Постанова № 43828506, 06.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 року 14:51 Справа № 0870/7069/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренка М.С.,

при секретарі судового засідання Ширшові А.А.,

за участю представників

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою : фізичної особи підприємця ОСОБА_3

до : Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про : визнання недійсним та скасування рішення про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку та визнати дії противоправними

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі-позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання недійсним та скасування Рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 22.06.2012 №6473/10/17 про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на підставі акту перевірки від 28.03.2012 №0025/01/01/22/НОМЕР_1 та визнати дії відповідача противоправними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, зокрема зазначив, що Рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 22.06.2012р. № 6473/10/17 про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку згідно ст, 299.16. на Підставі акту перевірки від 28.03.2012р. № 0025/01/01/22/НОМЕР_1 є безпідставним, не обґрунтованим та незаконним, а дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку виданого фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 протиправними.

Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, у судовому засіданні просив у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі, на підставі того, що позивачем здійснювалася діяльність, яку платникам єдиного податку здійснювати заборонено, а саме продаж ювелірних виробів. Крім того, зазначив, що перевірка проведена без порушень діючого законодавства, а акт перевірки став підставою для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.03.2012 працівниками Державної податкової служби в Автономній республіці Крим проведено перевірку позивача та за результатами перевірки складено ОСОБА_4 перевірки №0025/01/01/22/НОМЕР_1 від 28.03.2012 .

Правомірність призначення перевірки підтверджується копіями направлення на проведення перевірки №№ 45,46 від 26.03.2012.

Перевірка проводилася за місцем проведення господарської діяльності позивача по вул. Пушкіна, буд. 3, м. Сімферополь, АР Крим, а ні за місцем реєстрації позивача (м. Запоріжжя).

У ході фактичної перевірки позивача ревізорами-інспекторами ДПС в АР Крим виявлено порушення вимог, встановлених главою «спрощена система оподаткування, обліку та звітності» (п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ) - здійснення діяльності, яку платникам єдиного податку здійснювати заборонено.

За результатами перевірки було складено рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 22.06.2012р. № 6473/10/17, відповідно до якого, Відповідач повідомляє, що відповідно до акту фактичної перевірки ДПС в АР Крим від 28.03.2012 встановлено факт реалізації ювелірних виробів із срібла та порушення позивачем п. 291,5 ст.291 Податкового кодексу України.

Відповідач у судовому засіданні зазначив, що позивач мав право займатися лише тими видами діяльності, які зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку. Вказаний перелік виключає право позивача займатися роздрібною торгівлею ювелірними виробами.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив наступне :

відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії А № 064011 від 31.01.2012р. позивач є платником єдиного податку 2 категорії, за ставкою податку 20 % та має право здійснювати наступний вид господарської діяльності: номер згідно КВЕД ДК 09-2005 - 71.40.0. Прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку за місцем проведення господарської діяльності по вул. Пушкіна, буд. 3, м. Сімферополь, АР Крим.

Згідно ч. 30 п. 291.7. ст. 291 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміється прокат речей особистого користування та побутових товарів.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009-2005 «Класифікатор видів економічної діяльності», прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. № 375, вид господарської діяльності підкласу 71.40.0 включає в себе:

Прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку Цей підклас включає:

прокат виробів для домашніх господарств, підприємств та організацій: текстильних виробів, одягу, взуття; меблів, виробів зі скла та кераміки, кухонного та столового посуду, побутових електроприладів, ручних інструментів тощо; прогулянкових човнів та суден, велосипедів, спортивного інвентарю; ювелірних виробів, музичних інструментів, театральних декорацій та костюмів, аудіо- та відеопродукції, квітів та інших рослин тощо.

Цей підклас не включає:

оренду особистих автомобілів та легкових автофургонів, мотоциклів, житлових автофургонів та причепів, трешерів тощо (див. 71.10, 71.21)

надання бібліотеками книг, газет, журналів, прокат платівок відеокасет і цифрових відеодисків (див. 92.51.1)

прокат пральнями білизни, робочого одягу та інших подібних виробів (див. 93.01).

Згідної наказу Держспоживстандарту України «Про затвердження та скасування національних класифікаторів» від 11.10.2010р. № 457, з 01.01.2012р. набрав чинності Національний класифікатор; України ДК 009-2010 «Класифікатор видів економічної діяльності» (надалі - КВЕД 2010), період до скасування чинності Національного класифікатора України ДК 009-2005 «Класифікатор видів економічної діяльності» з 31.12.2012р. є періодом проведення переходу на КВЕД 2010р.

Відповідно до КВЕД 2010 послуги з прокату побутових виробів і предметів особистого вжитку відносяться до класу 77.29 включає в себе:

Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку Цей підклас включає:

надання в прокат будь-яких виробів для домашніх господарств і підприємств(крім товарів для спорту та відпочинку): текстилю, одягу та взуття; меблів, кераміки та скла, кухонного та столового посуду, електричних приладів і домашнього начиння; ювелірних виробів, музичних інструменті , предметів декору та костюмів, книг, журналів; машин і устаткування, що їх використовують у некомерційних цілях, наприклад для ремонту будинку; квітів і рослин, електронного устаткування для домашнього користування,

Цей підклас не включає:

надання в оренду легкових, вантажних автомобілів, причепів і транспорту для відпочинку без водія, див, 77,1

надання в оренду товарів для спорту та відпочинку, див. 77.21

надання в прокат відеозаписів і дисків, див. 77.22

надання в оренду офісних меблів, див. 77.33

надання в прокат мотоциклів і фургонів без водія, див. 77.39

надання білизни, робочого одягу тощо пральнями, див. 96.01

Відповідно до п. 3.1. ДСТУ 3375-96 «Вироби Золотарські. Терміни і визначення», ювелірний виріб - виріб культурно - побутового призначення з коштовних металів; з застосуванням коштовних металів; виріб з некоштовних металів у разі застосування різних видів художнього оброблення, таких як, скань, зернь, чернь, фініфть, ритування, карбування, кування, алмазне гранування; виріб зі стопів, що імітують коштовні метали, за умови високохудожнього його виконання в поєднанні з коштовними, напівкоштовними і кольоровими каменями природного чи штучного походження, перлами, коралами, бурштином, перламутром, склом, кришталем, рогом, кістю; високохудожній виріб з каменю, бурштину, рогу, кості.

Відповідно до розділу 3 ГСТУ 75.1-00013480-001-2003 «ОСОБА_1 дорогоцінні та їх сплави», ювелірний (побутовий) виріб - виріб культурно - побутового призначення з дорогоцінних (коштовних) металів та (або) дорогоцінного каміння, який використовується в якості прикрас, предметів побуту.

Діяльність з надання послуг з прокату ювелірних виробів господарської одиниці Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, розташованої за адресою: вул. Пушкіна, буд. 3, м. Сімферополь регламентується наступними документами:

Правила побутового прокату ювелірних виробів:

Типовий договір побутового прокату;

Замовлення до договору побутового прокату;

Прейскурант на послуги побутового прокату ювелірних виробів;

Книга обліку доходів і витрат підприємця № 3080, зареєстрована в ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій. Відповідно до п. 296.10. ст. 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої - третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування га послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Позивачем суду була надана книга обліку доходів і витрат підприємця, щодо наявності зазначеної книги відповідач не заперечував.

Щодо відповідності господарської діяльності видам діяльності зазначеним у свідоцтві про сплату єдиного податку позивача.

Відповідно до оскаржуваного рішення, свідоцтво про сплату єдиного податку було анульоване згідно п. 299.16 ст.299 Податкового Кодексу України на підставі акту фактичної перевірки позивача від 28.03.2012 №0025/01/01/22/НОМЕР_1 (надалі-Акт), яким встановлено порушення п.291.5 ст.291 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.291.5 ст.291 Податкового Кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку субєкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Як було встановлено судом в ОСОБА_4, на підставі якого було прийняте рішення, відсутній жодне посилання на доказ або обґрунтування факту здійснення позивачем саме реалізації ювелірних виробів.

У п. 2.2.12 акту перевірки вказано, що замість розрахункового документу покупцю був наданий продавцем ОСОБА_4 бланк замовлення №685 до типового договору побутового прокату №1. Згідно наданому замовленню підприємець ОСОБА_3 надає ювелірний виріб із срібла «підвіска» в прокат строком на одну добу.

Таким чином самі перевіряючи у п. 2.2.14 ОСОБА_4 підтверджують надання позивачем послуг побутового прокату, що передбачено ч.30 п.291. ст..291 Податкового кодексу України під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку розуміється прокат речей особистого користування та побутових товарів.

Документи, які підтверджують надання позивачем послуг побутового прокату є додатками до ОСОБА_4, та знаходяться у матеріалах справи.

Щодо правомірності анулювання свідоцтва позивача відповідачем.

Згідно з п.299.16. ст.299 Податкового кодексу України, у разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, свідоцтво платника єдиного податку анулюється на підставі акта перевірки».

Приймаючи оспорювань Рішення від 15.05.2012 №3229/10/170 відповідач повинен був проаналізувати та дослідити документи, які підтверджують виявлене під час перевірки правопорушення. Акт перевірки це документ, в якому фіксується правопорушення, однак сам акт перевірки не є достатнім доказом скоєного правопорушення.

Відповідачем було виявлене порушення п.п. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 Податкового Кодексу України.

У 291.5.1. ст.. 291.5 ст.291 Податкового Кодексу України зазначені перелік видів діяльності здійснюючи які суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці) не можуть бути платниками єдиного податку.

У оскаржуваному рішенні та акті перевірки відповідач не зазначає який саме пункт п.п. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 Податкового Кодексу України був порушений позивачем. Лише з пояснень та заперечень можно зробити висновок, що це п.4 зазначеної статті. На момент винесення рішення та на момент перевірки діяла наступна редакція статті в п. 4 було зазначено видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

Згідно із Законом N 4834-VI від 24.05.2012 до вище наведеного пункту біли внесені зміни підпункт 4 доповнити словами "(крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)".

Тобто на момент перевірки дійсно продаж (реалізація) ювелірних та побутових виробів відносилася до діяльності здійснюючи які суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці) не могли бути платниками єдиного податку.

Однак, у судовому засіданні не були підтверджені висновки акту перевірки, а саме, факт реалізації ювелірних виробів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя державної податкової служби щодо анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку серії А № 064011 виданого суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя державної податкової служби від 22.06.2012 №6473/10/17 про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку серії А № 064011 виданого суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3.

Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) грн.. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 14 серпня 2012 року.

Суддя(підпис) М.С. Лазаренко