Вирок № 43834987, 29.04.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.04.2015

Справа № 320/2771/15- к

Провадження № 1-кп-320/312/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Притуло Л.В.,

при секретарі - Луценко П.В.,

за участю:

прокурора - Кулик О.О.,

захисника обвинуваченого - адвоката Лещенко Д.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження № 12015080140000781 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, що має середню освіту, неодруженого, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не засудженого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2015 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, знаходячись біля будинку № 388/1 по вулиці Дзержинського в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_2, маючи умисел на придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого, без передбаченого законом дозволу придбав 18 патронів, які є бойовими припасами - 5,45 мм. військовими проміжними патронами зразка 1974 року, які без передбаченого законом дозволу, зберігаючи при собі, носив по території м. Мелітополя до 19 години 00 хвилин 18 лютого 2015 року, коли робітники міліції, біля будинку № 58 по вул. Котовського в м. Мелітополі Запорізької області, при складанні відносно ОСОБА_2, який в цей час перебував в стані алкогольного сп'яніння, протоколу про адміністративне правопорушення, провели особистий огляд, в ході якого виявили та вилучили вищевказані патрони, які є бойовими припасами.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані на досудовому слідстві за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Кулик О.О. та підозрюваним ОСОБА_2 20 березня 2015 року укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з цією угодою ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнивши ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шести) місяців. На підставі п.п. 2, 3 ,4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державі чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відноситься до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України раніше не засуджений, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-психолога не перебуває.

Обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє положення частин 4, 5 ст. 474 КПК України.

Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Під час кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 скарги не подавав.

Угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідає інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2

Речові докази: 9 патронів (9 патронів було використано при проведенні експертизи № 136/зт від 27.02.2015 року), які є бойовими припасами - 5,45 мм. військовими проміжними патронами зразка 1974 року, які знаходяться на зберіганні в дозвільній системі Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, згідно квитанція № 15-002 від 14.03.2015 року, відповідно ст. 100 КПК України підлягають знищенню.

З обвинуваченого ОСОБА_2 слід стягнути витрати на проведення судово-балістичної експертизи.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 20.03.2015 року у кримінальному провадженні № 12015080140000781 про визнання винуватості, укладену між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Кулик Олександрою Олегівною та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_2 покласти обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополя, Запорізької області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер невідомий, витрати на проведення судово-балістичної експертизи № 136/зт від 27.02.2015 року у розмірі 736 (сімсот тридцять шість) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок на користь держави на р/р 31116115700009, в УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ - 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази: 9 патронів (9 патронів було використано при проведенні експертизи № 136/зт від 27.02.2015 року), які є бойовими припасами - 5,45 мм. військовими проміжними патронами зразка 1974 року, які знаходяться на зберіганні в дозвільній системі Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, згідно квитанція № 15-002 від 14.03.2015 року - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

СУДДЯ: Л. В. Притуло