Ухвала суду № 43823001, 01.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2015 рокусправа № 804/6228/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі № 804/6228/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, №0005032203 від 02.12.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 442 390, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що у відповідача відсутні правові підстави для проведення будь-яких коригувань в податковій звітності на підставі податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються у судовому порядку, тобто не є узгодженими. На думку позивача, дії податкового органу у вигляді формулювання висновків в Акті перевірки від 19.11.2013 року №85/22-03/30691543 щодо обов'язку позивача виконати зобов'язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні від 09.08.13 року №0002042204, яке на момент складання акту перебувало в процедурі адміністративного оскарження, не є підставою для зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Крім того, позивач зазначив, що результат розрахунку залишку від'ємного значення ПДВ у рядку 22 декларації був зроблений вірно, не дивлячись на те, що у рядку 18 треба було зазначити суму залишку від'ємного значення "2125059 грн.", а було зазначено "-", а у рядку 19 треба було зазначити "-", а було зазначено суму "100 грн.", що в свою чергу не призвело до завищення від'ємного значення ПДВ у рядку 22 на 100 грн. Крім того, станом на момент звернення позивача до суду по справі № 804/15797/13-а прийнято постанову від 18.02.2014 р., якою скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.08.13 року за № 0002022204 та за № 0002042204.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що згідно поданої ТОВ "АТБ-інвест" декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 р. встановлено, що платником не відображено у складі рядку 18 (рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення) у сумі 2 125 059, 00 грн. та безпідставно відображено у складі ряд. 19 (від'ємне значення різниці між р. 17 - р. 9) у сумі 100 грн., що призвело до завищення р. 19 декларації, але не призвело до завищення ряд. 22 та ряд. 24 декларації. Також, в рядку 21.3 декларації за вересень 2013 року підприємством не відображено зі знаком "-" суму 442 290, 00 грн. зменшення від'ємного значення за наслідками акту перевірки №11/22-04/30691543 від 24.07.2013 року, що призвело до завищення рядку 22 декларації на суму 442 290, 00 грн. Відповідач вважає, що права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням, у зв'язку з чим у податкового органу виникає обов'язок щодо зменшення суми податкового зобов'язання в особовій картці платника податків лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 23.03.2000р. Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ТОВ "АТБ-інвест" з податку на додану вартість за вересень 2013 року. За результатами даної перевірки складено Акт №85/22-03/30691543 від 19.11.2013р., у якому податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ "АТБ-інвест" п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4.6.1, п.п. 4.6.7 п. 4.6 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року: платником не відображено у складі р.18 суму у розмірі 2 125 059, 00 грн., не відображено у р. 21.3 зі знаком "-" суму 442 290, 00 грн., що призвело до завищення у р.19 у розмірі 100 грн. та р. 22 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду) на суму 442 290, 00 грн. На підставі Акту №85/22-03/30691543 від 19.11.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 №0005032203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 442 390, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити про незгоду з посиланням податкового органу на наявність підстав для зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, з огляду на таке.

Відповідно до п.56.1 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Так, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього кодексу. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Крім того, абзацом 5 п. 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфіну від 28.11.12 р. № 1236 передбачено, що у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 02.12.2013 року №0005032203 вже було відкрито провадження у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення від 09.08.2013 р. № 0002042204, тобто повідомлення-рішення від 09.08.13 р. № 0002042204 було неузгодженим і тому не могло бути підставою для прийняття похідного податкового повідомлення-рішення від 02.12.2013 року №0005032203, яке є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Таким чином, показники рядка 21.3 декларації з податку на додану вартість ТОВ "АТБ-інвест" визначений відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак відповідач не мав підстав для зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідач в апеляційній скарзі також посилається на завищення позивачем від'ємного значення ПДВ на суму 100 грн.

Так, у рядку 18 податкової декларації ТОВ "АТБ-інвест" по податку на додану вартість за вересень 2013 року зазначалась позитивна різниця між сумою податкового зобов'язання (р. 9 кол. Б) та сумою податкового кредиту (ряд. 17 кол. Б) вересня 2013 р., проте декларантом було зазначено "-", в той час як позитивна різниця у ряд. 18 дорівнювала 2125059 грн. У рядку 19 податкової декларації ТОВ "АТБ-інвест" по податку на додану вартість за вересень 2013 року позивачем помилково зазначено "100" грн., замість "-". Залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду у рядку 21 позивачем був зазначений вірно і складав 28052526 грн. У рядку 22 податкової декларації ТОВ "АТБ-інвест" по податку на додану вартість за вересень 2013 року вказано різницю між залишком від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд. 21) та позитивною різницею між податковим зобов'язанням та податковим кредитом звітного поточного періоду (ряд 18) - вересень 2013 р., яка склала 25 927 467, 00 грн. та була вірно зазначена декларантом. Отже, результат розрахунку залишку від'ємного значення ПДВ у рядку 22 декларації був зроблений вірно не дивлячись на те, що у рядку 18 треба було зазначити "2 125 059 грн.", а було зазначено "-", а у рядку 19 треба було зазначити "-", а було зазначено "100 грн".

Відтак, колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що зазначена помилка є технічною та не призводить до завищення від'ємного значення за результатами розрахунків, зроблених в декларації з ПДВ за вересень 2013 року.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що апелянтом, в свою чергу, не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, тоді як висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі № 804/6228/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай