Рішення № 43841050, 23.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015Справа №910/4218/15-г

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"

до Фізичної особи-підприємця Припутень Олександра Івановича

про стягнення 22 793, 89 грн.

за участю представників:

від позивача:Стовбан Н.І. - представник за довіреністю № 102/46-205 від 07.03.2015 р. від відповідача:Верлен Є.С.- представник за договором б/н від 23.04.2015 Припутень О.І.- свідоцтво про державну реєстрацію серія В02 № 633268

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" (далі - КП "Ватутінськінвестбуд") з позовом до Фізичної особи- підприємця Припутня Олександра Івановича (далі - ФОП Припутень О.І.) про стягнення 22 793, 89 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди № 460-1435 від 01.12.2014 р. щодо повної та своєчасної оплати послуг з утримання орендованого майна та комунальних послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

У позові КП "Ватутінськінвестбуд" просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 21 411,30 грн., пеню у сумі 1 234,46 грн. та 3 % річних в сумі 148,13 грн., а всього - 22 793, 89 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник проти позову заперечили, зазначили, що договір № 460-1435 від 01.12.2014 р. відповідачем не підписувався, а тому зобов'язання по сплаті заявленої заборгованості у ФОП Припутня О.І. відсутнє. Просили відмовити у задоволенні позову та заявили клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 01.01.2010 р. між Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Припутнем Олександром Івановичем (орендар) укладено договір № 1435 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду (далі - договір-1), умовами якого передбачено, що орендодавець на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 31.12.2009 р. № 1229 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду), за адресою: м. Київ просп. Маяковського, 60/10, загальною площею 45,70 кв.м. для складу.

Відповідно до п. 2.1 договору-1 об'єктом оренди є: нежитлове приміщення (будівля, споруда) загальною площею 45,70 кв.м., в тому числі, підвал - 45,70 кв.м.; а також устаткування, інвентар та інше майно (за наявності).

Згідно з п. 3.1 договору-1 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Деснянського району, затвердженої рішенням № 7 Деснянської райради від 07.12.2006 р., місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною до даного договору, на дату підписання договору становить 1 017,73 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору-1).

Пунктами 3.5, 3.6 договору-1 передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем починаючи з дати підписання акту приймання передачі об'єкта оренди (при укладанні договору вперше). При поверненні об'єкта оренди позивачеві останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання передачі.

Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача, щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.7 договору-1 вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі розрахунків вартості послуг, визначеному в додатку-2 до цього договору.

Пунктом 4.1.1 договору-1 сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди (при умові укладення договору оренди вперше) не пізніше 3-х днів після підписання договору оренди. У разі невиконання даного пункту, договір оренди вважається недійсним.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.01.2010 р. до 31.12.2010 р. (п. 9.1. договору-1).

Відповідно до п. 9.3 договору-1 після закінчення строку його дії орендоване приміщення (будинок) має бути звільненим і передано позивачу за актом. За час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом відповідач зобов'язаний внести плату за користування приміщення в розмірі орендної плати та комунальних платежів.

У подальшому договір оренди-1 був продовжений до 31.03.2012 року (додаткова угода № 1 від 01.11.2011 р.).

У судовому засіданні встановлено, що ФОП Припутню О.І. на виконання умов вказаного договору позивач передав нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 60/10, загальною площею 45,70 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2010 р. та у відповідача виникло зобов'язання сплачувати орендну плату за договором.

Також судом встановлено, що після закінчення строку дії вказаного договору орендоване приміщення позивачу відповідачем не повернуто, як це передбачено п. 9.3 договору оренди.

У подальшому протоколом постійної комісії Київради з питань власності від 12.08.2014 р. № 6 та розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 12.09.2014 р. № 499 "Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації" продовжено дію договорів на новий термін, зокрема, ФОП Припутню О.І.

Тому 01.12.2014р. між Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" (балансоутримувач), Фізичною особою-підприємцем Припутнем Олександром Івановичем (орендар) та Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) був укладений договір № 460-1435 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір-2), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове те саме приміщення за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 60/10, загальною площею 45,70 кв.м. для складу.

Відповідно до п. 2.2 договору-2 вартість об'єкта оренди згідно з актом оцінки нерухомого та іншого окремого індивідуального майна, затвердженим висновком про вартість майна станом на 30.09.2013 р., становить 223 600 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 3.1 договору-2 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 р. № 34/6250. Стартова орендна плата згідно з розрахунком орендної плати за перший місяць оренди становить без ПДВ 2 236,00 грн. за кв. м. орендованої площі.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору-2).

Пунктами 3.5, 3.6 договору-2 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди. Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктом 4.1.1 договору-2 визначено, що орендодавець зобов'язаний прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди з моменту підписання цього договору протягом 10 календарних днів.

Оскільки висновок про вартість майна по даному договору погоджений був Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією 24 листопада 2014 р., сторони домовились, що і договір діє з 26.11.2013 р. по 24.11.2016 р. (п. 9.1 договору-2).

Як вже встановлено судом, орендоване приміщення після закінчення строку дії договору оренди-1 відповідачем позивачу не поверталось та знаходилось у нього у користуванні, а, отже, і обов'язок по сплаті орендних платежів та комунальних послуг за фактичне користування приміщенням у відповідача не припинявся.

Разом з тим, відповідач вказані зобов'язання виконав неналежним чином, орендну плату у сумі 22 649,78 грн. за період з серпня 2014 р. по лютий 2015 р. сплатив частково, на суму 1 238,48 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість по орендній платі за договором оренди-2 у сумі 21 411, 30 грн. про що свідчать акти прийому-здачі виконаних робіт від 29.08.2014 р., 30.09.2014 р., 31.10.2014 р., 28.11.2014 р., довідка про наявність заборгованості, лист-гарантія відповідача про сплату боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відносини щодо оренди державного майна регулюються спеціальним законом - Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

За умовами ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ч. 2 вказаної статті методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з утримання орендованого майна та комунальних послуг за період з серпня 2014 р. по лютий 2015 р. виникли на підставі вказаних нормативних актів за фактично надані послуги, а також на підставі договору оренди-2.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Як вже встановлено судом, відповідач не виконав свого зобов'язання належним чином, у визначений сторонами строк не сплатив орендну плату та комунальні платежі за користування майном у період з серпня 2014 р. по лютий 2015 р. у сумі 21 411, 30 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів належного виконання своїх зобов'язань, що виникли у нього перед позивачем, а натомість послався на відсутність у нього заборгованості внаслідок неукладеності договору.

Розглянувши доводи відповідача та його представника про те, що договір оренди-2 ФОП Припутень О.І. не підписував, а тому цей договір є неукладеним, суд зазначає, що вони (твердження) є спробою відповідача уникнути господарсько-правової відповідальності, передбаченої законом, та такі твердження не узгоджуються з доказами, зібраними по справі.

Як вбачається з наявних матеріалів, договір оренди-2 від 01.12.2014 р. був підписаний всіма трьома представниками сторін договору та скріплений їхніми печатками, зокрема і відповідача. Вказане також підтверджується поясненнями представника позивача по справі. При цьому у суду не виникло сумнівів у справжності підписів та печаток, що містяться у вказаній угоді.

Крім того, про прийняття умов договору оренди-2 відповідачем та фактичне використання ним об'єкту оренди свідчать наявні у справі акти наданих послуг за заявлений період, лист ФОП Припутня О.І., наданого ним на вимогу позивача № 19 від 23.01.2015 р. щодо сплати заборгованості за договором № 460-1435 від 01.12.2014 р., в якому відповідач підтвердив факт наявності у нього заборгованості за спірний період та гарантував її сплату.

Також суд приймає до уваги банківські виписки з рахунку КП «Ватутінськінвестбуд», з яких вбачається, що ФОП Припутень О.І. сплачував орендні платежі, вказуючи їх призначення за договором № 1435, а у виписці банку за 16.12.2013 р. призначення платежу на 5403, 63 грн. відповідач вказав, як за серпень - вересень 2013 р.. тобто за спірний період.

При цьому судом встановлено, що зазначений платіж був зарахований частково в рахунок погашення заборгованості за договором оренди-1 (від 01.01.2010 р.) та з урахуванням графіку погашення заборгованості, погодженого з Припутнем О.І.

За таких обставин суд відхиляє заперечення відповідача проти позову та з цих же підстав відмовляє у задоволенні його клопотанні про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи щодо справжності підпису відповідача у договорі № 460-1435 від 01.12.2014 р.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 234,46 грн. за період з 28.02.2014 р. по 20.02.2015 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У п. 6.2 договору оренди-2 сторони погодили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру встановленого законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому суд враховує, що згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як встановлено судом, відповідач зобов'язаний оплачувати платежі за договором оренди-2 не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.6 договору-2), тобто з 21 числа поточного місяця розпочинається прострочення заборгованості та 6-місячний строк нарахування пені за кожен місяць користування майном.

Таким чином, пеня на суму заборгованості повинна нараховуватись з 21 числа поточного місяця за кожний період виникнення заборгованості.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми штрафних санкцій відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами правочину, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 1 234,46 грн., як і просив позивач.

Також позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 148,13 грн. за період з 20.08.2014 р. по 22.01.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми закону, вимоги позивача про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Разом з тим, суд також враховує п. 3.6 договору-2 та зазначає, що нарахування 3 % річних здійснюється з 21 числа поточного місяця за кожний період виникнення заборгованості.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 104,69 грн. трьох відсотків річних за заявлений період, тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним застосовано невірний період нарахування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 35, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" до Фізичної особи- підприємця Припутня Олександра Івановича про стягнення 22 793, 89 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Припутня Олександра Івановича (02094, м. Київ, вул. Лісківська, 20, кв. 86, ідентифікаційний код 2108816435) на користь Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" (02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 11, ідентифікаційний код 30977943) основну заборгованість в сумі 21 411 (двадцять одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 30 коп., пеню у сумі 1 234 (одну тисячу двісті тридцять чотири) грн. 46 коп., 3 % річних у сумі 104 (сто чотири) грн. 69 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Припутня Олександра Івановича (02094, м. Київ, вул. Лісківська, 20, кв. 86, ідентифікаційний код 2108816435) на користь Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" (02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 11, ідентифікаційний код 30977943) судовий збір у сумі 1 823 (одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 52 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні у присутності представників сторін 23 квітня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 28 квітня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна