Постанова № 43823795, 21.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 р. Справа № 820/17491/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Кудіній Я. Г.,

за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - Зеленського М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2015р. по справі № 820/17491/14

за позовом ОСОБА_3

до Державної екологічної інспекції України третя особа Генеральна прокуратура України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

15.10.2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним наказ Державної екологічної інспекції України №353-о від 26.09.2014 року "Про оголошення догани" та застосування до ОСОБА_3 - начальника Державної екологічної інспекції України у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Харківської області заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків та скасування його.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 06.02.2015 року відмовив у задоволенні позову.

ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме ст. 149 та ст. 148 КЗпП України, ст.159, 163 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.04.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на державній службі, обіймає посаду начальника Державної екологічної інспекції в Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Харківської області порядком переведення з Державної екологічної інспекції в Харківській області Мінприроди України, що підтверджується наказом Державної екологічної інспекції України від 13.12.2011 р. за №86-О.

Наказом голови Державної екологічної інспекції України у Харківській області №353-0 від 26.09.2014 року до ОСОБА_3 - начальника Державної екологічної інспекції України у Харківській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього середовища Харківської області, застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні спірного наказу № 353-0 від 26.09.2014 р. про застосування догани діяв в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством та в ході судового розгляду було підтверджено невиконання ОСОБА_3 посадових обов'язків, визначених п. 10.1, 10.2 Положення про державну екологічну інспекцію, що виявилось у неналежній організації діяльності Держекоінспекції та невиконанні працівниками Держекоінспекції Конституції та законів України, що відображено у наявних у матеріалах справи копіях судових рішень, які набрали законної сили, копії подання Прокурора Харківської області, копії подання заступника Генерального прокурора України, доповідній записці від 23.09.2014 року.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну службу», основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення.

Дослідивши зміст спірного наказу про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення колегія суддів зауважує, що він не містить у собі викладення обставин вчинення дисциплінарного проступку. Підставою для прийняття зазначеного наказу вказано: подання Генеральної прокуратури України від 18.06.2014 року №07/1/4-238- вих.-14 "Про усунення порушень вимог Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про засади запобігання та протидії корупції" та доповідна записка заступника начальника юридичного відділу Держекоінспекції України Тараненко В.М. від 22.09.2014 року (а.с. 18).

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно з частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту подання Генеральної прокуратури України від 18.06.2014 року №07/1/4-238- вих.-14 "Про усунення порушень вимог Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" вбачається, що зауваженнями щодо роботи Держекоінспекції у Харківської області є не вжиття нею належних заходів щодо стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та безпідставне проведення Інспекцією розрахунків розміру збитків, заподіяних ФОП ОСОБА_5 засміченням земель відходами на загальну суму 668745,78 грн. та АТ "Лекхім-Харків" на загальну суму 189350,14 грн., що підтверджується постановами Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року та від 27.01.2014 року (а.с. 9-11).

У доповідній записці від 22.09.2014 року заступник начальника юридичного відділу Держекоінспекції України Тараненко В.М., яка за дорученням Голови Держекоінспекції України Казимира М.М. здійснила аналіз особистого пояснення ОСОБА_3 наданого за результатами подання Генпрокуратури та дійшла висновку, що у наданих ОСОБА_3 письмових поясненнях відсутні посилання на обставини, які б виключали його відповідальність (а.с. 50-51).

Проаналізувавши зазначені документи, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності колегія суддів вказує, що у них відсутні конкретні посилання на невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_3, не викладено які саме службові обов'язки, покладені на нього законодавчими, підзаконними актами або Положенням він порушив або не виконав.

Крім того, у доповідній записці від 22.09.2014 року заступником начальника юридичного відділу Держекоінспекції України Тараненко В.М. було запропоновано начальнику Держекоінспекції України застосувати дисциплінарне стягнення " ... з огляду на відсутність у наданих ОСОБА_3 письмових пояснень посилань на обставини, які би виключали його відповідальність ...", тобто вина ОСОБА_3 у доповідній записці не була встановлена, а лише не виключалася.

При винесенні наказу про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення відповідачем не було жодним чином аргументовано та підтверджено здійснення позивачем вчинку, який можна було б кваліфікувати, як факт порушення ним дисципліни.

