Рішення № 43839033, 24.04.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/11/15-ц

Провадження №2/592/543/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Корольової Г.Ю.

при секретарі П'янтківському А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання та догляду, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачкою умови укладеного договору довічного утримання від 05.09.2005 року, згідно якого позивач передав у власність відповідачці належну йому 41/100 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарчих та побутових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а відповідачка зобов'язувалася довічно повністю утримувати (доглядати) позивача, забезпечувати продуктами харчування, одягом, медичними препаратами, необхідною допомогою і зберігати в його довічному безоплатному користуванні з правом довічного безкоштовного проживання вищезгадану частину житлового будинку, але з серпня 2014 року при поверненні до вищеозначеного будинку зрозумів, що відповідачкою не виконуються зобов'язання, взятих нею за договором. До серпня 2014 року він проживав за адресою дружини і не відчував незручності, але при розлученні з дружиною і при поверненні до будинку, де проживає відповідачка та його онука опинився у непорадному стані та без забезпечення продуктами харчування, одягу та медичними ліками та не надає ключі від будинку і змушений чекати, коли повернеться відповідачка або онука і тільки після звернення до правоохоронних органів отримав ключі від будинку, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, при цьому позивач не заперечував, що під час його перебування у лікарні, позивачка надавала йому матеріальну допомогу та приносила продукти харчування, а пізніше придбала йому окуляри, але прохає позов задовольнити.

Відповідачка та її представники в судовому засіданні не згодні з позовними вимогами, посилаючись на те, що відповідачка належним чином виконувала свої зобов'язання по догляду за позивачем, забезпечувала його продуктами харчування, одягом, медичними ліками, сплачувала за операцію, але коли позивач повернувся після розірвання шлюбу з дружиною до спірного будинку, почав уникати допомоги, висловлювати своє незадоволення і створювати перешкоди з приводу надання йому продуктів харчування і відмовлятися істи їжу, яку готувала для всієї сім'ї.

Вислухавши всіх учасників судового провадження, покази свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 серпня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, згідно п.1 ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 41/100 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов'язалась забезпечити ОСОБА_1 утриманням довічно (доглядати) та забезпечувати його продуктами харчування, одягом, медичними препаратами, необхідною допомогою і зберігати в його довічному безоплатному користуванні з правом довічного безкоштовного проживання вищезгадану частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарчих та побутових будівель. Договір посвідчений державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори В.В. Чернишенко (а.с.6-7).

Згідно п.4 Договору довічного утримання, ОСОБА_2 зобов'язалась довічно повністю утримувати ОСОБА_1 забезпечуючи його харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою, а також зобов'язалась зберігати в його безкоштовному довічному користуванні зазначений в договорі частину будинку з відповідною частиною надвірних господарських та побутових будівель.

Згідно п.5 Договору довічного утримання, вартість матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду і необхідної допомоги) сторонами визначена в розмірі 150 грн. щомісячно (така підлягає індексації у порядку встановленому законом).

Згідно п.6 Договору довічного утримання, цей договір може бути розірваний за згодою сторін, а в разі відмови від добровільного розірвання однією із сторін або невиконання умов договору - через районний суд.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 проживав разом з ними 33 роки і ОСОБА_2 піклувалася за ним, приносила продукти харчування, одяг, а коли опинився в лікарні, надавала гроші на операцію та ліки. Також перебувала з ним в лікарні, приносила їжу. В серпні 2014 року позивач повернувся до свого будинку і чомусь стало його не влаштовувати утримання. Бачення таке, що це на користь або його брата або його доньки, яку раніше і не знав зовсім. Були випадки втрати ключів від квартири.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона знає ОСОБА_2 як гарну та турботливу людину і бачила, як вона неодноразово придбавала продукти харчування та готувала їжу, але це не подобалося ОСОБА_1

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду показали, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були гарні стосунки та доглядала його краще ніж рідні діти. Постійно піклувалася за нього і за 22 роки, що прожила в цьому будинку створила гарні умови.

Свідки ОСОБА_10 також підтвердила, що гарно відноситься до свого дідуся і мати постійно за ним доглядала, а останнім часом він почав висловлювати своє невдоволення догляду за ним, оскільки почав спілкуватися зі своєю донькою, яку раніше зовсім не визнавав і змінив своє ставлення як до неї, так і до її матері.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що після повернення його брата до своєї частини будинку, він почав скаржитися на неналежні умови догляду з боку його невістки і інколи стали приносити йому їжу.

Як встановлено судом до серпня 2014 року у відповідача не виникали претензії з приводу догляду за ним з боку позивачці, але після спільного проживання у спірному домоволодінні різко змінив своє відношення і перешкоджає позивачці виконувати належним чином обов'язки, покладені на нею Договором довічного утримання.

Відповідно до ч.1 ст.755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

Відповідно до ч.1 ст.756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 також звернулася до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання з підстав неможливості нею подальшого виконання зобов'язань з вини ОСОБА_1, який фактично відмовився від отримання догляду від нею, що не уможливлює в подальшому виконання взятих зобов'язань, крім того на думку суду, враховуючі відносини, що склалися між сторонами, в подальшому існування договірних зобов'язань за договором є недоцільним.

При таких обставинах справи ,суд вбачає правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог про розірвання договору довічного утримання, укладеного 05.09.2005 р. з позивачем.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки необхідно стягнути судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 755, 756 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання, укладеного 05.09.2005 року між ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), посвідчений державним нотаріусом Другої Сумської нотаріальної контори Чяернишенко В.В. та зареєстрований в реєстрі за №2-1035.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г.Ю. Корольова