Рішення № 43838029, 29.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/150/15-ц 29.04.2015 29.04.2015 29.04.2015

Провадження №22-ц/784/1096/15

Провадження № 22ц/784/1096/15 Головуючий у 1-ї інстанції Ітрін М.В.

Категорія 59 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

при секретарі: Шпонарській О.Ю.,

за участю: представника відповідача - Шевченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області

(далі - УПФУ в Новоодеському районі)

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року

за позовом

ОСОБА_3

до УПФУ в Новоодеському районі

про стягнення сум,

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до УПФУ в Новоодеському районі про стягнення сум.

В обґрунтування позову посилався на те, що 16 травня 2011 року на його адресу відповідачем була направлена вимога №500 про сплату боргу по страховим платежам за 2010 рік в сумі 1 261 грн. 92коп..

Ця вимога ним не виконана та оскаржена до адміністративного суду.

Однак за відкритим на підставі вимоги виконавчим провадженням, з позивача в період з 13 грудня 2011 року по 12 березня 2012 року стягнуто на користь УПФУ в Новоодеському районі 1 261 грн. 92 коп. боргу за страховими платежами, 126 грн. 19 коп. виконавчого збору та 32 грн. 00 коп. витрат на організацію та проведення виконавчих дій.

В наступному, постановою Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, ухвалено про скасування вимоги УПФУ в Новоодеському районі №500 від 16 травня 2011 року.

Але незважаючи на судове рішення та звернення позивача, відповідач не бажає повертати безпідставно отримані ним кошти та відшкодувати заподіяну позивачу ОСОБА_3 майнову шкоду.

Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути на його користь 1 261 грн. 92 коп., які були безпідставно і неправомірно отримані відповідачем, нараховану на них пеню в сумі 143 грн. 87 коп. та 158 грн. 19 коп. збитків.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено, ухвалено про стягнення на його користь з УПФУ в Новоодеському районі 1 563 грн. 98 коп., з яких: 1 261 грн. 92 коп. безпідставно отриманих коштів, 158 грн. 19 коп. завданих збитків і 143 грн. 87 коп. пені, а також 243 грн. 60коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Новоодеському районі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалите нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_3, які підтверджені письмовими доказами щодо безпідставно набутих відповідачем грошей в якості оплати недоїмки зі страхових внесків, та понесених внаслідок цього позивачем збитків у зв'язку з примусовим виконанням незаконної вимоги.

З такими висновками суду слід погодитися, оскільки вони відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому його майно (гроші). Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала в тому числі гроші, які були оплачені за незаконною вимогою УПФ в якості недоїмки зі страхових внесків згідно із частиною 3 статті 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому положення цієї статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однієї із сторін у зобов'язані.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 здійснював свою діяльність як фізична особа-підприємець, яку припинив з 14 липня 2014 року.

У вказаний період, а саме 16 травня 2011 року УПФУ в Новоодеському районі позивачу направлена вимога №500 про сплату недоїмки зі страхових платежів за 2010 рік в сумі 1 261 грн. 92 коп..

На підставі вищезазначеної вимоги Відділом державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження, за яким з позивача ОСОБА_3 примусово стягнуто на користь УПФУ в Новоодеському районі 1 261 грн. 92 коп., а також 158грн. 19 коп. витрат на організацію і проведення виконавчих дій та виконавчий збір.

В той же час, постановою Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2014 року за позовом ОСОБА_3 ухвалено про визнання протиправними дій УПФУ в Новоодеському районі щодо прийняття вимоги про сплату боргу №500 від 16 травня 2011 року про сплату недоїмки зі страхових внесків у розмірі 1 261 грн. 92 коп. зі скасуванням цієї вимоги.

Незважаючи на звернення позивача щодо повернення безпідставно стягнених з нього коштів, відповідач не бажає повертати отримані ним кошти та відшкодувати заподіяну позивачу майнову шкоду, а тому у ОСОБА_3 є усі підстави, передбачені частиною 3 статті 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для отримання пені у вірно розрахованому ним розмірі 143 грн. 87 коп..

Суд дав належну правову оцінку доказам, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, і дійшов правильного висновку, що дії відповідача УПФУ в Новоодеському районі щодо неповернення позивачу грошей, раніш безпідставно стягнених з нього є неправомірними, так як були отримані останнім без достатньої правової підстави.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, суд першої інстанції застосував саме ті норми матеріального закону, які підлягають застосуванню в цьому випадку, в тому числі ст.ст. 22, 1166, 1212 ЦПК України, ч. 3 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманої суми, пені та збитків, зазначив вірно складові загальної суми.

За таких обставин відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України рішення суду в цієї частині слід залишити без змін.

Доводи УПФУ в Новоодеському районі в апеляційній скарзі стосовно безпідставності застосування до даних правовідносин постанови адміністративного суду, є помилковими, так як саме за висновками вказаного рішення відпала підстава, за якою з позивача були стягнуті кошти, а тому ці кошти є такими, що безпідставно стягнені і підлягають негайному поверненню на користь ОСОБА_3 незалежно від часу їх стягнення та ухвалення судового рішення.

Щодо порушення судом юрисдикції спору, то такі доводи також не мають під собою обґрунтування, так як спір виник між фізичною та юридичною особами не з приводу виконання управлінських функцій суб'єктом владних повноважень, а з приводу набуття, збереження без достатньої правової підстави майна, а тому такій спір відноситься до компетенції судів загальної юрисдикції.

Разом з тим, стягуючи судові витрати з відповідача на користь позивача суд першої інстанції порушив порядок, передбачений статтею 88 ЦПК України. А тому, рішення суду в цієї частині підлягає скасуванню на підставі п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухвалення нового, яким ці витрати позивача слід компенсувати за рахунок держави, так як УПФ звільнено від сплати судових витрат.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу УПФУ в Новоодеському районі задовольнити частково.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року в частині стягнення судових витрат з УПФУ в Новоодеському районі на користь ОСОБА_3 скасувати та ухвалите в цієї частині нове, за яким стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп..

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді