Ухвала суду № 43823903, 21.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р.Справа № 820/1415/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача Блудової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2015р. по справі № 820/1415/15

за позовом ОСОБА_3

до Міністерства Внутрішніх справ України

про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновити відповідний строк та призначити справу до розгляду; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства Внутрішніх справ України №2601 о/с від 17.12.2014 року про звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ згідно ч.3 ст. 4 Закону України "Про очищення влади"; поновити ОСОБА_3 на службі в органах внутрішніх справ у розпорядженні Міністерства внутрішніх справ України за посадою начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 17.12.2014 року до моменту поновлення на службі в органах внутрішніх справ.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2015 року у справі № 820/1415/15 адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства Внутрішніх справ України про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи щодо пропуску строку на пред'явлення позову у зв'язку досудовим врегулюванням спору з відповідачем.

Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з викладених у ній підстав, просили суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача з викладених у ній підстав, просила суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 наказом Міністерства внутрішніх справ України №2601 о/с від 17.12.2014 року звільнений з органів внутрішніх справ згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про очищення влади".

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 про існування оскаржуваного наказу Міністерства внутрішніх справ України №2601 о/с від 17.12.2014 року дізнався 25.12.2014 року, однак до суду звернувся лише 12.02.2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зазначений строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача строк встановлений Кодексом адміністративного судочинства України для звернення до суду у справі про оскарження наказу про звільнення розпочався 25.12.2014 року.

Натомість, позивачем вказано, що він скористався правом на досудове оскарження наказу, оскільки він 25.12.2014 року та 03.02.2015 року звернувся до Міністра внутрішніх справ України із проханням внести зміни в наказ від №2601 о/с від 17.12.2014 року у зв'язку із тим, що в період з 17 до 26 листопада 2014 року позивач знаходився у відпустці, а тому у нього не було можливості надати заяву про згоду на здійснення заходів з очищення влади. У зв'язку із чим просив змінити підстави звільнення з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про очищення влади" на п. 64 "б" звільнений в запас (за хворобою).

Відповідно до частини 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Отже, із наведеної норми права випливає те, що досудовий порядок вирішення спору повинен бути передбачений законом.

В той же час, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 та Законом України "Про державну службу" не встановлено досудового порядку вирішення спору про поновлення на посаді.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилання позивача на факт досудового врегулювання позивачем трудового спору, як на підставу поважності причини пропуску строку звернення до суду, оскільки чинним законодавством не передбачено порядку досудового врегулювання спору у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2015 року ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст.200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2015р. по справі № 820/1415/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 27.04.2015 р.