Рішення № 43840313, 28.04.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 квітня 2015 р. Справа № 903/400/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську

до приватного акціонерного товариства "Оснастка-Інструмент"

про стягнення 894,05грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: н/в

від відповідача: н/в

Суть спору:

Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську звернулось з позовом до приватного акціонерного товариства "Оснастка-Інструмент" про стягнення 894,05грн. заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог долучає розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на березень 2015р., картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.01.2015р. по 02.04.2015р.

Ухвалою суду від 09.04.2015р. порушено провадження у справі, зобов'язано відповідача подати суду пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301033082597 від 17.04.2015р. (а.с. 16).

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 09.04.2015р. не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, ухвала суду від 09.04.2015р. повернута органом поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з ЄДР адреса відповідача - ПАТ "Оснастка-Інструмент": м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, куди і направлялася ухвала суду від 09.04.2015р. (а.с.9).

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, були повідомлені ухвалою, що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, явку сторін не було визнано обов'язковою, господарський суд, визнав зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.12.2014р. було порушено провадження у справі №903/1253/14 за заявою кредитора Нововолинської ОДПІ та відкритого акціонерного товариства "Оснастка" до боржника приватного акціонерного товариства "Оснастка - Інструмент" про визнання банкрутом відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Волинської області від 07.04.2015р. припинено процедуру розпорядження майном ПАТ "Оснастка - Інструмент", ПАТ "Оснастка - Інструмент" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Отже, управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську є поточним кредитором, так як звертається до суду з вимогами, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19 січня 2013 року) дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Вищий господарський суд України в п. 8.6 рекомендації президії № 04-5/1193 від 04 червня 2004 року "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" роз'яснив, що суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження. Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку.

Вказана правова позиція Вищого господарського суду України викладена у постановах по справах № 909/286/14 від 06 серпня 2014 року, № 920/935/14 від 15 жовтня 2014 року, № 920/230/14 від 09 грудня 2014 року.

Таким чином, даний спір підвідомчий господарському суду Волинської області, а вимоги, заявлені у позовній заяві, є поточними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» приватне акціонерне товариство "Оснастка - Інструмент" є страхувальником і зареєстровано як платник страхових внесків приватного акціонерного товариства "Оснастка - Інструмент".

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації в територіальному органі Пенсійного фонду.

За змістом частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним вище, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункти 6.4., 6.5 Інструкції).

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9. Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8. Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень 2015р. (а.с. 5).

Відповідно до зазначеного розрахунку, сума, що підлягає відшкодуванню за списком №2, становить 894,05грн. (а.с. 6-7).

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за березень 2015р. відповідачем у визначені строки не сплачена, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідача 894,05грн. боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №2 за березень 2015р.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Пенсійний фонд України звільняється від сплати судового збору.

Вищий господарський суд України у п. 4.5 постанови пленуму від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розподілу VI Господарського процесуального кодексу України" зауважив, що у випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, у разі до задоволення позову повністю судовий збір стягується з відповідача повністю в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, господарський суд, керуючись ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за мінімальною ставкою в сумі 1 827,00грн. відносить на нього.

Беручи до уваги викладене, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Оснастка - Інструмент" (м.Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 23252141) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську (м. Нововолинськ, пр.Дружби, 8, код ЄДРПОУ 20124939) 894,05грн. боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 за березень 2015 року.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Оснастка - Інструмент" (м.Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 23252141) в доход державного бюджету України 1 827,00грн. судового збору.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення

складено 29.04.2015р.

Суддя С.Т. Філатова