Ухвала суду № 43823955, 21.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р.Справа № 816/460/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Крісталіст" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2015р. по справі № 816/460/15-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Крісталіст"

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві Полтавської області

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

12.02.2015 року Публічне акціонерне товариство "Крісталіст" звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області із заявлення кредиторських вимог до ПАТ "Крісталіст" загалом в розмірі 7 879 126 грн 93 коп. шляхом надіслання ліквідаційній комісії товариства заяви від 26.12.2014 року №4001/01-41.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 02.03.2015 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Публічне акціонерне товариство "Крісталіст" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено вимоги ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», неправильно застосовано до спірних правовідносин положення Постанови КМУ № 765 від 06.05.2000 року, а також порушено положення ч. 1 ст. 52, ч. 2 ст. 71 КАС України.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Крісталіст" від 31.10.2014 року ухвалено припинити акціонерне товариство шляхом його ліквідації у добровільному порядку (а.с. 16).

04.11.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис №15881100022001791 про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації (а.с. 17-20).

05.01.2015 року позивачем отримано заяву Відділення від 26.12.2014 року вих. №4001/01-41 про визнання грошових вимог капіталізованих платежів та включення їх до реєстру кредиторів (а.с. 8).

Даною заявою відповідач повідомив ПАТ "Крісталіст" про те, що станом на 26.12.2014 року на обліку у Відділенні перебуває 30 осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві.

Посилаючись на приписи статті 1205 Цивільного кодексу України, статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відповідач просив ПАТ "Крісталіст" включити до реєстру кредиторів та визнати вимоги Відділення загалом в розмірі 7 879 126 грн. 93 коп.

Не погодившись з діями відповідача щодо пред'явлення зазначених вимог, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обгрунтованість позовних вимог не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 2 ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Крім того, статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому, положеннями Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року №31 "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134.

Так, згідно з п. 5.9 вищевказаної Інструкції для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765 (із змінами).

Отже, враховуючи зазначені положення правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність надіслання відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області Публічному акціонерному товариству "Крісталіст" заяви від 26.12.2014 року №4001/01-41.

Також слід вказати, що як встановлено судом першої інстанції, представники позивача в судовому засіданні не заперечували фактів настання нещасного випадку на виробництві з громадянами, що зазначені у розрахунку потреби в капіталізації коштів (а.с. 12-15). Позивач жодним чином не спростовував обґрунтованість розміру обчислених відповідачем капіталізованих платежів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку відсутність у діях відповідача порушень діючого законодавства України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крісталіст" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2015р. по справі № 816/460/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.