Ухвала суду № 43841293, 24.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"24" квітня 2015 р. Справа № 911/1117/15

Суддя господарського суду Київської області Саванчук С.О., розглянувши матеріали справи

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільбуд”,

08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 14

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРБУДКЕПІТАЛ”,

25015, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, Ленінський р-н, пров. Крутий, буд. 9/51

про стягнення 577 347,59 грн.

у справі № 911/1117/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРБУДКЕПІТАЛ”,

25015, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, Ленінський р-н, пров. Крутий, буд. 9/51

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільбуд”,

08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 14

про стягнення 634 916, 48 грн.

встановила:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРБУДКЕПІТАЛ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільбуд” про стягнення 634 916, 48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань за договором від 20.03.2012 № 5-С/03-12.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2015 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 09.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7891/15 від 07.04.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 20.03.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7988/15 від 08.04.2015) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.

У судове засідання 09.04.2015 представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, розгляд справи відкладено на 23.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9374/15 від 22.04.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 20.03.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9442/15 від 23.04.2015) відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9443/15 від 23.04.2015) відповідачем подано клопотання про долучення документів.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9444/15 від 23.04.2015) відповідачем подано клопотання про долучення документів.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9445/15 від 23.04.2015) надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільбуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРБУДКЕПІТАЛ” про стягнення 577 347,59 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з неякісним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРБУДКЕПІТАЛ робіт за договором від 20.03.2012 № 5-С/03-12, Товариством з обмеженою відповідальністю “Бориспільбуд” понесено збитки у вигляді витрат на виправлення цих недоліків.

За результатами розгляду матеріалів зустрічного позову, з урахуванням змісту первісного позову, суд дійшов висновку, що вказана зустрічна позовна заява не може бути прийнята судом до провадження для спільного розгляду з первісним позовом з наступних підстав.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову проводиться за загальними правилами подання позовів.

Зустрічний позов повинен мати на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов'язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної заяви, відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3.15. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини 2 статті 54 Господарського кодексу України). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 63 та статтю 60 Господарського процесуального кодексу України. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку що, по-перше, спільний розгляд первісного і зустрічного позову значно ускладнить вирішення спору, з огляду на різну правову природу предметів цих позовів та, відповідно, різних предметів доказування за ними, а, по-друге, у зв'язку з тим, що первісний позов і зустрічний позов взаємно не пов'язані, оскільки підставою первісного позову є невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, а підставою зустрічного позову – збитки, що завдані відповідачу у зв'язку з неякісно виконаними позивачем роботами. При цьому, зважаючи на різну правову природу, вимоги за цими позовами не можуть зараховуватись, а також задоволення одного із позовів не виключатиме задоволення іншого.

Крім того, на підтвердження обставин первісного позову, позивачем подано договір від 20.03.2012 № 5-С/03-12, довідки про вартість будівельних робіт (типова форма КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в), якими позивач підтверджує виконання робіт, прийняття їх відповідачем та настання обов’язку відповідача оплатити ці роботи. На підтвердження обставин зустрічного позову, відповідачем надано договори, довідки про вартість будівельних робіт (типова форма КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в), що укладені для усунення недоліків в роботах, що виконані позивачем, між відповідачем та іншими особами, які не являються учасниками цього процесу.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Встановивши правову природу зустрічних позовних вимог, суд дійшов висновку, що первісний і зустрічний позови взаємно не пов`язані, оскільки права і обов`язки сторін у межах правовідносин, що спірні за цими позовами, мають різні підстави виникнення, предмети позовів мають різну правову природу і обставини, що викладені у них, підтверджуються різними доказами.

Задоволення зустрічного позову не виключатиме ні повністю, ні частково задоволення первісного позову, а, з огляду на обмежений строк розгляду господарського спору, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, спільний розгляд цих позовів, перешкоджатиме всебічному і повному встановленню обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін.

Таким чином, заявлений відповідачем позов не є зустрічним, і підстави для прийняття його для спільного розгляду з первісним відсутні.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, зустрічна позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі статті 60 та пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем за зустрічним позовом не зазначено обставин, а так само доказів, що підтверджують ці обставини, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги щодо пов'язаності зустрічного позову з первісним.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Бориспільбуд” не позбавлено можливості звернутись із самостійною позовною заявою в іншому провадженні за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, з підстав, що викладені у зустрічній позовній заяві.

Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Статтею 7 Закону України “Про судовий збір” передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви.

У вказаному випадку судовий збір повертається повністю.

На підтвердження сплати судового збору, до зустрічного позову додано оригінал платіжного доручення від 22.04.2015 № 1892 на суму 11 546,96 грн.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 33, 60, пунктом 3 частини 1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориспільбуд” у справі № 911/1117/15 і додані до неї документи повернути без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Бориспільбуд” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35455307) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 11 546 (одинадцять тисяч п’ятсот сорок шість) грн. 96 коп., що сплачений згідно з платіжним дорученням від 22.04.2015 № 1892.

Суддя С.О. Саванчук