Крім того, в ході розгляду справи апеляційним судом було витребувано: положення про Державну екологічну інспекцію у Харківській області; інформацію про розподіл функціональних обов'язків між начальником Державної екологічної інспекції у Харківській області, його першим заступником та заступником; розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства складені посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області у відношенні ФОП ОСОБА_5 та АТ «Лекхім-Харків», які було долучено до матеріалів судової справи.

Положенням про Державну екологічну інспекцію у Харківській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011 року (надалі - «Положення») передбачаються основні правові та організаційні засади діяльності інспекції та визначено, що керівництво Державною екологічною інспекцією у Харківській області здійснює начальник.

При цьому п. 10.9 Положення встановлено, що начальник інспекції розподіляє обов'язки игк своїми заступниками.

На виконання пункту 10.9 Положення з метою визначення напрямів відповідальності при здійсненні покладених на інспекцію завдань було видано наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області № 143 від 04.09.2014 року «Про розподіл функціональних обов'язків між начальником Державної екологічної інспекції у Харківській області його першим заступником і заступником за відповідними напрямами діяльності інспекції» Т2. а.с. 11-13).

Згідно вказаного Розподілу начальник Державної екологічної інспекції у Харківській області ОСОБА_3 окрім іншого «Безпосередньо спрямовує та контролює діяльність:

відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Харківської області; сектору оперативного контролю; відділу організаційно-аналітичного, документального, матеріально-технічного забезпечення і взаємодії з громадськістю та ЗМ1; юридичного сектору;

сектору бухгалтерського обліку та фінансів; сектору по роботі з персоналом;

головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції».

Перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області Бручиков В.В. окрім іншого «Спрямовує, здійснює координацію та контролює діяльність:

відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами»,

а заступник начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області Шевченко А.О. окрім іншого «Спрямовує, здійснює координацію та контролює діяльність:

відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря;

відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного і тваринного світу;

відділу інструментально-лабораторного контролю».

Отже, у відповідності до Положення вказаним наказом було здійснено чіткий розподіл обов'язків, а відтак і сфер відповідальності за ресурсними напрямами діяльності інспекції між начальником та першим заступником і заступником начальника інспекції.

Тобто, як першому заступнику начальника так і заступнику начальника інспекції за визначеними ресурсними напрямами відповідальності були делеговані повноваження начальника інспекції, що обумовило представницькі функції для першого заступника начальника та заступника начальника від імені інспекції за відповідними напрямами діяльності інспекції.

У відповідності до вказаного розподілу функціональних обов'язків здійснюється безпосередня внутрішня діяльність інспекції, зокрема затвердження та підписання офіційних документів інспекції в залежності від утворювача (інспекційного відділу інспекції) документа.

Так, розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, розраховані інспекторами відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Харківській області у відношенні ФОГІ ОСОБА_5 та АТ «Лекхім-Харків» та складені саме за засмічення земельних ресурсів відходами.

Вказані розрахунки та складені на підставі них претензії на адресу ФОП ОСОБА_5 та АТ «Лекхім-Харків» були складені державними інспекторами з охорони навколишьного природного середовища та затверджені першим заступником начальника інспекції Бручиковим В.В. та скріплені печаткою інспекції (Т. 2 а.с. 15, 17).

Зазначене узгоджується з функціональними обов'язками Бручикова В.В., покладеними на нього наказом Державної екологічної інспекції у Харківській області № 143 від 04.09.2014 року «Про розподіл функціональних обов'язків між начальником Державної екологічної інспекції у Харківській області його першим заступником і заступником за відповідними напрямами діяльності інспекції» та з твердженням щодо наявності у Бручикова В.В. представницьких функцій від імені інспекції по відношенню до ФОП ОСОБА_5 та АТ «Лекхім-Харків».

Отже, доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, щодо наявності підстав для покладання безпосередньої відповідальності на ОСОБА_3 за проведення незаконних розрахунків збитків, завданих ФОП ОСОБА_5 та АТ «Лекхім-Харків» не можна визнати доведеними, та відповідно застосування до нього дисциплінарної відповідальності є необгрунтованим.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2015р. по справі № 820/17491/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 до Державної екологічної інспекції України - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України №353-о від 26.09.2014 року "Про оголошення догани".

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.