Ухвала суду № 43836338, 20.04.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/5181/13 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.

Провадження № 22-ц/783/2858/15 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.

суддів- Кабаля І.І., Мельничук О.Я.,

секретар - Матяш С.І.,

з участю представника апелянта - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 30 грудня 2014 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «ВіЕС Банк» про поновлення пропущеного строку для пред»явлення виконавчого листа до виконання,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «ВіЕС Банк» звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред»явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30 грудня 2014 року заяву ПАТ «ВіЕс Банк» задоволено. Поновлено ПАТ «ВіЕс Банк» строк для предявлення до виконання виконавчого листа № 2/464/1340/13 про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_4 заборгованості по кредитному договору №KF 34468 від 02.03.2005 року в сумі 90677,51 дол. США у звязку із невиконанням умов мирової угоди.

Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд при постановленні оскаржуваної ухвали допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що вирішуючи питання про поновлення строку для пред»явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення суд повинен з»ясувати питання щодо причин пропуску такого та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред»явлення виконавчого документа до виконання. Тобто, законодавство дозволяє поновлення пропущеного строку для пре»явлення виконавчого документу до виконання лише за наявності поважних причин.

Звертає увагу й на те, що посилання заявника на дату отримання виконавчого листа 21.11.2014 року є безпідставним, оскільки, відповідно до п.2 ч. 2 ст.17 ЗУ «Про виконавче провадження» мирова угода, затверджена ухвалою суду є виконавчим документом, а тому необхідність, а також правові підстави отримання на підставі такої мирової угоди виконавчого документа відсутні. Оскільки, мирова угода була затверджена ухвалою Сихівського районного суду м.Львова 14.10.2013 року, набрала законної сили 21.10.2013 року, то строк пред»явлення її до виконання збіг 21.10.2014 року. В матеріалах справи наявні підтвердження отримання банком даної ухвали.

Чинним законодавством України не передбачено видачу судом виконавчого листа на підставі ухвали про затвердження мирової угоди, відповідно і відсутні правові підстави поновлення строку за таким виконавчим документом.

Всі ці обставин не були враховані судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.

Просить ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред»явлення виконавчого листа до виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_3 в підтримання мотивів, викладених в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення такої, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Складовою справедливого судового розгляду, згідно даної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, є своєчасне та повне виконання судових рішень, з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Статтею 22 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено наступні строки пред»явлення виконавчих документів до виконання: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження», встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ним юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ним юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред»явлені до виконання для виконання судових рішень протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За положеннями ст. 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк на пред'явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Встановлено, що 19 червня 2013 року Сихівським районним судом м. Львова по справі за позовом ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості ухвалено рішення про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором (а.с. 53-54).

14 жовтня 2013 року, в процесі виконання рішення суду від 19 червня 2013 року, по справі визнано мирову угоду. Ухвала про визнання мирової угоди ніким не оскаржувалася, і набрала законної сили 21 жовтня 203 року (а.с. 62).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали ПАТ «Фольксбанк» отримало 25 жовтня 2013 року (а.с.66).

Згідно із п.2 ч.2 ст.17 ЗУ «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, серед інших, ухвали судів у цивільних справах, у випадках, передбачених законом. Таким чином, ухвала про визнання мирової угоди є виконавчим документом і була отримана заявником ще 25 жовтня 2013 року.

Отримавши виконавчий документ ще у жовтні 2013 року, 23 вересня 2014 року ПАТ «ВіЕс Банк», за спливом майже року, звернувся до суду із заявою про видачу виконавчих листів (а.с.78), а 17 листопада 2014 року, тобто вже після спливу річного терміну пред»явлення виконавчих документів до виконання, представник ПАТ «ВіЕсБанк» подав до суду заяву, в якій просив суд залишити заяву про видачу виконавчих листів без розгляду (а.с.101). У цей же день ухвалою Сихівського районного суду м.Львова заяву банку задоволено, заяву ПАТ «ВіЕс Банк» про видачу виконавчих листів у справі №464/5181/13ц залишено без розгляду (а.с.102).

17 листопада 2014 року ПАТ «ВіЕс Банк» (поза межами терміну пред»явлення виконавчих документів до виконання) повторно звернувся із заявою про видачу виконавчого документа (а.с.104). Як вбачається з додаткового листа до справи, представник ПАТ «ВіЕс Банк» Швед В.Я. отримав два виконавчі листи 03 грудня 2014 року.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази

господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського

суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при

Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських,

адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про

адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Таким чином, ухвала про визнання мирової угоди є виконавчим документом і була отримана заявником ще 25 жовтня 2013 року. Строк пред»явлення її до виконання збіг 21 жовтня 2014 року. Поза межами цього строку заявник отримав ще й виконавчі листи, які також могли би бути пред»явлені до виконання, як виконавчі документи по цій справі, однак в передбачений законом річний строк, тобто до 21 жовтня 2014 року.

Задовольняючи заяву ПАТ «ВіЕсБанк» про поновлення строку для пред»явлення до виконання виконавчого листа №2/464/1340/13, суд першої інстанції виходив з того, що заявник пропустив строк пред»явлення виконавчого листа до виконання з незалежних від нього причин, які були зумовлені невиконанням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 умов мирової угоди, визнаної ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 14.10.2013 року, і прийшов до висновку, що заяву ПАТ «ВіЕсБанк» про поновлення пропущеного строку звернення виконавчого листа до виконання слід задоволити.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Задовільняючи заяву, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заявником не надано, а судом не здобуто доказів, які б вказували на те, що виконавчий документ - ухвала про визнання мирової угоди, яка була отримана заявником в межах строку, зазначеного в ст.21 ЗУ «Про виконавче провадження», пред»являлась до виконання, а виконавчі документи - виконавчі листи, отримані і пред'явлені до виконання поза межами строку, зазначеного в ст.21 ЗУ «Про виконавче провадження» з поважних на те причин. Посилання ж суду як на поважну причину на те, що виконавчий документ не пред»являвся до виконання з незалежних від заявника причин, які були зумовлені невиконанням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 умов мирової угоди, є взаємовиключаючим, оскільки логічним є твердження про те, що виконавчий документ пред»являється до виконання тоді, коли добровільне виконання не відбувається. В той же час в суді апеляційної інстанції було подано ряд світлокопій квитанцій, з яких вбачається, що відповідачами протягом листопада 2013 року - листопада 2014 року здійснено дев»ять оплат на виконання умов мирової угоди.

А відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно поновив пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Оскільки колегія суддів вважає, що питання про поновлення стягувачу строку пред»явлення виконавчого листа до виконання було вирішено судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального закону, то оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви стягувача про визнання поважною причини пропуску строку, який надається для пред»явлення виконавчого документа до виконання та поновлення пропущеного строку для пред»явлення до виконання виконавчого листа.

Керуючись ст. ст. 209 ч.3, 303, 304, 307 ч. 2 п. 2, 312 ч.1 п. 2, 313, 314 ч. 1 п. 6, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 грудня 2014 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВіЕСБанк» про визнання поважною причини пропуску строку, який надається для пред»явлення виконавчого документа до виконання та поновлення пропущеного строку для предявлення до виконання виконавчого листа №2/464/1340/13 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заборгованості по кредитному договору № KF 34468 від 02.03.2005 року в сумі 90677,51 дол.США у звязку із невиконанням умов мирової угоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання ухвалою Апеляційного суду законної сили.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Кабаль І.І.

Мельничук О.Я.