Ухвала суду № 43824255, 27.04.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 677/408/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Красняк В.І.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

27 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Александрової К.В.,

позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби в особі начальника відділу Красилівського районного управління юстиції Карнась О.Ч. про поновлення строку звернення до суду та визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №45815844 від 11.12.2014 року,

В С Т А Н О В И В :

27.02.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з заявою до відділу державної виконавчої служби в особі начальника відділу Красилівського районного управління юстиції Карнась О.Ч., у якому просив поновити строк звернення до суду із даною заявою та визнати незаконною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП №45815844 від 11.12.2014 року.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 березня 2015 року відмовлено ОСОБА_2 у поновленні пропущеного процесуального строку для звернення до суду з заявою про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та залишено без розгляду заяву позивача про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №45815844.

Не погодившись з вказаною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 березня 2015 року.

В судовому засіданні позивач (апелянт) підтримав апеляційну скаргу й просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, вивчивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги вважає, що останню необхідно задовольнити із наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву в справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустив встановлений ч.6 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» строк для оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому застосуванню підлягає ст.100 КАС України.

Проте, колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, згідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В силу вимог ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведених вище приписів КАС України можна дійти висновку, що ч.2 ст.99 КАС України визначено загальний строк звернення до адміністративного суду та порядок його обчислення, за умови якщо цим Кодексом або іншими законами не визначено спеціальних строків та порядок їх обчислення.

Відповідно до ч.2 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно ч.6 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Із вищенаведеного вбачається, що законодавець чітко передбачив можливість особи в десятиденний строк оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження, а також можливість поновлення такого строку в разі пропуску з поважних причин.

Слід зазначити, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених та наявних доводів.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувана постанова прийнята 11.12.2014 року та оскаржена позивачем лише 27.02.2015 року, тобто із пропуском встановленого спеціальним законодавством 10-денного строку.

Однак, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що пропуск позивачем строку звернення до суду не є і не може бути безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду якщо позивач навів поважні причини такого пропуску.

Більше того, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки поверхнево з'ясував істотні обставини справи, та належним чином не перевірив, коли саме позивач дізнався про оскаржувану постанову.

Згідно ч.4 ст.11 КАС України, суд вживає передбаченні законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В силу ч.2 ст.100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до положень ст.55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Згідно висновків, викладених у п.п.23,25 Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Відтак, враховуючи, що суд першої інстанції належним чином не дослідив усі доводи позивача, а адміністративний позов подано із відносно незначним пропуском строку звернення до суду, апеляційний суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду, оскільки такі процесуальні дії не відповідатимуть розумному ступеню пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями і призведуть до фактичного позбавлення позивача права доступу до суду та можливості захистити свої права та інтереси, гарантовані ст.6 КАС України.

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби в особі начальника відділу Красилівського районного управління юстиції Карнась О.Ч. про поновлення строку звернення до суду та визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №45815844 від 11.12.2014 року скасувати.

Справу направити до Красилівського районного суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 квітня 2015 року.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар