Ухвала суду № 43822913, 07.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2015 рокусправа № 804/13900/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Кобан А. М. (дов. від 02.04.2015 р.)

відповідача : - Лашкун А. І. (дов. від 06.01.2015 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року

у справі № 804/13900/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Будзв'язок»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 форми «Р» №0003162203,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Будзв'язок» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 форми «Р» №0003162203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що належним чином складеними первинними документами підтверджено господарські взаємовідносини позивача з ПП «Строй-Пак», що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту за період березень 2014 року по взаємовідносинах з вищеозначеним контрагентом. Посилання податкового органу на акт перевірки ПП «Строй-Пак» та відсутність товарно-транспортних накладних не можуть бути безумовною підставою для висновків про нереальність спірних господарських операцій по ланцюгу постачання «Постачальники - ПП «Строй-Пак» - Покупці» за березень 2014 року без дослідження первинних документів, а обмеження позивача на податковий кредит з посиланням на неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Строй-Пак» є неправомірним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено. Постанову суду мотивовано тим, що податковий орган не надав належних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті від 01 серпня 2014 року №1690/04-65-22-03/32651036 у розумінні ст.70 КАС України. Надані позивачем оригінали первинних документів підтверджують дійсність та товарність господарських операцій позивача із ПП «Строй-Пак».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач зазначає, що позивачем до перевірки не надано сертифікати якості товару, документи, що підтверджують транспортування товару, а саме: товарно-транспортні накладні, внаслідок чого неможливо встановити походження товару по ланцюгу придбання товару. Актом №58/08-25-22-011/33610755 від 10.07.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Строй Пак» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу «Постачальники - ПП «Строй Пак» - Покупці» за березень 2014 року та встановлено відсутність операцій, що підпадають під визначення ст. 185 ПК України за березень 2014 року. Операції між ПП «Строй-Пак» з позивачем не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення діяльності, а відтак позивач проводив операції з придбання товару (робіт, послуг), які не мали під собою мети отримання доходу, а були направлені на подальшу мінімізацію сплати податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача просить залишити без змін апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спеціалізоване підприємство "Будзв'язок» щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ПП «СТРОЙ-ПАК» (код ЄДРПОУ 33610735) за період березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 01.08.2014 №1690/04-65-22-03/32651036.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 144280,00 грн., а саме: в березні 2014 року на суму ПДВ - 144280,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов, виходячи з того, що при підтвердження взаємовідносин позивача з його контрагентом ПП «СТРОЙ-ПАК» в березні 2014 року, підприємством ТОВ «СП «Будзв'язок» до перевірки не надано сертифікати якості товару, документи, що підтверджують транспортування товару, а саме: товарно-транспортні накладні. Під час перевірки не можливо було встановити походження товару по ланцюгу придбання товару.

Також під час перевірки відповідачем використано висновки, зроблені ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя стосовно ПП «СТРОЙ ПАК», а саме: досліджено акт від 10.07.2014 №58/08-25-22-011/33610755 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «СТРОЙ ПАК» (код ЄДРПОУ 33610755) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року», встановлено нереальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу «Постачальники -ПП «СТРОЙ-ПАК» - покупці» за березень 2014 року та встановлено відсутність операцій, що підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України за березень 2014 року.

Виходячи з наведених обставин, відповідачем перевіркою встановлено, що ТОВ «СП «Будзв'язок» проводило операції з придбання товару (робіт, послуг), які не мали на меті отримання доходу, а були направлені на подальшу мінімізацію сплати ПДВ. Наявність у ТОВ «СП «Будзв'язок» оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих покупцям податкових накладних, не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки підприємством не доведено об'єктивність та поважність причин придбання товару (робіт, послуг). За твердженням відповідача головною метою ТОВ «СП «Будзв'язок» було отримання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ в бюджет.

Отже податковий орган дійшов висновку, що операції між ПП «СТРОЙ-ПАК» та ТОВ «СП «Будзв'язок» у березні 2014 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення діяльності, отже у ТОВ «СП «Будзв'язок» відсутнє право на формування податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП «СТРОЙ-ПАК» що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 144 280,08 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003162203 від 26.08.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 216420,00 грн., в тому числі за основним платежем - 14428,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 72140,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Таким чином, законодавцем чітко встановлені підстави, за наявності яких, платник податків має право на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме: наявність належним чином оформленої податкової накладної, виписаної на підтвердження здійснення відповідної господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2014 між позивачем (Замовник) та ПП «Строй-Пак» (Підрядник) укладено договір підряду №03-03/14, за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (надалі - роботи) на будівельних та інших об'єктах, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані вище роботи на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору вартість робіт за вказаним договором складає 13333333,33 грн., в т. ч. ПДВ 2666666,67 грн., а всього 16000000,00 грн. Кінцевий розрахунок за даним договором здійснюється на підставі акту виконаних робіт по будівництву протягом 3 банківських днів з моменту підписання документу, вказаного в цьому пункті з врахуванням всіх доповнень до цього договору (п.2.3 договору).

Між означеними особами укладено додаткову угоду від 05.03.2014 до договору підряду від 03.03.2014 №03-03/14.

