ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
07 квітня 2015 рокусправа № 804/2940/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивача: - не з'явився
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року
у справі № 804/2940/14
за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до приватного підприємства «Комфорт»
про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-
ВСТАНОВИВ:
Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Комфорт», в якому просила надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу на загальну суму 37430,14 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Позов обґрунтовано наявністю у відповідача податкового боргу перед бюджетом в сумі 37430,14 грн., який самостійно відповідачем не погашається, що, враховуючи положення ст.95 ПК України, є підставою для отримання податковим органом у суді дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна підприємства, яке перебуває у податковій заставі.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 в задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано передчасністю вимоги позивача про надання дозволу на погашення податкового богу за рахунок майна платника податків, що перебуває в у податковій заставі, з огляду на те, що право на стягнення коштів з рахунків відповідача за рішенням суду не було реалізовано позивачем згідно до вимог ст.95 ПК України. Крім того, податковим органом не надано жодного доказу про відсутність у власності відповідача, як боржника, грошових коштів, що також є передумовою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Позивач зазначає, що згідно баз даних Дніпродзержинської об'єднаної податкової інспекції ГУ Міндоходів по підприємству ПП «Комфорт» не обліковуються відкриті розрахункові рахунки, що свідчить по відсутність у підприємства грошових коштів.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідач - Приватне підприємство «Комфорт» перебуває на податковому обліку у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів Дніпропетровської області як платник податків.
За даними позивача станом на 07.02.2014 відповідач має податковий борг у загальному розмірі 37430,14 грн., в тому числі:
34174, 61 грн. - земельний податок з юридичних осіб,
3255,53 грн. - орендна плата з юридичних осіб.
Податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в сумі 34174,61 грн. виник у відповідача внаслідок несплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання на підставі наданої податкової декларації № 1300002711 від 25.02.2013 (за період з лютого 2013 року по лютий 2014 року в сумі 3091,33 грн.) та суми грошового зобов'язання, визначеного податковим органом податковим повідомленням-рішенням від 09.04.2013 № 0001841504 у розмірі 170,00 грн. (штрафні санкції).
Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 3255,53 грн. виник внаслідок несплати сум грошового зобов'язання, визначеного податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями № 0000121503, № 0000131503 від 15.02.2013, № 0012391504 від 10.12.2013. В порядку ст.129 ПК України нарахована пеня у сумі 526,25 грн.
Для погашення податкового боргу підприємства позивачем вжиті заходи, передбачені Податковим кодексом України.
В порядку ст.59 ПК України відповідачу направлено податкову вимогу від 04.10.2012 № 380, яка отримана відповідачем 17.10.2013, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с.9).
Судом встановлено, що з часу складення податкової вимоги у відповідача постійно існував та накопичувався податковий борг.
З метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу (п.88.4 ст.88 Податкового кодексу України).
Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України).
Згідно з п.89.2 ст.89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. При цьому, пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу вказано, що контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
У відповідності з наведеними нормами Начальником Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення від 11.12.2012 № 114 про опис майна у податкову заставу платника податків ПП «Комфорт».
12.02.2013 податковим керуючим складено акт від 12.02.2013 № 5 про опис майна на загальну суму 18000 (а. с.17):
- верстат універсальний швидкохідний токарний з механічною преселекцією ТUD 40/50 (виробництва Польща), в задовільному стані на загальну суму 10 000 грн.;
- горизонтально-фрезельний верстат модель 6Н81Г, виробник Дмитровський завод фрезерних верстатів), у задовільному стані на загальну суму 8 000 грн.
До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про те, що майно ПП «Комфорт» перебуває у податковій заставі, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 01.04.2013 № (а. с.18).
З огляду на фактичні обставин справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (п87.1 ст.87 ПК України).
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України).
У відповідності до пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
При цьому за правилами п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
За правилами п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З огляду на наведені правові норми, вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, і недостатність таких коштів.
Отже є правомірним висновок суду першої інстанції, що зверненню податкового органу з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, передує звернення з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки. І лише в разі недостатності таких коштів, податковий орган може звертатися з позовними вимогами про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Судом встановлено, позивачем не спростовано, що в даному випадку право на стягнення коштів з рахунків відповідача за рішенням суду позивачем згідно до вимог ст. 95 Податкового кодексу України реалізовано не було.
Крім того, податковим органом в установленому порядку не доведено факт відсутності у власності відповідача як боржника грошових коштів, що також є передумовою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Посилання позивача на відомості щодо відсутності відкритих розрахункових рахунків ПП «Комфорт», що містяться в базах даних податкового органу, не є належним доказом в розумінні ст.70 КАС України.
З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову. Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі № 804/2940/14 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко
Судове рішення № 43823017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/2940/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: