Рішення № 43840373, 29.04.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2015 р. Справа № 903/316/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Степанкевича Олега Григоровича

про стягнення 24 646,46 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Поетова А.С., до.№К-189 від 29.12.2014 року

від відповідача: н/з

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть: Позивач ставив вимогу стягнути з відповідача ФОП Степанкевича О.Г. 26 146,46 грн., з них 19 932,99 грн. заборгованості, 1871,37 грн. пені, 1638,02 грн. відсотків річних, 2704,08 грн. інфляційних.

Заявлену вимогу обґрунтовує з посиланням на договір поставки №341/р-14 від 08.07.2014 року, на виконання якого в період з 13.08.2014 року по 04.02.2015 року було поставлено відповідачу товарно матеріальні цінності за видатковими накладними на суму 20 932,99 грн.

За умовами договору (п.2.3) оплата протягом 30 робочих днів з моменту отримання товару, однак відповідачем сплачено лише 1000 грн., заборгованість складає 19 932,99 грн. на яку на підставі п.6.2 договору нараховано пеню в сумі 1871,37 грн., згідно ч.2 ст.625 ЦК України та п.11.5 договору 30% річних в сумі 1638,02 грн. та 2704,08 грн. інфляційних.

Заявою від 14.04.2015 року №521 позивач зменшив суму позову в зв'язку з частковою сплатою боргу в сумі 1500 грн. та просить стягнути 18 432,99 грн. заборгованості, 1871,37 грн. пені, 1638,02 грн. - 30% річних та 2704,08 грн. інфляційних.

Відповідач пояснень по суті заявлених вимог не прдставив, ухвала суду про порушення провадження у справі від 25.03.2015 року, направлена за адресою вказаною в позовній заяві повернулась без вручення адресату з відміткою пошти "не проживає".

В п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Тому якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації-адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.04.2015 року направлялись відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві смт.Сенкевичівка, вул.Будки,44, яка відповідає адресі згідно витягу з ЄДРПОУ.

Оскільки суд повністю виконав процесуальні дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, підстави для відкладення розгляду спору відсутні і суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст.75 ГПК України.

З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається, що 08.04.2014 року між сторонами по справі було укладено договір поставки №341/Р-14 з додатком №1 (а.с.8-10).

На виконання даного договору в період з серпня 2014 року по лютий 2015 року було поставлено відповідачу товару на загальну суму 20 932,99 грн. згідно видаткових накладних №№МР00069384 від 13.08.2014 року, МР00087036 від 08.10.2014 року, МР00087045 від 08.10.2014 року, МР00009952 від 04.02.2015 року (а.с.11-15).

По пункту 2.3 договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар протягом 30 робочих днів календарних днів з моменту отримання товару.

Як слідує з матеріалів справи оплата товару відповідачем була проведена на суму 1000 грн., що підтверджується виписками банку (а.с.16-17).

Після пред'явлення позову відповідачем було перераховано за товар ще 1500 грн., що підтверджується виписками банку за 06-09.04.2015 року (а.с.26-30), тому заявою від 14.04.2015 року №521 позивач зменшив суму позову та просить стягнути з відповідача 24 646,46 грн., з них 18 432,99 грн. основного боргу, 1871,37 грн. пені, 1638,02 грн. - 3% річних, 2704,08 грн. інфляційних.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності суд дійшов висновку, що вимога позивача згідно заяви про зменшення суми позову підставна та підлягає задоволенню, провадження у справі на суму 1500 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Так, як слідує з матеріалів справи зобов'язання між сторонами виникли з договору поставки, які регулюються нормами статті 712 ЦК України.

Так, за ст.712 ЦК України договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем товару на загальну суму 20 932,99 грн., який відповідачем сплачено на суму 1000 грн. до пред'явлення позову та 1500 грн. після подачі позову до суду, сума заборгованості 18 432,99 грн. підтверджена належними доказами та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.6.2 договору у разі порушення Покупцем грошового зобов'язання, передбаченого п.2.3 договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

По п.6.6 нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання продовжується протягом всього терміну позовної давності.

Згідно п.11.4 термін позовної давності за вимогами щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) відсотки за неправомірне користування чужими коштами становить три роки.

За розрахунком позивача сума пені складає 1871,37 грн., яку слід стягнути з відповідача.(а.с.4).

За частиною 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

По пункту 11.5 договору у разі прострочення виконання Покупцем грошових зобов'язань за даним договором Покупець сплачує Постачальнику за неправомірне користування чужими коштами 30% річних від суми заборгованості.

Відповідно до розрахунку позивача сума 30% річних становить 1638,02 грн., інфляційних - 2704,08 грн., які нараховано на заборгованість з врахуванням терміну оплати товару та п.11.5 договору, тому в даній частині позов слід задовольнити.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, заборгованість в сумі 1500 грн. погашена після пред'явлення позову, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526,610,612,625,655,692,712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-

Вирішив

1. Припинити провадження у справі на суму 1500 грн.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Степанкевича Олега Григоровича (45750, Волинська обл., Горохівський р-н., смт.Сенкевичівка, вул.Будки, 44, ід. код. 2526606525) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» (45200, Волинська обл., м.Ківерці, вул.Шевченка, 35, п/р 26009055458204 у ВГРУ «ПриватБанк» м.Луцька, МФО 303440, ід. код 35184264) 24 646,46 грн., з них 18 432,99 грн. заборгованості, 1871,37 грн. пені, 1638,02 грн. 30% річних, 2704,08 грн. інфляційних, а також 1827 грн. витрат по судовому збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

29.04.2015

Суддя С. В. Костюк