Фактичне виконання цього договору (виконання робіт, поставка комплектуючих для товарно-карусельного верстата) підтверджується:

видатковими накладними №338 від 31.03.2014 р., №339 від 31.03.2014 р., №340 від 31.03.2014 р., №341 від 31.03.2014 р., №342 від 31.03.2014 р., №343 від 31.03.2014 р., №344 від 31.03.2014 р., №345 від 31.03.2014 р., №346 від 31.03.2014 р., №347 від 31.03.2014 р., №354 від 31.03.2014 р., №355 від 31.03.2014 р.;

податковими накладними: №338 від 31.03.2014 р. на загальну суму 54312,61 грн., в т. ч. ПДВ 9052,10 грн., №339 від 31.03.2014 р. на загальну суму 54215,30 грн., в т. ч. ПДВ 9035,88 грн., №340 від 31.03.2014 р. на загальну суму 42807,50 грн., в т. ч. ПДВ 7134,58 грн., №341 від 31.03.2014 р. на загальну суму 54436,31 грн.. в т. ч. ПДВ 9072,72 грн., №342 від 31.03.2014 р. на загальну суму 55456,49 грн., в т. ч. ПДВ 9242,75 грн., №343 від 31.03.2014 р. на загальну суму 56873,63 грн., в т. ч. ПДВ 9478,94 грн., №344 від 31.03.2014 р. на загальну суму 54483,83 грн., в т. ч. ПДВ 9080,64 грн., №345 від 31.03.2014 р. на загальну суму 54816,04 грн., в т. ч. ПДВ 9136,01 грн.. №346 від 31.03.2014 р. на загальну суму 59988,19 грн., в т. ч. ПДВ 9998,03 грн., №347 від 31.03.2014 р. на загальну суму 55574,23 грн., в т. ч. ПДВ 9262,37 грн., №348 від 31.03.2014 р. на загальну суму 32275,20 грн., в т. ч. ПДВ 5379,20 грн., №348 від 31.03.2014 р. на загальну суму 32275,20 грн., в. т. ч. ПДВ 5379,20 грн., №349 від 31.03.2014 р. на загальну суму 50516,14 грн., в т. ч. ПДВ 8419,36 грн., №350 від 31.03.2014 р. на загальну суму 32262,12 грн., в т. ч. ПДВ 5377,02 грн., №352 від 31.03.2014 р. на загальну суму 42737,56 грн., в т. ч. ПДВ 7122,93 грн., №353 від 31.03.2014 р. на загальну суму 50272,30 грн., в т. ч. ПДВ 8378,72 грн.. №354 від 31.03.2014 р. на загальну суму 58642,07 грн., в т. ч. ПДВ 9773,68 грн., №355 від 31.03.2014 р. на загальну суму 56010,94 грн.. в т. ч. ПДВ 9335,16 грн.;

платіжними дорученнями №236 від 24.04.2014 р., №269 від 14.05.2014 р., №291 від 26.05.2014 р., №292 від 26.05.2014 р., №311 від 03.06.2014 р., №323 від 11.06.2014 р., №360 від 23.06.2014 р., №196 від 07.04.2014 р.,

актами надання послуг: №348 від 31.03.2014 р., №349 від 31.03.2014 р., №350 від 31.03.2014 р., №352 від 31.03.2014 р., №353 від 31.03.2014 р.;

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2014 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року №353.

Виходячи із змісту вказаних документів, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції з виконання робіт, поставки товару.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ПП «СТРОЙ-ПАК» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, відповідає положенням Наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 за № 1401/18696 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять: суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «СТРОЙ-ПАК» задекларовані позивачем у податковій звітності з ПДВ правомірно.

Про реальність здійснених господарських операцій свідчить також наявність у позивача виробничих приміщень, необхідних для здійснення господарської діяльності, що підтверджується договором №01/07 від 01.07.2010, укладеним між Позивачем (Фірма) та ЖБК №12 «Гірняк» (Домоуправління), відповідно до якого Домоуправління надає, а позивач приймає у тимчасове користування нежиле приміщення площею 85,5 кв. м. в житловому домі за адресою вул.Погребняка, 27 строком дії, з урахуванням додаткової угоди від 02.01.2013, до 01.07.2015, та договором суборенди №ДН с-97 від 07.10.2013,укладеним між ТОВ «Агора-Рент» (Орендар) та позивачем (Суборендар), за умовами якого Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 201,8 кв. м. за адресою: пр.Праці, 9, м.Дніпропетровськ, строком дії до 312.10.2014.

Також, позивачем надано ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.02.2012 строком дії по 22.02.2017.

Отже вказані документи в їх сукупності в повній мірі підтверджують господарських відносин, що виникли між позивачем та ПП «СТРОЙ-ПАК», що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «СТРОЙ-ПАК».

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, виходячи з суті господарських правовідносин, що виникли між позивачем та ПП «СТРОЙ-ПАК», не є підставою ставити під сумнів здійснення відповідних господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

В той же час, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

На момент вчинення правочинів контрагент позивача ПП «СТРОЙ ПАК» мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом дотримані. Також господарські зобов'язання підряду, поставки товарно-матеріальних цінностей не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній. Податковим органом не надано суду доказів недійсності вказаного вище договору, використання позивачем отриманих робіт, товарно-матеріальних цінностей у неоподатковуваних операціях.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаного вище договору, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Також укладений позивачем договір не містить умов та ознак, які б свідчили про його суперечність інтересам держави та суспільства або порушував публічний порядок; відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача товарно-матеріальних цінностей, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Посилання податкового органу на акт ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя від 10.07.2014 року №58/08-25-22-011/33610755 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «СТРОЙ ПАК» (код ЄДРПОУ 33610755) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року» не приймається колегією суддів, оскільки вказаний акт лише засвідчує неможливість проведення зустрічної звірки ПП «СТРОЙ ПАК».

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є документом, який фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до ч.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 року за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В даному випадку складений відповідачем акт перевірки від 01.08.2014 не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача і можуть підтвердити наявність виявлених порушень.

Таким чином, належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача виконання підрядних робіт, поставки товарно-матеріальних цінностей, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту, відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Тим більш, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

При цьому, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Отже наведене вище свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 №0003162203.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі № 804/13900/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко