Ухвала суду № 43823161, 23.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 759/513/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Клюник А.С. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 03 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року, позивач звернулася до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що має право на перерахунок розміру пенсії, відповідно до довідки про складові заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за роботу на державній службі, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 03 березня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва щодо неврахування ОСОБА_2 при обчислені пенсії матеріальної допомоги та індексації заробітної плати.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, врахувавши при обчислені пенсії зазначених у довідці №6675/03 від 18.04.2014 року отриманих позивачем сум, які включені у довідку, за які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з квітня 2012 року по квітень 2014 рік, починаючи з 09.01.2015 року - з моменту звернення.

У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на пенсії і знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва.

Позивачу призначено пенсію за віком, як державному службовцю. Однак, при призначені пенсії під час розрахунку не враховано матеріальну допомогу та індексацію.

Позивач, 09.01.2015 року звернулася із заявою до відповідача про проведення їй перерахунку пенсії.

Листом від 13.01.2015 року №59/8-П Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва поінформовано позивача про відмову у проведенні перерахунку. Прийняте рішення відповідач обґрунтував тим, що чинним законодавством не передбачено включення до розрахунку заробітної плати для призначення пенсії сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати.

Відповідно до довідки №59/8-П від 13.01.2015 року про складові заробітної плати за формою, затвердженою Постановою правління ПФУ від 14 лютого 2011 року №5-1, за період часу з квітня 2012 р. по березень 2014 р. на користь ОСОБА_2 сплачено надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, інші виплати. На всі виплати, які включені у довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

В Україні на конституційному рівні закріплено право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, і право на одержання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги (стаття 46 Конституції України). Цьому конституційному праву громадян кореспондує обов'язок держави щодо виплати відповідних грошових коштів.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на день призначення пенсії), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, аналізуючи положення статті 37 Закону №3723-XII, статті 41 Закону №1058-IV та статті 66 Закону №1788-XII, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії державного службовця, врахувавши при обчислені пенсії зазначених у довідці отриманих позивачем сум, які включені у довідку, за які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з квітня 2012 року по квітень 2014 рік, починаючи з 09.01.2015 року. Дана вимога позивача підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається, позивач направляв до відповідача заяву про перерахунок пенсії, остання датована 09.01.2015 року.

Тому, в позивача виникло право на перерахунок та виплату пенсії державного службовця, врахувавши при обчислені пенсії зазначених у довідці отриманих позивачем сум, які включені у довідку, за які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з квітня 2012 року по квітень 2014 рік, починаючи з 09.01.2015 року - з моменту звернення.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не доведено правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м.Києва від 03 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 28 квітня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 23 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.