Ухвала суду № 43822989, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 рокусправа № 804/17547/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Західно- Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі № 804/17547/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт" до Західно -Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.10.2014 року № 0000382202,0000412202,0000392202,0000402202.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог Податкового законодавства України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року позов було задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав просив задовольнити з підстав в ній викладених

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідачем не надано доказів що позивачем завищено податковий кредит в розмірі 704 859 грн.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року за результатами якої складено Акт № 214-22/2-31980957 від 29.09.2014 року.

Позивач не погодившись з висновками викладеними в вищезазначеному акті перевірки на адресу відповідача подав заперечення , за результатами розгляду позивач повідомлений про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі висновків вищезазначеного акту 16.10.2014 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000382202, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 831 558 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 554 372 грн. та за штрафними санкціями 277 186 грн., № 0000412201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 036 536 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 691 024 грн. та за штрафними санкціями 345 512 грн., № 0000392202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 150 487 грн., № 0000402202, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 282 510 грн.

Судом встановлено, що 01.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт" та ТОВ "Нафтоторг" укладено договір № 0103/4 про реалізацію паливно-мастильних матеріалів. Матеріали справи містять докази в підтвердження того що позивач придбував абсорбент. На виконання умов вищевказаного договору були виписані видаткові та податкові накладні. Перевезення абсорбенту здійснювалось автомобілями Камаз відповідно до документів, що містять матеріали справи.

Використання придбаного пального підтверджується наявними в матеріалах справи актами списання пального.

Факт виконання вищевказаного договору підтверджений видатковими податковими накладними , товарно-транспортними накладними , платіжними дорученнями. Разом з тим матеріали справи містять договір постачання товарів № 26-1-12 від 26.01.2012 року між ТОВ "Павлоградзернопродукт" та ТОВ "Берег- Партнер" на постачання паливно-мастильних матеріалів.Матеріали справи містять документи на підтвердження того що позивачем було придбане у ТОВ "Берег Партнер" дизельне паливо. Виконання умов зазначено договору підтверджено платіжними дорученнями, прибутковими ордерами, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

18 листопада 2013 року ТОВ " Павлоградзернопродукт" та ФОП Закревський уклали договір купівлі -продажу № 24/01 на постачання запасних частин .

Фактом виконання цього договору підтверджується наявністю в матеріалах справи платіжних доручень , рахунків-фактури , видаткових накладних , податкових накладних , товарно-транспортних накладних.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ "Павлоградзернопродукт" з ТОВ "Агрофірма "Сокільське" судом встановлено, що між ТОВ "Павлоградзернопродукт" та ТОВ "Агрофірма "Сокільське" 10 жовтня 2012 року укладено договір поставки № П1510К на постачання соняшнику врожаю 2012 року. Виконання умов договору підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактури, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Слід зазначити що судом встановлено той факт що ТОВ " Павлоградзернопродукт" придбавав у ТОВ "Прайд-Юка" пальне, на підтвердження вказаного факту матеріали справи містять рахунки, платіжні доручення , видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно із п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.139.1.9. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, слід зазначити, що такі операції мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Виконання договорів та отримання товару, оплата товару, підтверджується матеріалами справи.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення позивачем господарських операцій із зазначеними контрагентами підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для формування податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно- Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі № 804/17547/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградзернопродукт" до Західно -Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2015 року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак