Ухвала суду № 43823959, 21.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р.Справа № 816/720/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2015р. по справі № 816/720/15-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бетон"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач -Приватне акціонерне товариство "Бетон", звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 грудня 2014 року №0006922201/2815.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 року адміністративний позов задоволено.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку відповідача, висновки акту перевірки від 13 листопада 2014 року №2625/16-03-22-01-08/30661791 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Бетон» з питань дотримання вимог податкового по взаємовідносинам з ТОВ «Мілленіум Білд» за квітень 2014 року є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.04.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ, у період з 03 листопада 2014 року по 07 листопада 2014 року, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI (із змінами та доповненнями), проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ "Бетон" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Мілленіум Білд" за період квітень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 13 листопада 2014 року №2625/16-03-22-01-08/30661791 (а.с. 18-42), за висновками якого встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит та занижено сплату ПДВ в загальній сумі 32079,68 грн., в тому числі за квітень 2014 року в сумі 32079,68 грн.

На підставі акту перевірки від 13 листопада 2014 року №2625/16-03-22-01-08/30661791, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2014 року №0006922201/2815 (а.с. 16), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 48119,52 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 32079,68 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 16039,84 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 грудня 2014 року №0006922201/2815.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує виключно з недоліками, які на його думку, мають місце в діяльності підприємства-контрагента. Так, Кременчуцькою ОДПІ отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки №2451/26-55-22-07/38913342 від 14 серпня 2014 року ТОВ "Мілленіум Білд" від ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 березня 2014 року по 31 липня 2014 року. Звіркою встановлено, що станом на дату складання акту перевірки стан ТОВ "Мілленіум Білд" - 45 - платник до кінця року. Встановити фактичне місцезнаходження ТОВ "Мілленіум Білд" не виявилося можливим. Інформація, щодо отримання ТОВ "Мілленіум Білд" ліцензій на здійснення будівельної діяльності відсутня, інформація щодо приміщень, які використовуються у своїй діяльності, станом на момент перевірки відсутня. Наявність основних фондів - в фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва за 2013 рік та декларації про прибуток за 2013 рік, поданих до ДПІ Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві основні засоби не декларувалися.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд першої інстанції, виходячи із аналізу законодавчих норм, вірно зазначив, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, ПрАТ "Бетон" у другому кварталі 2014 року здійснювало придбання послуг у ТОВ "Мілленіум Білд" на загальну суму 192478 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 32079,67.

26 лютого 2014 року між ПрАТ "Бетон" (замовник) та ТОВ "Мілленіум Білд" (підрядник) укладено договір №37 про виконання робіт (а.с. 77).

За умовами договору замовник доручає і зобо'язується оплатити, а підрядник зобов'язується виготовити арматурні вироби (армокаркасів) у необмеженій кількості. Вартість робіт по договору складає 3000 грн. за 1 тону виготовлення. Поставку металопрокату для виготовлення армокаркасів на завод-виробника здійснює замовник. Оплата за договором здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника. По закінченню виконання робіт підрядник надає в 2-х екземплярах замовнику акти виконаних робіт, які являються підставою для оплати за виконані роботи по виготовленню металоконструкцій. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2014 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до додатку до договору №37 від 26 лютого 2014 року сторони погодили поставку готових до використання арматурних виробів із двору, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9А.

Для виконання умов даного договору ПрАТ "Бетон" здійснювало поставку металопрокату до ТОВ "Мілленіум Білд" на підтвердження чого позивачем надано - акт приймання-передачі металопрокату для виготовлення готових до застосування армокаркасів, товарно-транспортні накладні та картки складського обліку матеріалів (а.с. 85, 86, 91, 92, 173-187).

02 квітня 2014 року між ТОВ "Мілленіум Білд" (виконавець) та ПрАТ "Бетон" (замовник) укладено договір про виконання робіт №232 (а.с. 50).

За умовами договору виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: виготовлення металевих опалубків Ф 6-4, у кількості 1 штуки із власного матеріалу виконавця. Роботи вважаються виконаними після підписання акту приймання-передачі робіт замовником. Загальна вартість робіт складає 52000 грн. Договір діє до 31 грудня 2014 року і набирає чинності з моменту його підписання.

17 квітня 2014 року між ТОВ "Мілленіум Білд" (виконавець) та ПрАТ "Бетон" (замовник) укладено договір про виконання робіт №244 (а.с. 63).

За умовами договору виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: виготовлення металевих опалубків Р-1А, у кількості 4 штуки із власного матеріалу виконавця. Роботи вважаються виконаними після підписання акту приймання-передачі робіт замовником. Загальна вартість робіт складає 40000 грн. Договір діє до 31 грудня 2014 року і набирає чинності з моменту його підписання.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента послуги - виготовлення армокаркасів кількістю 33,49 тон на загальну суму 100478 грн. з ПДВ, виготовлення металевої опалубки Р-1А кількістю 4 шт. на загальну суму 40000 грн. з ПДВ та виготовлення металевої опалубки Ф 6-4 кількістю 1 шт. на загальну суму 52000 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Мілленіум Білд" останнім виписано позивачу: податкові накладні від 14 квітня 2014 року №251 (а.с. 83), від 18 квітня 2014 року №354 (а.с. 61), від 24 квітня 2014 року №466 (а.с. 75), видаткові накладні від 18 квітня 2014 року №354 (а.с. 59), від 24 квітня 2014 року №466 (а.с. 73) та рахунки фактури від 18 квітня 2014 року №354 (а.с. 59), від 14 квітня 2014 року №251 (а.с. 81), від 24 квітня 2014 року №466 (а.с. 75).

