Рішення № 43841092, 15.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015Справа №910/4463/15-г

За позовом Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК ПРОФ»

про стягнення заборгованості в розмірі 45 028,20 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Буценко Р.А., за довіреністю

від відповідача: Паламарчук В.М., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК ПРОФ» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 51 839,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/4463/15-г, розгляд справи призначено на 25.03.2015 р.

18.03.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про відсутність аналогічного спору.

У судове засідання 25.03.2015 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.02.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/4463/15-г позивач виконав частково.

У судове засідання 25.03.2015 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.02.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/4463/15-г відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 25.03.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 27.02.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/4463/15-г, розгляд справи було відкладено на 15.04.2015 р.

06.04.2015 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

15.04.2015 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення по справі.

У судове засідання 15.04.2015 р. представник позивача з'явився, надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви, підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.04.2015 р. з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору.

Розглянувши у судовому засіданні 15.04.2015 р. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність її задоволення, з огляду на наступне.

Зі змісту вказаної заяви про зменшення розміру позовних вимог вбачається, що позивач фактично зменшив розмір стягуваної суми до основного боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить приписам ГПК України, а тому приймається до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з твердженням позивача, 08.05.2014 р. між Відокремленим підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК ПРОФ» (далі - відповідач) було укладено основний договір у спрощеній формі, за яким позивач виступив продавцем, а відповідач - покупцем.

Судом встановлено, що позивач здійснив відвантаження товару відповідачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних:

- № РН00-01099 від 08.05.2014 р.;

- № РН00-01137 від 15.05.2014 р.;

- № РН00-01208 від 22.05.2014 р.;

- № РН00-01263 від 28.05.2014 р.;

- № РН00-01279 від 29.05.2014 р.

З наявних у матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних вбачається, що позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 45 028,20 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки шляхом вчинення сторонами обопільних дій, а саме поставлення товару позивачем та його прийняття відповідачем, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін на товарно-транспортних накладних.

Позивач зазначає суду про те, що відповідачем не було оплачено поставлений позивачем товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 45 025,20 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар у розмірі 45 028,20 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 45 028,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК ПРОФ» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, будинок 34; ідентифікаційний код: 38040322) на користь Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Лісодослідна, 12; ідентифікаційний код: 33441250) заборгованість в розмірі 45 028 (сорок п'ять тисяч двадцять вісім) грн. 20 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 20.04.2015 р.

Суддя О.В. Нечай