Постанова № 43823155, 18.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2015 року

справа № 808/2589/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року по справі №808/2589/14 за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» про стягнення коштів за податковим боргом,-

в с т а н о в и В:

11 квітня 2014 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізької області звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Запоріжжя”, в якій просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих ТОВ “Інтер-Запоріжжя”, в розмірі 6313,72 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року задоволено позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та стягнуто з ТОВ “Інтер-Запоріжжя” податковий борг по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів у розмірі 1052,28 грн. та податковий борг з мита на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності, у розмірі 5261,44 грн..

Постанова суду мотивована наявністю у відповідача податкового боргу, який виник внаслідок узгодження податкових зобов’язань із сплати податку на додану вартість, з мита на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях № 003, №004 від 24.01.2014 року.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне дослідження судом обставин та доказів у справі, просив скасувати постанову та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення, за якими нараховано податковий борг, оскаржені в судовому порядку, та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року визнані протиправними та скасовані.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до облікової картки платника податків за ТОВ “Інтер-Запоріжжя” рахується податковий борг по ПДВ із ввезених на територію України товарів у розмірі 1052,28 грн., з яких: 701,51 грн. борг за основним платежем, 350,77 грн. за штрафними санкціями та з мита на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності у розмірі 5261,44 грн., з яких: 3507,62 грн. борг за основним платежем, 1753,82 грн. борг за штрафними санкціями.

Зазначений податковий борг виник внаслідок проведення Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області невиїзної перевірки дотримання ТОВ “Інтер-Запоріжжя” вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару, за результатами якої складено акт №н008/13/08-01/24912705 від 24.12.2013 року.

На підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення форми “Р” № 003 від 24.01.2014 року, яким визначено суму податкових зобов’язань по ПДВ із ввезених на територію України товарів у розмірі 1052,28 грн. та №004 від 24.01.2014 року, яким визначено суму податкового зобов’язання з мита на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності у розмірі 5261,44 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи заявлені вимоги суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності податкової заборгованості є доведеним, що є достатньою підставою для стягнення суми податкового боргу, з огляду на вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкової заборгованості (направлення податкової вимоги).

З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав.

У відповідності до пп.14.1.157 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п.56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, у разі його оскарження до суду, вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення №003, №004 від 24.01.2014 року були оскаржені позивачем 20.02.2014 року до суду. Тобто, на момент прийняття оскаржуваної постанови у даній справі у судовому порядку вирішувалось питання щодо правомірності винесення податкових повідомлень-рішень, прийнятих податкових органом.

Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач надав у якості доказів постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, якою задоволено позов ТОВ «Інтер-Запоріжжя» до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та скасовано податкові повідомлення-рішення № 003 та № 004 від 24.01.2014 року.

Пунктом 57.3 ст. 57 КАС України визначено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані в судовому порядку, то суд дійшов висновку щодо їх неузгодженості, в зв’язку з чим у податкового органу відсутні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Виходячи з викладеного та приймаючи до уваги, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено докази по справі, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати. У задоволені позову відмовити.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі № 808/2589/14 – скасувати.

Відмовити Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області у задоволені позову в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова