Рішення № 43840929, 22.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015Справа №910/2633/15-г

За позовом Акціонерного товариства закритого типу "Консул" в особі ліквідатора керуючого санацією Коноплі Андрія Михайловича

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про визнання недійсним рішення

Суддя - Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Денисенко О.М. по довіреності № б/н від 04.03.2015р.

Від відповідача: Кучкова Ю.В. по довіреності № 91/2014/12/26-11 від 26.12.2014р.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва переданий позов Акціонерного товариства закритого типу "Консул" в особі ліквідатора керуючого санацією Коноплі Андрія Михайловича до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Київенерго" по розгляду акта про порушення № 36447 від 26.11.2014р. оформлене протоколом № 788 від 20.01.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2015р. порушено провадження у справі № 910/2633/15-г, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 04.03.2015р., за участю представників сторін.

В судових засіданнях 04.03.2015р. та 18.03.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерви до 18.03.2015р. та 01.04.2015р. відповідно.

В процесі провадження від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Київенерго" заперечує проти позову в повному обсязі, з огляду на наступного.

По-перше, між ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та АТзТ "Консул" було укладено договір про постачання електричної енергії від 28.12.2005 р .№50302 (о/р 50302012), відповідно до якого ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов Договору, а Споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії та виконувати інші умови, визначені Договором та Додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 8.1.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 (надалі - ПКЕЕ) постачальник має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; відповідно до п. 8.1.5 ПКЕЕ - на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів.

При цьому контрольним оглядом засобу обліку (далі КОЗО) відповідно до п. 1.2.38 ПКЕЕ слід вважати візуальне обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Згідно з п.3.33 ПКЕЕ роботи з КОЗО та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення та детального опису результатів обстеження.

По- друге, Відповідно до положень п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженими представниками енергопостачальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення в присутності представника споживача складається акт порушень. В акті зазначаються вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

За результатами планової технічної перевірки складено акт порушення ПКЕЕ від 26.11.2014 р. №36447 , в яких зазначено:

- склад осіб, які здійснювали перевірку (з зазначенням номерів пред'явлених службових посвідчень);

- посада та ГІІБ уповноваженого представника споживача, у присутності якого проходила перевірка;

- найменування, номер договору, адреса та реквізити споживача, якого перевіряли;

- зміст виявленого порушення, яке виявлено в ході здійснення перевірки;

- схему живлення;

- дати та місця встановлення пломб Держспоживстандарту та енергопостачальника з зазначенням їх номерів;

- дані про тип лічильника, його технічні характеристики, а також показання лічильника на момент здійснення перевірки;

- технічні характеристики електричних установок споживача від межі балансової належності до точки обліку;

- вимогу споживачу щодо усунення порушення.

П. 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разу відмови споживача від підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.

Так, акт порушення від 26.11.2014 №36447 присутніми особами на будівельному майданчику підписаний не був.

По-третє, 20.11.2014 відбулась засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ (в присутності представника за довіреністю Кутового В.В, на якому було розглянуто акт порушень ПКЕЕ від 26.11.2014 р. № 36447.

Відповідно до п.6.40 ПКЕЕ обсяг електричної енергії, спожитої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (далі - Методика).

Вихідні дані, які використовує енергоностачальна організація при здійсненні розрахунку недорахованої електричної енергії, вказані безпосередньо у відповідних додатках до договору зі споживачем або містяться в нормативних документах.

По-четверте, Рішенням комісії від 20.01.2014 оформлене протоколом № 788 було прийнято рішення здійснити нарахування за актом порушення від 26.11.2014 №36447 згідно п. 2.5, 2.4. та формулою 2.4. Методики з 02.06.2014 (з дати останнього контрольного огляду електролічильника по 03.12.2014.

