Рішення № 43841209, 21.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2015Справа №910/5812/15-г

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської

міської ради

До Приватного акціонерного товариства «Сеніко»

Про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної

ділянки

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача: Тхорик С.М. - представник за довіреністю;

Від відповідача: не з`явився;

Прокурор: Скляр Д.Ю.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сеніко» про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2015 року було порушено провадження у справі № 910/5812/15-г, розгляд справи призначено на 03.04.2015 року.

В судовому засіданні 03.04.2015 року прокурор подав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача в судовому засіданні 03.04.2015 року подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання 03.04.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 03.04.2015 року розгляд справи відкладено на 21.04.2015 року.

В судовому засіданні 21.04.2015 року прокурор надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 21.04.2015 року надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 21.04.2015 року не з'явився, проте, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача та прокурор проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечували.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1 1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006 року № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права, зокрема, на представництво інтересів у суді, ознайомлення з матеріалами справи та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.04.2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2007 року Київською міською радою було прийнято рішення № 152/813 «Про передачу земельної ділянки Акціонерному товариству закритого типу «Сеніко» для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу (складського терміналу) на вул. Зрошувальній, 19 у Дарницькому районі м. Києва», відповідно до якого вирішено передати Акціонерному товариству закритого типу «Сеніко», в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 5,34 га для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу (складського терміналу) на вул. Зрошувальній, 19 у Дарницькому районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, у зв'язку з переходом права власності на нежитловий будинок (договір купівлі-продажу від 25.06.1996 №2111, акт приймання-передачі від 26.09.1996).

13.06.2007 року між Київською міською радою (орендодавець, позивач) та Акціонерному товариству закритого типу «Сеніко» (Приватне акціонерне товариство «Сеніко») (відповідач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстровано у реєстрі правочинів під № 355 та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 16.06.2007 року за № 63-6-00417 у книзі записів та реєстрації договорів (договір).

Згідно п.п. 1.1, 2.1, 2.2 договору орендодавець на підставі власного рішення від 22.02.2007 року № 152/813, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (об'єкт оренди) з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Зрошувальна, 19 у Дарницькому районі м. Києва; розмір - 5,3448 га; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу (складського терміналу), кадастровий номер - 8 000 000 000:63:698:0005; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 18 170 218,80 грн.

Розділом 4 договору сторони погодили:

п. 4.1. визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі;

п. 4.2. річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з додаванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законом;

п. 4.7. орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) місяць, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяці на рахунок 33213812700003, КЕКД 13050200 у ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, отримувач: УДК у Дарницькому районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077885. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням договору, вирішуються орендарем в установленому законодавством України порядку.

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що договір укладено на 10 років.

Проте, відповідач в порушення умов договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, в зв'язку з чим за період з 30.09.2013 року по 19.02.2015 року у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 578 001,22 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

В зв'язку з чим прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Сеніко», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 16.06.2007 року за №63-6-00417 та зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку по вул. Зрошувальній, 19 у Дарницькому районі м. Києва площею 5,3448 га (кадастровий номер 8 000 000 000:63:698:0005) вартістю 85 339 319,57 грн. у стані придатному для її подальшого використання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

З положень статті 792 Цивільного кодексу України вбачається, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Орендна плата згідно статті 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 8.4 договору орендар зобов'язався своєчасно вносити орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів за договором належним чином не виконує. Зазначені обставини підтверджуються довідкою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, відповідно до якої станом на 19.02.2015 року ПРАТ «Сеніко» має заборгованість по орендній платі в сумі 587 001,22 грн.

Відповідно до п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Пунктом 11.5 договору сторони узгодили, що договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків визначених у п.п. 5.1 та 8.4 цього договору, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 3 статтею 291 Господарського суду України встановлено, що договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково з підстав передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статті 188 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, несвоєчасна сплата відповідачем орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки внаслідок несплати орендних платежів позивач не отримав грошові кошти, на які розраховував при укладенні спірного договору з відповідачем.

Про несвоєчасну сплату орендних платежів свідчить лист Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, посилання на яку містяться вище.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді, обумовлену договором, земельну ділянку слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку є: державний акт на право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтво про право на спадщину (щодо земельної ділянки, набутої у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення); державний акт на право постійного користування земельною ділянкою; договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України розірвання договору є підставою для припинення зобов'язань.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 18.1 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді, обумовлену договором, земельну ділянку площею також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки по вул. Зрошувальній, 19 у Дарницькому районі м. Києва, укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Приватним акціонерним товариством «Сеніко» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 18, н/п 103, код ЄДРПОУ 24085886), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 16.06.2007 року за №63-6-00417.

3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Сеніко» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 18, н/п 103, код ЄДРПОУ 24085886) повернути Київській міській раді (місцезнаходження: 01044, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку по вул. Зрошувальній, 19 у Дарницькому районі м. Києва площею 5,3448 га (кадастровий номер 8 000 000 000:63:698:0005) вартістю 85 339 319,57 грн. у стані придатному для її подальшого використання.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сеніко» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 18, н/п 103, код ЄДРПОУ 24085886) на користь Державного бюджету України 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

27.04.2015 року.