013 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Абзацом 2 п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Судом встановлено, що Позивачем, на підставі страхового акту № 37087-31-К від 23.07.2013 року та розрахунку страхового відшкодування від 23.07.2013, здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 28 634,43 грн. шляхом перерахування вказаної суми на рахунок ТОВ «Автоцентр Европа», яким виконано ремонт пошкоджень транспортного засобу SCODA Fabia, номерний знак АА0584МС, номер кузова TMBEH15J8CB503449, що підтверджується платіжними дорученнями №44435 від 25.07.2013 року, № 48571 від 02.08.2013 року, № 59388 від 17.09.2013 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільним кодексом України у ч. ч. 1, 2 ст. 1187 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.05.2013 року о 13 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вулиць Ушинського та Антонова за участю транспортного засобу SCODA Fabia, номерний знак АА0584МС, номер кузова TMBEH15J8CB503449, що належить ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд", під керуванням Каргопольцева В'ячеслава Анатолійовича, та транспортного засобу Hyundai Getz, номерний знак АА9854КО, номер кузова KMHBT51DBBU046097, що належить Медведчук Ірині Миколаївні, під керуванням Савченка Сергія Володимировича, цивільно-правова відповідальність Медведчук Ірини Миколаївни була застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІТА" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС № 2308316, що підтверджується випискою з бази Моторно-транспортного страхового бюро України (МТСБУ).

Частиною 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з виписки з бази Моторно-транспортного страхового бюро України (МТСБУ) станом на 01.04.2015 року, за умовами полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС № 2308316, франшиза складає 0,00 грн.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 993, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», після виплати страхового відшкодування у сумі 28 634,43 грн., Позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки - Медведчук Ірини Миколаївни.

Враховуючи те, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.05.2013 року о 13 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вулиць Ушинського та Антонова за участю транспортного засобу SCODA Fabia, номерний знак АА0584МС, номер кузова TMBEH15J8CB503449, що належить ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд", під керуванням Каргопольцева В'ячеслава Анатолійовича, та транспортного засобу Hyundai Getz, номерний знак АА9854КО, номер кузова KMHBT51DBBU046097, що належить Медведчук Ірині Миколаївні, під керуванням Савченка Сергія Володимировича, цивільно-правова відповідальність Медведчук Ірини Миколаївни була застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІТА", то Відповідач, з урахуванням положень п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», несе відповідальність за сплачене Позивачем страхове відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, в межах суми фактичних витрат у розмірі 28 634,43 грн.

Як встановлено судом, з метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача направлено заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 20.01.2014 року № 13-692/09-06-06/720, у якій Позивач просив сплатити кошти в розмірі 28 634 (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 43 копійки, на розрахунковий рахунок СК «Оранта» № 26502000001043, в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00034186. Факт отримання Відповідачем вказаної заяви підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу Р 02081 0273088 7, копія якого наявна в матеріалах справи.

Проте, Відповідач на заяву Позивача на виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 20.01.2014 року № 13-692/09-06-06/720 відповіді не надав, грошові кошти не сплатив.

Також при вирішенні спору у даній справі суд бере до уваги те, що Відповідач будучи повідомленим про подання до суду позову, про час та місце розгляду справи, не подав відзив на позовну заяву та не направив свого представника для участі у судовому засіданні; доказів, які б спростовували вимоги Позивача суду не надав.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача страхового відшкодування у порядку регресу у сумі 28 634,43 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять чотири гривні 43 коп.), у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані, та не заперечувались Відповідачем протягом розгляду справи.

Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача судовий збір у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд, керуючись ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" до товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПРОВІТА", ідентифікаційний код: 31704186, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, на користь відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, фактично понесені витрати на страхове відшкодування у порядку регресу в сумі 28 634,43 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять чотири гривні 43 коп.) та судовий збір у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 27 квітня 2015 року