По-п'яте, знаходження Позивача в стадії санації не позбавляє обов'язку Позивача відшкодовувати збитки за порушення ПКЕЕ. Параметри , які слугували для розрахунку вартості недорахованої електроенергії, зазначені в Додатку 4А до Договору №50302 Сторонами не переглядались.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2015р., відповідно до ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та оголошено в судовому засіданні перерву до 22.04.2015р.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у відзивах.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2005р. між Акціонерним товариством закритого типу "Консул" (далі - споживач) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - постачальник) укладено Договір № 50302 на постачання електричної енергії (далі - Договір).

27.12.2013 року сторонами підписано Додаткову угоду до Договору від 28.12.2005р. № 50302 (о/р 50302012) на постачання електричної енергії.

Пунктом першим Додаткової угоди від 27.12.2013 сторони погодили викласти Договір від 28.12.2005р. № 50302 (о/р 50302012) в новій редакції згідно з додатком 1 до цієї угоди.

Згідно п. 1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживачу з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 4.2.3. Договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням. У разі таких дій споживача: самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

20 січня 2015 року відбулось засідання комісії ПАТ «Київенерго» по розгляду акта про порушення № 36447 від 26.11.2014 р. (далі - Комісія), яке було оформлене протоколом № 788 від 20.01.2015 р. (далі - Протокол № 788).

Комісією ПАТ «Київенерго» було прийнято рішення про те, що АОЗТ «Консул» підлягає сплаті 291 276,22 грн. вартості недорахованої електричної енергії за період з 02.06.2014 р. по 03.12.2014 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що рішення Комісії від 20.01.2015 р. є незаконним та таким, що підлягає скасуванню на підставі нижчевикладеного.

Відповідно до Протоколу № 788 споживач АТЗТ «Консул» на об'єкті: будівельний майданчик за адресою вул. Верхній Вал, 28/12 порушив Правила користування електричною енергією, а саме: порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. 3.2, 3.3, 10.2 ПКЕЕ, виявлені ознаки пошкодження лічильника електричної енергії - розбите скло, пошкодження цілісності корпусу, пошкоджена цілісність пломбувального матеріалу, а саме тросу пломби вхідного контролю, що призводить до змінення показів.

Вищевказане рішення було прийнято на підставі зокрема Акту про порушення № 36447 від 26.11.2014 р. та Акту проведення експертизи лічильників електроенергії від 17.12.2014 № 2986.

Відповідно до Акту про порушення № 36447 виявлені ознаки пошкодження лічильника електричної енергії - розбите скло, пошкодження цілісності корпусу, пошкоджена цілісність пломбувального матеріалу, а саме тросу пломби вхідного контролю, що призводить до змінення показів.

Відповідно до Акту проведення експертизи лічильників електроенергії від 17.12.2014 № 2986, комісія СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» провела експертизу лічильника № 0183709. За результатами огляду корпус: механічно пошкоджений; пломби повірки: металева 1 шт. - не пошкоджена; пломби виробника: металева 1 шт, пластмасова 1 шт. № 0512776 - не пошкоджені; пломба енергопостачальника № 75259357 - не пошкоджена.

Висновок: за результатами експертизи лічильник № 0183709, типу NIK 2303 АРК1, дата повірки 13/1 визнано непридатним для подальшої експлуатації. Наявність втручання в роботу лічильника: внаслідок механічного пошкодження корпусу лічильника встановити ознаки втручання, метрологічні параметри неможливо. Поточні показники встановлено за допомогою стороннього джерела струму.

Таким чином, інформація, що міститься у Акті про порушення № 36447 не відповідає даним Акту проведення експертизи лічильників електроенергії від 17.12.2014 № 2986, а саме: у Акті про порушення № 36447 зазначено, що пошкоджена цілісність пломбувального матеріалу, а саме тросу пломби вхідного контролю, що призводить до змінення показів; у Акті проведення експертизи лічильників електроенергії від 17.12.2014 № 2986 пломби не пошкоджені, і встановити ознаки втручання неможливо.

Однак Комісія, приймаючи рішення від 20.01.2015 р. на це уваги не звернула і вирішила, що факт викрадання електроенергії АТЗТ «Консул» є встановленим.

Крім цього, для Розрахунку вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за Актом порушень Правил користування електричною енергією від 26.11.2014 р. № 36447 режим роботи АТЗТ «Консул» на об'єкті визначений у розмірі 16 годин на добу і 6 днів на тиждень.

Але це не відповідає дійсності. Постановою Господарського суду м. Києва по справі № 50/624-6 від 11 лютого 2011 року АТЗТ «Консул» визнано банкрутом. З цього моменту Позивач ніякої господарської діяльності не проводить, в тому числі і на об'єкті за адресою вул. Верхній Вал, 28/12. Таким чином, Відповідач здійснив розрахунок вартості електричної енергії, нібито використаної Позивачем поза засобами обліку, виходячи з помилкового припущення, що на об'єкті проводяться будівельні роботи 16 годин на добу, 6 днів на тиждень.

Виходячи з Акту проведення експертизи лічильників електроенергії від 17.12.2014 № 2986 цілісність пломб порушена не була, а те, що пошкодження лічильника № 0183709 призвело до зміни показів приладу обліку встановлено не було.

Таким чином, рішення, прийняті Відповідачем 20.01.2015 р. і оформлені Протоколом № 788 не відповідають п. 6.40 ПКЕЕ та п. 2.1 Методики.

З огляду на вищевикладене, Акціонерне товариство закритого типу "Консул" вважає, що дане Рішення є незаконним, необгрунтованим, та суперечить вимогам чинного законодавства України та Договору, з огляду на що має бути скасовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" від 16.10.1997, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Крім того, відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ (далі - акт).

п. 4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 (далі - Методика), визначено, що факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

п. 4.6. Методики визначено, що в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

Матеріалами справи підтверджується, що при здійсненні планової технічної перевірки Відповідачем, зафіксовано з боку Позивача порушення ПКЕЕ, а саме виявленні ознаки пошкодження лічильника електричної енергії - розбите скло, пошкодження цілісності корпусу, у зв'язку з чим складено Акт про порушення ПКЕЕ № 36447 від 26.11.2014р.

20.01.2015 року відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що супроводжувалось веденням протоколу № 788.

Відповідно до Протоколу від 20.01.2015р. № 788 комісією прийнято рішення провести нарахування за Актом порушення № 36447 від 26.11.2014р. згідно п. 2.5., 2.4. та за формулою 2.4. Методики з 02.06.2014 (з дати останнього контрольного огляду електролічильника) по 03.12.2014 (момент усунення порушення).

Пункт 2.5. передбачає відповідальність за порушення, які зазначені у пункті 1-3 пункту 2.1. Методики, а саме - пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), за формулою передбаченою п. 2.4. Методики: Wдоб = Р*tдоб*Кв, де:

Р - потужність (кВт), визначена як: дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, не допуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів. відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність) Потужність = 109,58 кВт.

t - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що доб становить:

- при однозмінній роботі споживача -t = 8;

- при двозмінній роботі споживача -t = 16;

- при тризмінній роботі споживача - t = 24;

- при інших режимах роботи визначається на підставі Договору

Тривалість роботи струмоприймачів визначена відповідно до Додатку 4-А до Договору № 50302 протягом 16 годин на добу, 6 днів на тиждень. К (К) - коефіцієнт використання струмоприймачів. За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К = 0,5.

У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним К = 0,75.

Коефіцієнт трансформації взято 0,75.

Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Підпунктом 3 пункту 2.1. Методики визначено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного а порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює її експлуатацію на підставі відповідного договору (пункт 3.2 Правил користування електричною енергією). Також, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3 Правил користування електричною енергією).

Тобто, враховуючи вищезазначене, самого факту пошкодження цілісності корпусу приладу обліку (в даному випадку - розбите скло) є достатньою для застосування Методики.

Суд не погоджується з доводами позивача, оскільки його позиція не підкріплена доказами, тому наведені позивачем обставини не є підставами для скасування рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», що викладено в протоколі № 788 від 20.01.2015р., що передбачено положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та не передбачено умовами самого договору.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він заявив позовні вимоги.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2015р.

Суддя Трофименко Т.Ю.