Як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також зазначені податкові накладні не мали недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним на момент їх виписання законодавству. Податкові накладні зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 265-267).

Крім того, матеріалами справи встановлено, що розрахунок за придбані роботи здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Мілленіум Білд", що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 264).

В ході здійснення господарських операцій сторонами складені довідки про вартість виконаних робіт, договірні ціни, локальні кошториси, акти приймання виконаних робіт, відомості по ресурсам, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 51, 52, 53, 54-55, 56-58, 64, 65, 66, 67-68, 69-72, 84, 87, 90, 93).

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданої позивачем копії журналу реєстрації доручень (а.с.201-204), встановлено, що виготовлений товар отримувався ОСОБА_1 підписи якого містяться у видаткових накладних.

Факт транспортування виробленого товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними від 18 квітня 2014 року №354 (а.с. 60), від 18 квітня 2014 року №251/1 (а.с. 88), від 24 квітня 2014 року №466 (а.с. 74), від 28 квітня 251/2 (а.с. 94). На підтвердження наявності у позивача транспортних засобів та здійснення перевезення останнім надано - договір оперативної оренди транспортних засобів, договір №2 суборенди транспортного засобу без екіпажу від 03 січня 2014 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, наказ про прийняття на роботу водія, типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, рахунок-фактуру, акт здачі-приймання робіт (а.с. 100-111).

Крім того позивачем надано акт про погодження маршруту перевезення вантажу від 26 лютого 2014 року (а.с. 49).

Згідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 18 квітня 2014 року позивач відніс опалубки форми Ф 6-4 до основних засобів, та присвоїв їм інвентарний номер 104/197, а відповідно акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів до від 24 квітня 2014 року позивач відніс чотири опалубки форми Р-1А до основних засобів, та присвоїв їм інвентарні номери 104/198, 104/199, 104/200, 104/201.

Відповідно до протоколу начальника лабораторії ПрАТ "Бетон" №1/4 та №2/4 (а.с. 89, 95) виготовлені армокаркаси пройшли вхідний контроль.

У подальшому виготовлені товари позивачем використано у своїй господарській діяльності під час виготовлення бетонних виробів, які були реалізовані ТОВ "Торгівельне підприємство "Світоч" на підтвердження чого ПрАТ "Бетон" надано:

- договір №14 від 26 липня 2013 року та договір №21/03-14 від 21 березня 2014 року (а.с. 115-120),

- видаткові накладні (а.с. 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151-152),

- товарно-транспортні накладні (122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150),

- податкові накладні (153-169),

- акт звірки (а.с. 170-172).

Необхідність отримання робіт від ТОВ "Мілленіум Білд" позивач обґрунтовував тим, що в середині 2013 на початку 2014 року підприємством були прийняті замовлення від ТОВ "Світ" на виготовлення великої кількості залізобетонних фундаментів під електричні опори та всі супутні до них залізобетонні додаткові конструкції (а.с. 46). Будучи виробником залізобетонних виробів у великих кількостях останньому доводилося закуповувати усі матеріали у великих об'ємах. На території Кременчуцького району та Полтавської області на той час, та зважаючи на останні події в країні мало хто з підприємств волів працювати у борг. Тому, єдиним виходом залишалася співпраця з підприємствами, які знаходяться у сусідніх областях, та які дали нам змогу отримувати потрібні товари (роботи чи послуги) у борг, а зважаючи на зимовий період - із заниженими цінами, для приваблення клієнтів (а.с. 47). Зберігання купленого та отриманого металу на підприємстві ПрАТ "Бетон", на території відкритого складу на полігоні, уздовж забору по правій стороні рейкової колії козлового крану та залізобетонних виробів, які також зберігалися на даному складі (а.с. 48).

Отже, позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Фактів визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію контрагента на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; підрядник знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. При цьому, подальше припинення юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень відповідача про відсутність у контрагента позивача основних фондів та трудових ресурсів для здійснення видів діяльності, визначених згідно довідок з ЄДР, оскільки чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси. Крім того, ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях, відповідач не визначив, яка саме кількість людей повинна була виконувати роботи, що придбавалися позивачем у ТОВ "Мілленіум Білд".

Одночасно слід вказати, що порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує виключно з недоліками, які на його думку, мають місце в діяльності підприємства-контрагента.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки акту перевірки від 13 листопада 2014 року №2625/16-03-22-01-08/30661791 про порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України є безпідставними.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2015р. по справі № 816/720/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є.