Рішення № 43839465, 16.04.2015, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/540/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого-судді: Котьо І.В.

при секретарі: Мартошенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів, -

встановив:

Позивач подав до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на ту обставину, що 30 серпня 2012 року між нею та відповідачем - ПАТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № 910.17699, згідно умов якого вона отримала від відповідача кредит для придбання транспортного засобу марки GEELY модель 1,5 Ly в сумі 58329,9 грн. з обов'язком сплатити відсотки за користування кредитом та повернення у строк до 30 серпня 2018 року шляхом здійснення щомісячного погашення згідно графіку, який в свою чергу є додатком №1 до кредитного договору. При цьому, згідно пунктів 1 і 4 параграфу 2 кредитного договору за користування кредитом вона сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки збільшена на 6,8800% (маржа), станом на день укладення цього договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління ПАТ «Ідея Банк», становить 16,1100%, що разом з маржою складає змінювану процентну ставку в розмірі 22,9900%. Крім цього, для забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 30 серпня 2012 року між нею та відповідачем також було укладено договір застави транспортного засобу № 910.17699, згідно умов якого вона передала у заставу відповідачеві належний їй вказаний вище транспортний засіб. Як зазначає позивач, 04 вересня 2013 року вона звернулася до відповідача з заявою про одержання довідки про залишок заборгованості та довідки (виписки) про рух грошових коштів за кредитним договором. 12 вересня 2013 року відповідачем на ім'я позивача було складено лист № 16.1-06/73022, згідно змісту якого з 01 квітня 2013 року відповідачем змінено графік сплати ануїтентних платежів шляхом збільшення відсоткової ставки за кредитним договором внаслідок збільшення її змінної частини. 02 жовтня 2013 року, не одержавши від відповідача запитаної довідки, позивач повторно звернулася до відповідача надіславши йому поштою заяву від 30 вересня 2013 року про одержання довідки про залишок заборгованості та довідки (виписки) про рух грошових коштів за кредитним договором а також одночасно з нею надіслала заяву в якій зазначила про свою незгоду з збільшенням останнім відсоткової ставки за користування кредитом, які відповідач одержав рекомендованим листом 07 жовтня 2013 року. 31 жовтня 2013 року відповідач на заяву позивача, зареєстровану за вх.№ 7790 від 08 жовтня 2013 року, своїм листом № 16.1-06/87897 повідомив позивачеві реквізити для сплати комісії в сумі 150 грн. за одержання довідки про рух коштів по рахунку. При цьому, 06 грудня 2013 року позивач надіслала відповідачеві чергову заяву від 06 грудня 2013 року про одержання довідки про залишок заборгованості та довідки (виписки) про рух грошових коштів за кредитним договором, яку відповідач одержав рекомендованим листом 08 грудня 2013 року. 19 лютого 2014 року позивач здійснила оплату комісії за одержання довідки про рух коштів по рахунку, але як зазначає позивач фактично одержала довідку тільки в травні 2014 року. В свою чергу станом на 30 грудня 2014 року позивач здійснила погашення заборгованості за кредитним договором № 910.17699 від 30 серпня 2012 року. У зв'язку з незгодою із збільшенням змінної частини відсоткової ставки за користування кредитом та для захисту своїх прав, як споживача, позивач змушена пред'явити до відповідача даний позов шляхом подання її представником до суду відповідної позовної заяви, в якому останній просив суд визнати недійсними умови пункту 5 параграфу 2 кредитного договору № 910.17699 укладеного між позивачем та відповідачем про надання відповідачеві права змінювати розмір процентної ставки без внесення змін (доповнень) до кредитного договору; визнати незаконними дії відповідача щодо зміни змінної процентної ставки за зазначеним кредитним договором ставки з 01 квітня 2013 року з 22,99% на 24,39% та такими, що порушують права позивача, як споживача; зобов'язати відповідача здійснити перерахування здійснених позивачем платежів за зазначеним кредитним договором з урахуванням відсоткової ставки за користування кредитними коштами у розмірі 22,99%; та стягнути з відповідача на користь позивача понесені останньою судові витрати.

Протягом розгляду справи представник позивача збільшила розмір заявлених позовних вимог, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила суд визнати недійсними умови пункту 5 параграфу 2 кредитного договору № 910.17699 укладеного між позивачем та відповідачем про надання відповідачеві права змінювати розмір процентної ставки без внесення змін (доповнень) до кредитного договору; визнати незаконними дії відповідача щодо зміни змінної процентної ставки за зазначеним кредитним договором ставки з 01 квітня 2013 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахування здійснених позивачем платежів за зазначеним кредитним договором з урахуванням відсоткової ставки за користування кредитними коштами у розмірі 22,99%; стягнути з відповідача на користь позивача зайво стягнуту різницю відсоткової ставки в сумі 19128,88 грн., визнати незаконними дії відповідача щодо утримання з позивача штрафних санкцій в сумі 1052,1 грн. і стягнути з відповідача на користь позивача зазначену 1052,1 грн.; визнати незаконними дії відповідача щодо зміни стягнення з позивача комісії за надання послуг банку з отримання банківської виписки в сумі 150 грн. і комісії за надання послуг банку по проведенню операції по погашенню кредиту в сумі 65 грн.; та понесені позивачем судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Протягом розгляду справи представник позивача збільшила розмір заявлених позовних вимог, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просить суд визнати недійсними умови пункту 5 параграфу 2 кредитного договору № 910.17699 укладеного між позивачем та відповідачем про надання відповідачеві права змінювати розмір процентної ставки без внесення змін (доповнень) до кредитного договору; визнати незаконними дії відповідача щодо зміни змінної процентної ставки за зазначеним кредитним договором ставки з 01 квітня 2013 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахування здійснених позивачем платежів за зазначеним кредитним договором з урахуванням відсоткової ставки за користування кредитними коштами у розмірі 22,99%; стягнути з відповідача на користь позивача зайво стягнуту різницю відсоткової ставки в сумі 19128,88 грн., незаконно стягнуті штрафні санкції в сумі 1052,1 грн., комісію за надання послуг банку з отримання банківської виписки в сумі 150 грн., комісію за надання послуг банку по проведенню операції по погашенню кредиту в сумі 65 грн. та понесені позивачем судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, про час і місце судового розгляду була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог передбачених ч.ч.4-5 ст. 74 та ч.5 ст. 76 ЦПК України, про що свідчить наявна в матеріалах справи відповідна розписка (а.с.63). При цьому, представник позивача - ОСОБА_2 звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просила розглянути справу за її відсутності та зазначила, що заявлений позов підтримує, просить його задовольнити і не заперечує проти заочного розгляду справи. Згідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача - ПАТ «Ідея Банк» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду відповідач був своєчасно повідомлений належним чином у порядку встановленому ч.ч.4-5 ст. 74 ЦПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи відповідне повідомлення ф.119 № 7900812209724 відділення поштового зв'язку № 8 Львівської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» про вручення 23 березня 2015 року рекомендованого поштового відправлення № 7303404155316 із повісткою про виклик (а.с.65). Зі згоди представника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що 30 серпня 2012 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір № 910.17699, згідно умов якого позивач ОСОБА_1 отримала від відповідача ПАТ «Ідея Банк» кредит для придбання транспортного засобу марки GEELY модель 1,5 Ly в сумі 58329,9 грн. з обов'язком сплатити відсотки за користування кредитом та повернення у строк до 30 серпня 2018 року шляхом здійснення щомісячного погашення згідно графіку, який в свою чергу є додатком №1 до кредитного договору. При цьому, згідно пунктів 1 і 4 параграфу 2 кредитного договору за користування кредитом вона сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки збільшена на 6,8800% (маржа), станом на день укладення цього договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління ПАТ «Ідея Банк», становить 16,1100%, що разом з маржою складає змінювану процентну ставку в розмірі 22,9900%. Крім цього, для забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 30 серпня 2012 року між сторонами у справі також було укладено договір застави транспортного засобу № 910.17699, згідно умов якого позивач ОСОБА_1 передала у заставу відповідачеві ПАТ «Ідея Банк» належний їй вказаний вище транспортний засіб. 04 вересня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача ПАТ «Ідея Банк» з заявою про одержання довідки про залишок заборгованості та довідки (виписки) про рух грошових коштів за кредитним договором. 12 вересня 2013 року відповідачем на ім'я позивача ОСОБА_1, у відповідь на звернення позивача зареєстроване за вх.№ 6472 від 27 серпня 2013 року, було складено лист № 16.1-06/73022, згідно змісту якого з 01 квітня 2013 року відповідачем змінено графік сплати ануїтентних платежів шляхом збільшення відсоткової ставки за кредитним договором внаслідок збільшення її змінної частини. 02 жовтня 2013 року, не одержавши від відповідача запитаної довідки, позивач ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача надіславши йому поштою заяву від 30 вересня 2013 року про одержання довідки про залишок заборгованості та довідки (виписки) про рух грошових коштів за кредитним договором, а також одночасно з нею надіслала заяву в якій зазначила про свою незгоду з збільшенням останнім відсоткової ставки за користування кредитом, які відповідач одержав рекомендованим листом 07 жовтня 2013 року, що підтверджується фіскальним чеком виданим відділення поштового зв'язку № 3 Херсонської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» 02 жовтня 2013 року № 4433 та повідомленням ф.119 № 7900811113898 відділення поштового зв'язку № 8 Львівської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» про вручення 07 жовтня 2013 року рекомендованого поштового відправлення № 7300322339100 із повісткою про виклик. 31 жовтня 2013 року відповідач на заяву позивача, зареєстровану за вх.№ 7790 від 08 жовтня 2013 року, своїм листом № 16.1-06/87897 повідомив позивачеві ОСОБА_1 реквізити для сплати комісії в сумі 150 грн. за одержання довідки про рух коштів по рахунку. При цьому, 06 грудня 2013 року позивач надіслала відповідачеві чергову заяву від 06 грудня 2013 року про одержання довідки про залишок заборгованості та довідки (виписки) про рух грошових коштів за кредитним договором, яку відповідач одержав рекомендованим листом 08 грудня 2013 року, про що свідчить фіскальний чек виданий відділенням поштового зв'язку № 3 Херсонської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» 06 грудня 2013 року № 7121 та повідомленням ф.119 № 7900811626887 відділення поштового зв'язку № 8 Львівської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» про вручення 08 грудня 2013 року рекомендованого поштового відправлення № 7302101072810 із повісткою про виклик. 19 лютого 2014 року, згідно квитанції № 19-2514900/С виданої Херсонським відділенням ПАТ «Банк національний кредит», позивач ОСОБА_1 здійснила оплату комісії за одержання довідки про рух коштів по рахунку, але фактично позивач одержала виписку/особовий рахунок від 03 квітня 2014 року тільки в травні 2014 року. В свою чергу станом на 30 грудня 2014 року позивач ОСОБА_1 здійснила погашення заборгованості за кредитним договором № 910.17699 від 30 серпня 2012 року, про що свідчить повідомлення Херсонського відділення № 1 ПАТ «Ідея Банк» від 30 серпня 2012 року № 68-9/202.

Відповідно до положень ч.ч.1-2, 4 ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

При цьому, обґрунтування заявлених позовних вимог посиланням на ту обставину, що збільшення відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку є порушенням чинного законодавства та умов кредитного договору, є безпідставними так як воно суперечить змісту положень ч.4 ст. 10561 ЦК України, за умови дотримання строків і порядку повідомлення позичальника про зміну змінюваної відсоткової ставки, та пункту 3 ч.5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII, згідно якого до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Однак, з матеріалів позову не вбачається підтвердження тієї обставини, що відповідач при самостійній зміні з 01 квітня 2013 року розміру змінюваної процентної ставки за кредитом дотримався вимог другого речення ч.4 ст. 10561 ЦК України про письмове повідомлення позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. При цьому, в позовній заяві зазначено, що позивач дізналася про самостійну зміну відповідачем з 01 квітня 2013 року розміру змінюваної процентної ставки за кредитом з листа останнього від 12 вересня 2013 року за вих.№ 16.1-06/73022, а в позовній заяві пред'явлені позовні вимоги обґрунтовується також і посиланням на недотримання відповідачем положень щодо своєчасного повідомлення позивача, як споживача, про зазначену зміну. В свою чергу протягом розгляду судом справи відповідач на спростування обставин викладених в позові не надав суду доказів на підтвердження тієї обставини, що ним було виконано зазначену вимогу.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що пред'явлений позивачем до відповідача позов в частині визнання недійсною здійсненої відповідачем зміни змінної процентної ставки за зазначеним кредитним договором ставки з 01 квітня 2013 року; зобов'язання відповідача здійснити перерахування здійснених позивачем платежів за зазначеним кредитним договором з урахуванням відсоткової ставки за користування кредитними коштами у розмірі 22,99%; стягнення з відповідача на користь позивача зайво стягнутої різниці відсоткової ставки в сумі 19128,88 грн., безпідставно стягнутих штрафних санкції в сумі 1052,1 грн., комісії за надання послуг банку з отримання банківської виписки в сумі 150 грн., комісії за надання послуг банку по проведенню операції по погашенню кредиту в сумі 65 грн. є обґрунтованим у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

При цьому, згідно положень першого абзацу пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року № 5, при постановленні рішення, яким суд зобов'язує продавця, виготівника, виконавця вчинити певні дії на захист прав споживачів (наприклад, провести ремонт, здійснити обмін, заміну, купівлю-продаж), у резолютивній частині необхідно вказувати строк, протягом якого після набрання рішенням законної сили відповідач зобов'язаний це зробити.

В свою чергу пред'явлений позивачем до відповідача позов в частині визнання недійсним умови пункту 5 параграфу 2 кредитного договору № 910.17699 укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 про надання ПАТ «Ідея Банк» права змінювати розмір процентної ставки без внесення змін (доповнень) до кредитного договору є необґрунтованими так як зміст даної умови не суперечить положенням ч.ч.1-2, 4 ст. 10561 ЦК України у зв'язку з чим в задоволенні зазначеної позовної вимоги необхідно відмовити.

Крім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн., що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені. При цьому, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,6 грн., від сплати якого позивач, як споживач, був звільнений на підставі пункту 7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. 10561 ЦК України, ст.ст. 5, 11, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII, суд -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Визнати недійсною здійснену публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» зміну змінної процентної ставки за кредитним договором № 910.17699 укладеним 30 серпня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 ставки з 01 квітня 2013 року.

Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» протягом одного місяця, після набрання даним рішенням законної сили, здійснити перерахування здійснених ОСОБА_1 платежів за кредитним договором № 910.17699 від 30 серпня 2012 року з урахуванням відсоткової ставки за користування кредитними коштами у розмірі 22,99%.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 зайво сплачену різницю відсоткової ставки в сумі 19128,88 грн., стягнуті штрафні санкції в сумі 1052,1 грн., комісію за надання послуг банку з отримання банківської виписки в сумі 150 грн. та комісію за надання послуг банку по проведенню операції по погашенню кредиту в сумі 65 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог про визнання недійсним умови пункту 5 параграфу 2 кредитного договору № 910.17699 укладеного між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 про надання ПАТ «Ідея Банк» права змінювати розмір процентної ставки без внесення змін (доповнень) до кредитного договору відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,6 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції, яким є Комсомольський районний суд м. Херсона, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І. В. Котьо